Шкала найменувань (номінативна шкала)

Шкала найменувань (номінативна шкала) – це шкала, за допомогою якої можна класифікувати об’єкти вимірювання. Тому вимірювання в шкалі найменувань спираються на класифікувальні поняття і забезпечують групування об’єктів, що ідентичні між собою за певною ознакою, у класи.

Прикладом вимірювань в номінативній шкалі є групування учнів за ознаками «знає – не знає», «вміє – не вміє», «відвідує гуртки – не відвідує» тощо.

Номінативні вимірювання базуються на логічній операції визначення належності даного об’єкту до певного класу, усі елементи якого тотожні між собою за певною властивістю (властивостями).

Тому сутність методу вимірювання в номінативній шкалі полягає в приписуванні різних чисел об’єктам, що відрізняються між собою за певною ознакою. Ця ознака в номінативній шкалі обирається за показник вимірювання. Дослідник, порівнюючи те, що вимірюється, з ознакою – показником, відмічає усі випадки, коли в експерименті зустрічається учень, якому притаманна ця ознака. Кожному такому школяреві приписується, наприклад, число «1», а тим учням, у яких ця ознака не виявлена, – число «0» або будь-яке інше число.

Як бачимо, внаслідок номінального вимірювання учням (у залежності від наявності чи відсутності у них ознаки – показника) приписується певне число. При цьому той факт, що одне число більше або менше іншого, означає тільки те, що учні, яким приписали різні числа, відрізняються один від одного за наявністю вимірюваної ознаки.

Отже, щоб здійснити номінативне вимірювання достатньо вміти відрізняти об’єкти, що мають вимірювану ознаку, від об’єктів, у яких ця ознака відсутня. Тому необхідною і достатньою умовою використання шкали найменувань при вимірюванні педагогічних явищ і процесів є наявність точно визначеного критерію, спираючись на який, дослідник у будь-якій ситуації може однозначно відрізнити об’єкт, що має вимірювану ознаку, від об’єктів, які її не мають.

Найпростіший випадок номінативної шкали – дихотомічна шкала (її ще називають альтернативною). Ознака, що вимірюється в дихотомічний шкалі, може набувати тільки одного з двох значень, наприклад, «знає – не знає», «вміє – не вміє» тощо.

Складніший варіант номінативної шкали – поділ учнів при класифікації на три або більше груп. Наприклад, у курсовому дослідженні «Вплив гурткової роботи на успішність молодших школярів» при класифікації доцільно розподілити учнів на чотири групи: до першої віднести школярів, що добре вчаться і займаються в гуртках, до другої – що добре вчаться і не займаються в гуртках, до третьої – що погано вчаться і займаються в гуртках, до четвертої – тих, хто погано вчиться і не займається в гуртках.

Вимірювання в шкалі найменувань надають нам можливість певною мірою охарактеризувати педагогічні процеси і явища Так, здійснивши класифікацію, ми отримуємо можливість підрахувати загальну кількість школярів, які мають вимірювану ознаку, а також кількість тих дітей, у яких ця ознака відсутня. Наприклад, реєструючи в класі кожного невстигаючого учня, ми знаходимо загальну кількість невстигаючих школярів, кожне порушення дисципліни – загальну кількість проявів недисциплінованості.

Таким чином, номінативні вимірювання дозволяють підрахувати частоти появи ознаки, що обрана за критерій, в різних класах і порівняти їх між собою.

Вимірювання в шкалі найменувань досить розповсюджені в педагогічних дослідженнях. Серед них найчастіше зустрічаються дихотомічні вимірювання. Ними будемо користуватися і ми, зокрема, при визначенні показників рівня сформованості пізнавального інтересу, пізнавальної активності, вихованості тощо.