34. Меркантилизм

Понятие концепции меркантилизма Меркантилизм (итал. - «купец, торговец») - направление экономической мысли, последователи которого видели во внешней торговле источник богатства за счет осуществления активного торгового баланса (превышения экспорта над импортом товаров). Политика меркантилизма заключалась в поощрении - с целью увеличения производства товаров для экспорта - развития промышленности, особенно мануфактурной, в активном протекционизме, в поддержке экспансии торгового капитала, в частности в поощрении создания монопольных торговых компаний; в развитии мореплавания и флота, в захвате колоний; в резком повышении налогового обложения для финансирования всех этих мероприятий. Концепция меркантилизма отражала интересы крупных торговых монополий. Поздний меркантилизм

Характерные черты позднего меркантилизма:

снятие жестких ограничений по импорту товаров и вывозу денег;

доминирует идея «торгового баланса»;

протекционизм экономической политики государства;

определяющей функцией денег признается функция средства обращения;

система монометаллизма.

Для позднего меркантилизма характерна система активного торгового баланса, который обеспечивается путем вывоза готовых изделий своей страны и при помощи посреднической торговли, в связи с чем разрешался вывоз денег за границу. При этом выдвигался принцип: покупать дешевле в одной стране и продавать дороже в другой. Последователи меркантилизма

Наиболее известные последователи меркантилизма в Англии:

У. Стаффорд (1554 - 1612). Главный труд - «Краткое изложение некоторых обычных жалоб различных наших соотечественников». Написан с позиции защиты активного регулирования денежного обращения. По мнению автора, фальсификация денег и их отлив за границу вызывают рост цен и ухудшают материальное положение народа. Решение экономических проблем он видел в запрещении вывоза золота и серебра, в регламентации торговли с целью ограничения импорта.

Т. Манн (1571- 1641). Предложил политику протекционизма, или политику защиты национального рынка. Во Франции:

А. Монкретьен (1575- 1621). Главный труд - «Трактат политической экономии». Ввел в оборот термин «политическая экономия». Ратовал за расширение торговли, защищал получение торговцами больших прибылей, требовал ограничить деятельность иностранного купечества, выкачивавшего богатство из Франции.

Ж. Б. Кольбер (1619- 1693). Его экономическая политика была направлена на подъем промышленности, в результате чего интересы сельского хозяйства Франции оставались на втором плане. Добивался увеличения государственных доходов в первую очередь за счет активного торгового баланса: путем создания мануфактур, поощрения промышленности, увеличения вывоза промышленных изделий и ввоза сырья, сокращения ввоза готовых изделий иностранного производства.

Зарождение классической политической экономии

35. Поясніть, чому політику ф. Рузвельта називають «новим курсом»?

На першому місці стоїть сам президент , це людина яка змогла підняти державу із глубокої економічної кризи , підібрати необхідні методи для подолання кожної окремої проблеми , та на скільки це можливо відгородити суспільство від небажаних проблем (у часності війни) . Його методи по своїм принципам не мали нічого важкого . Важливим був підхід до тої чи іншої справи , пошук методів , котрі б підходили до саме цієї проблеми , та задовольнили максимальну кількість людей . Методи боротьби він був змушений знаходити миттєво , бо того вимагав стан держави та її економіка . Отже знайдені методи повинні були підходити , бо на переробку не було часу . Найважливішими звісно ж були перші 100 днів після приходу до влади . У ці дні було закладено основу для подальшої реформи .

Мабуть друге місце займає соціальна реформа яка повинна була бути здійсненною , на мою думку , ще задовго до кризи . Але завдяки принципам урядових службовців не була зроблена . Знов таки завдяки президентові , було зроблено законодавчу базу для розвитку цієї галузі . Завдяки цій базі , розвинулись профспілки , які в свою чергу розпочали діяльність по захисту робітників , вплинули на уряд , завдяки чому було встановлено мінімальну заробітну платню та максимальну тривалість робочого дня . Після появи профспілок з’явилась реальна сила , яка могла на законних підставах захищати права робітників . А це дуже важливе досягнення .

Ще хотілося б зазначити вагу деяких зовнішньополітичних дій . Хоча деякі дії не схвалювали інші держави та окремі люди , вони були спрямовані насамперед на захист держави в цілому , та кожного громадянина окремо . Також стосовно зовнішньої політики , хотілося б визначити яку роль зіграло визнання Сполученими Штатами СРСР . Налагодження стосунків в деякій мірі пом’якшили відносини між двома великими державами , що в майбутньому зіграло дуже важливу роль . Було заключено договори, націлені на покращення економічних відносин , політичних відносин та в інших напрямках . В економічному напрямку було закладено гарний фундамент для подальшого розвитку взаємовідносин .

А взагалі у двох словах це можна охарактеризувати як правильно встановлене законодавство . Правові заходи що було впроваджено під час реформ принесли США багато гарних результатів та правову основу для подальшого економічного та політичного розвитку .