
- •Основи наукових досліджень Опорний конспект
- •Емпіричні методи педагогічного досілдження
- •Спостереження як метод збору педагогічної інформації
- •Бесіда як метод дослідження
- •Методи опитування в структурі педагогічного дослідження
- •Методи вивчення продуктів діяльності
- •Педагогічний експеримент
- •Шкала найменувань (номінативна шкала)
- •Рангова шкала
- •Інтервальна шкала
- •Шкала відношень
- •Характеристики і приклади вимірювальних шкал
Характеристики і приклади вимірювальних шкал
-
Шкала
Характеристика
Приклади
Номінативна шкала
Об’єкти класифіковані, а класи позначені номерами. Те, що номер одного класу більше чи менше, ніж інший, нічого не говорить про властивості об’єктів за винятком того, що вони відрізняються один від одного.
Стать, колір очей, класифікація учнів за принципом: «знає – не знає», «вміє – не вміє» тощо.
Рангова шкала
Об’єкти вимірювання можна порівняти за показниками «більше-менше», «краще-гірше», «вище-нижче» тощо. При цьому рівні різниці чисел не відображають рівні різниці кількості властивості, тобто, аналізуючи результати контрольної роботи, не можна сказати, наприклад, на скільки саме одиниць краще засвоїв один учень навчальну тему ніж інший.
Ранжирування учнів за оцінками, дисципліною ставленням до навчання, за рисами особистості. Типовою ранговою шкалою є також і п’ятибальна (дванадцятибальна) шкала шкільних оцінок.
Інтервальна шкала
Об’єкти вимірювання можна не тільки упорядкувати, але й приписати їм числа таким чином, щоб рівні різниці чисел відображували рівні відмінності у кількості вимірюваної властивості. Це здійснюється за допомогою одиниці, вимірювання. Нульова точка в інтервальній шкалі обирається довільно і не вказує на відсутність властивості. Тому можна сказати, на скільки саме вимірюваної властивості більше (менше) у одного об’єкта ніж у іншого, але не можна сказати, у скільки разів більше (менше).
Календарний час, шкала Цельсія для вимірювання температур.
Шкала
відношень
Об’єктам вимірювання можна приписати числа таким чином, що стає можливим визначити не тільки, на скільки одиниць більше чи менше міститься вимірюваної властивості в різних об’єктах, але й вказати, у скільки разів її більше (менше). Це досягається завдяки впровадженню абсолютної нульової точки відліку, в якій вимірювана властивість теж дорівнює нулю.
Вимірювання тривалості навчальних процедур, обсягу диктанту, вартості навчання, швидкості читання тощо.
У педагогічних дослідженнях для вимірювання показників рівня сформованості залежної змінної частіш за все застосовуються такі методи: контрольна робота, тестування, спостереження, а також методи опитування (анкетування, бесіда, інтерв’ю тощо).
1 Загвязинский В. И., Атаханов Р. Методология и методы психолого-педагогического исследования: Учебное пособие. — М: Издательский центр «Академия», 2001.
2 Кузьмина Н. В. Профессионализм деятельности преподавателя и мастера производственного обучения. — М.: Просвещение, 1990.
3 Гласе Дж., Стэнли Дж. Статистические методы в педагогике и психологии. — М, 1976.
4 Загвязинский В.И., Атаханов Р. Методология и методы психолого-педагогического исследования: Учебное пособие — М.: Издательский центр «Академия», 2001.
5 Загвязинский В. И., Атаханов Р. Методология и методы психолого-педагогического исследования: Учебное пособие. — М: Издательский центр «Академия», 2001.
6 Там само.
7 Российская педагогическая энциклопедия: В 2 т. — М., 1999. — Т. 2. — С. 85.
8 Загвязинский В. И., Атаханов Р. Методология и методы психолого-педагогического исследования: Учебное пособие. - М: Издательский центр «Академия», 2001.
9 Введение в научное исследование по педагогике: Учеб. пособие / Ю. К. Бабанский, В. И. Журавлев, В. К. Розов и др.; Под ред. В. И. Журавлева. — М.: Просвещение, 1988.