
- •Основи наукових досліджень Опорний конспект
- •Емпіричні методи педагогічного досілдження
- •Спостереження як метод збору педагогічної інформації
- •Бесіда як метод дослідження
- •Методи опитування в структурі педагогічного дослідження
- •Методи вивчення продуктів діяльності
- •Педагогічний експеримент
- •Шкала найменувань (номінативна шкала)
- •Рангова шкала
- •Інтервальна шкала
- •Шкала відношень
- •Характеристики і приклади вимірювальних шкал
Рангова шкала
Рангова шкала – це шкала, за допомогою якої можна порівняти об’єкти вимірювання за показниками «більше–менше», «краще–гірше», «вище–нижче» тощо. Тому вимірювання в ранговій шкалі спираються на ранжирувальні поняття, що дозволяють не тільки визначати тотожність (або відмінність) об’єктів за певною ознакою, але й надають можливість розташувати їх у порядку зменшення або зростання вимірюваної якості.
Прикладом рангових вимірювань може бути ранжирування учнів за оцінками, дисципліною, ставленням до навчання. Типовою ранговою шкалою була також і п’ятибальна шкала шкільних оцінок.
Сутність вимірювань у ранговій шкалі полягає в тому, що учні ранжируються, тобто в залежності від ступеня прояву вимірюваної властивості їм приписуються порядкові числа – ранги, що дозволяють порівняти дітей за показниками «краще–гірше» тощо. Наприклад, учням, що бездоганно виконали контрольну роботу, в п’ятибальній шкалі оцінок приписувався найвищий ранг (бал) – «п’ять»; дітям, що припустили одну-дві помилки, присвоювався ранг, на одну одиницю менший, тобто «чотири»; учням, в роботах яких зустрілося три помилки, приписувався ранг «три» і, нарешті, школярам, що зробили більше чотирьох помилок присвоювався найнижчий ранг – «2».
Наведемо приклад рангових вимірювань.
Припустимо, що при проведенні тестування учні повинні були відповісти на десять запитань. Оцінка відповідей здійснювалась за п’ятибальною шкалою (див. табл. 1).
Таблиця 1
Оцінка учнів у залежності від кількості правильних відповідей
Кількість правильних відповідей |
Оцінка в балах |
до 5 6-7 8-9 10 |
2 3 4 5 |
Аналізуючи наведені цифри, неважко помітити, що ранг «незадовільна оцінка» охоплює п’ять інтервалів вимірюваної ознаки, ранги «задовільна» і «добра» оцінки – два інтервали, а ранг «відмінна» оцінка – тільки один інтервал. Як бачимо, у цій ранговій шкалі інтервали між сусідніми її значеннями не дорівнюють один одному. На жаль, це призводить до того, що до чисел, отриманих в результаті рангового вимірювання, застосування арифметичних операцій виявляється некоректним.
Те ж саме можна сказати і про будь-яку рангову шкалу, зокрема, про дванадцятибальну шкільну систему оцінки, прийняту нині в нашій країні.
З цього випливають граничні умови рангового вимірювання. Зокрема, з ранговими оцінками не можна виконувати операцій складання, віднімання, множення, ділення і, внаслідок цього, не можна обчислювати середнє арифметичне, дисперсію. Адже, наприклад, середнє від трійки і п’ятірки точно дорівнює чотирьом тільки за умов, коли інтервали між трійкою і четвіркою та четвіркою і п’ятіркою виявляються рівними. Цю специфічну властивість рангової шкали обов’язково треба враховувати при здійсненні рангових вимірювань.
У педагогічних дослідженнях рангові вимірювання посідають значне місце. Так, вони широко застосовуються при вивченні закономірностей протікання навчально-виховного процесу, при аналізі дидактичних умов та шляхів формування в учнів якостей знань, умінь і навичок, окремих якостей особистості тощо. Ними будемо користуватись і ми, здійснюючи курсове (дипломне) дослідження, зокрема, при вимірюванні окремих якостей знань, умінь і навичок, пізнавального інтересу, пізнавальної активності, пізнавальної самостійності тощо.