
- •1. Предмет і метод історії економіки та економічної думки.
- •2.Типи господарських систем в історії людства.
- •3.Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапах ранніх цивілізацій до 8 ст. До нашої єри.
- •4.Господарська діяльність в первісній історії України. Трипільська культура
- •5. Господарський розвиток Стародавнього Єгипту та його відродження в пам’ятках економічної думки.
- •6.Господарський розвиток та економічна думка Месопотамії. Закони Хамураппі.
- •7. Осьовий час та його роль у формуванні Західної, Східної цивілізації.
- •8. Східна цивілізація та її характеристика. Історичні форми господарств та економічна думка Давньої Індії. Артхашастра.
- •9. Соціально-економічний розвиток Китаю. Історичні форми господарства іх висвітлення у творах Конфуція.
- •10. Світова економічна криза 1929-1933 рр., її наслідки та причини.
- •11.Теорія трьох факторів виробництва ж.Б.Сея, її сутність.
- •12. Особливості господарського розвитку Давньої Греції та їх відображення у працях Ксенофонта, Платона, Аристотеля.
- •13,14.Економічний розвиток Давнього Риму. Основні форми господарства в аграрній формі. Варрон та Колумелелла про організацію праці рабів.
- •15. Теорія суспільного розвитку Шумнетера. Теорія монополії іконкуренції.
- •16. Формування феодального землеволодіння в Зх. Європі.
- •17.Феодальні форми господарства та їх висвітлення у «Капітулярій про вілли»
- •18. Середньовічне місто та його економічна роль у розвитку товарно-грошових відносин.
- •19. Економічні погляди кантоністів. Фома Аквінський.
- •20. Основні риси феодального господарства(феодальне помістя, ремісничий цех, торгова гільдія).
- •21. Основні напрямки господарського розвитку Київської Русі та їх висвітлення в «Повісті минулих літ» та «Руській правді».
- •22. Прогрес світової науки, техніки, технології виробництва в останній третині хіх ст. На поч. Хх ст..
- •23. Феодальне землеволодіння: форми, характер. Основні категорії залежних селян у київській Русі.
- •24. Економічний розвиток українських земель у складі Польської та Литовської держав (15-17 ст.). Висвітлення цих процесів у документальних джерелах «Устава на волоки», «Литовські статути».
- •25. Економічні причини та наслідки Великих географічних відкриттів в кінці 15ст. - поч. 16ст.
- •26. Інституціоналізм та його основні напрямки.
- •27. Історичні передумови виникнення, сутність і етапи еволюції меркантилізму. Т. Мен, а. Монкретьєн.
- •28. Процес первісного нагромадження капіталу. Первісне нагромадження капіталу в Англії. Його джерела, методи та результати.
- •29. Умови виникнення і загальна характеристика класичної політичної економії. Економічні погляди у. Петті, п. Буагільбера.
- •30. Історичні умови виникнення та суть фізіократизму. Основні представники фізіократів ф. Кенне, а. Тюрго.
- •31. Назвіть позитивні та негативні сторони неПу.
- •32. Що таке меркантилізм? Які історичні передумови його виникнення?
- •34. Меркантилизм
- •35. Поясніть, чому політику ф. Рузвельта називають «новим курсом»?
- •36. Які найбільш відомі ремесла розвивались в Західній Європі?
- •37.Три форми феодальної ренти.
- •38.Етапи становлення, розвитку феодалізму в ЗахЄвропі.
- •39. Значення вгв.
- •40.Ек.Політика зворотнього курсу д.Доджа
- •41.Економічна програма Ерхарда. Фрн.
- •42. Які типи мануфактур існували в українських землях в 18 ст.
- •43. Економічна політика Петра Першого.
- •44. Роль реформ 1848 р. Та 1861 р. У становленні ринкових відносин в Україні. Українська економічна думка про необхідність та труднощі реформування національного господарства.
- •47. Програма Дж.М.Кейнса
- •48. Економічне зростання у сша в 50-70-ті рр хх ст. Кейнсіансько-неокласичний синтез.
- •50. Теорії а.Пігу
- •51. Фритредерство і протекціонізм.
- •54. Розсіяна иа централізована мануфактураи, та інші.
- •55Меркантилизм
- •56 Вопрос
- •57 Вопрос
34. Меркантилизм
Понятие концепции меркантилизма Меркантилизм (итал. - «купец, торговец») - направление экономической мысли, последователи которого видели во внешней торговле источник богатства за счет осуществления активного торгового баланса (превышения экспорта над импортом товаров). Политика меркантилизма заключалась в поощрении - с целью увеличения производства товаров для экспорта - развития промышленности, особенно мануфактурной, в активном протекционизме, в поддержке экспансии торгового капитала, в частности в поощрении создания монопольных торговых компаний; в развитии мореплавания и флота, в захвате колоний; в резком повышении налогового обложения для финансирования всех этих мероприятий. Концепция меркантилизма отражала интересы крупных торговых монополий. Поздний меркантилизм
Характерные черты позднего меркантилизма:
снятие жестких ограничений по импорту товаров и вывозу денег;
доминирует идея «торгового баланса»;
протекционизм экономической политики государства;
определяющей функцией денег признается функция средства обращения;
система монометаллизма.
Для позднего меркантилизма характерна система активного торгового баланса, который обеспечивается путем вывоза готовых изделий своей страны и при помощи посреднической торговли, в связи с чем разрешался вывоз денег за границу. При этом выдвигался принцип: покупать дешевле в одной стране и продавать дороже в другой. Последователи меркантилизма
Наиболее известные последователи меркантилизма в Англии:
У. Стаффорд (1554 - 1612). Главный труд - «Краткое изложение некоторых обычных жалоб различных наших соотечественников». Написан с позиции защиты активного регулирования денежного обращения. По мнению автора, фальсификация денег и их отлив за границу вызывают рост цен и ухудшают материальное положение народа. Решение экономических проблем он видел в запрещении вывоза золота и серебра, в регламентации торговли с целью ограничения импорта.
Т. Манн (1571- 1641). Предложил политику протекционизма, или политику защиты национального рынка. Во Франции:
А. Монкретьен (1575- 1621). Главный труд - «Трактат политической экономии». Ввел в оборот термин «политическая экономия». Ратовал за расширение торговли, защищал получение торговцами больших прибылей, требовал ограничить деятельность иностранного купечества, выкачивавшего богатство из Франции.
Ж. Б. Кольбер (1619- 1693). Его экономическая политика была направлена на подъем промышленности, в результате чего интересы сельского хозяйства Франции оставались на втором плане. Добивался увеличения государственных доходов в первую очередь за счет активного торгового баланса: путем создания мануфактур, поощрения промышленности, увеличения вывоза промышленных изделий и ввоза сырья, сокращения ввоза готовых изделий иностранного производства.
Зарождение классической политической экономии
35. Поясніть, чому політику ф. Рузвельта називають «новим курсом»?
На першому місці стоїть сам президент , це людина яка змогла підняти державу із глубокої економічної кризи , підібрати необхідні методи для подолання кожної окремої проблеми , та на скільки це можливо відгородити суспільство від небажаних проблем (у часності війни) . Його методи по своїм принципам не мали нічого важкого . Важливим був підхід до тої чи іншої справи , пошук методів , котрі б підходили до саме цієї проблеми , та задовольнили максимальну кількість людей . Методи боротьби він був змушений знаходити миттєво , бо того вимагав стан держави та її економіка . Отже знайдені методи повинні були підходити , бо на переробку не було часу . Найважливішими звісно ж були перші 100 днів після приходу до влади . У ці дні було закладено основу для подальшої реформи .
Мабуть друге місце займає соціальна реформа яка повинна була бути здійсненною , на мою думку , ще задовго до кризи . Але завдяки принципам урядових службовців не була зроблена . Знов таки завдяки президентові , було зроблено законодавчу базу для розвитку цієї галузі . Завдяки цій базі , розвинулись профспілки , які в свою чергу розпочали діяльність по захисту робітників , вплинули на уряд , завдяки чому було встановлено мінімальну заробітну платню та максимальну тривалість робочого дня . Після появи профспілок з’явилась реальна сила , яка могла на законних підставах захищати права робітників . А це дуже важливе досягнення .
Ще хотілося б зазначити вагу деяких зовнішньополітичних дій . Хоча деякі дії не схвалювали інші держави та окремі люди , вони були спрямовані насамперед на захист держави в цілому , та кожного громадянина окремо . Також стосовно зовнішньої політики , хотілося б визначити яку роль зіграло визнання Сполученими Штатами СРСР . Налагодження стосунків в деякій мірі пом’якшили відносини між двома великими державами , що в майбутньому зіграло дуже важливу роль . Було заключено договори, націлені на покращення економічних відносин , політичних відносин та в інших напрямках . В економічному напрямку було закладено гарний фундамент для подальшого розвитку взаємовідносин .
А взагалі у двох словах це можна охарактеризувати як правильно встановлене законодавство . Правові заходи що було впроваджено під час реформ принесли США багато гарних результатів та правову основу для подальшого економічного та політичного розвитку .