Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення терміну «управлінський аудит». Які його відмінності від інших видів аудиту?

2. Що є основною метою управлінського аудиту?

3. Визначте особливості системи контролю впровадження управлінської стратегії.

4. Які задачі вирішуються при проведенні управлінського аудиту?

5. Яким чином здійснюється процес контролю виконання стратегічних планів?

6. Визначте основні складові договору між аудиторською фірмою та суб’єктом господарювання відносно проведення аудиторської перевірки.

7. Яким чином здійснюється контроль за якістю та ефективністю аудиту?

Бібліографічний список

2, 12, 14, 22, 40, 42, 43, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53

Тема 4. Процес управлінського аудиту та його складові

Мета: засвоїти, закріпити та систематизувати знання про основні методи та інструменти управлінського аудиту, що характеризують процес його здійснення.

План вивчення теми

1. Етапи управлінського аудиту.

2. Інформаційне забезпечення аудиту та методи аналізу отриманої інформації.

3. Сутність аудиторського висновку.

4. Зворотній зв'язок в ході аудиту.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Процес управлінського аудиту можна представити у вигляді замкнутої послідовності операцій. Як і фінансовий, управлінський аудит проводиться у чотири етапи.

Етап постановки проблеми являє собою вивчення інформації про досліджуване підприємство – фінансових даних, відомостей про ефективність контролю тощо. Є можливим проведення поередньої діагностики. Проблема формується як позитивне твердження, яке має бути доведеним або недоведеним в ході виконання натспуних етапів аудиту.

Етап збору даних – планування та реалізація процедур збору інформації, тобто суто технічний етап. Проводиться аналіз документів, проходять установчі та експертні інтерв’ю з керівниками підрозділів та спеціалістами. В ході збільшення обсягу інформації аудитори формують основу для прийняття рішення (оцінки).

Етап оцінки та аналізу інформації визначає, чи достатньо відомостей для прийняття обґрунтованого рішення, що стосується проблеми. Проводиться аналіз та перевірка моделей на відповідність загальноприйнятим стандартам управління. В результаті виявляються недоліки в процедурах ключових функцій управління та бізнес-процесів.

Етап формування висновків та рекомендацій являє собою обґрунтування аудиторського висновку, що включає опис (характеристику) стану ефективності системи управління в розрізі її елементів, напрямів діяльності з управління в організації, можливі шляхи вдосконалення управління.

Керівнитцво організації оцінює результати аудиту, на основі чого формуються напрями подальшого аудиту.

Взагалі управлінський аудит заснований на отриманні та вивченні необхідної інформації, що визначає картину досліджуваної ситуації (проблеми) та дозволяє сформувати рекомендації, що підкріплені фактичними даними. Збір інформації є найбільш трудомісткою частиною аудиторського дослідження. Основними джерелами інформації в управлінському аудиті є:

1. Опублікована інформація: фінансова звітність, бізнес-плани, звіти органам державної влади, економічні огляди тощо.

2. Звіти всередині організації, що містять інформацію щодо внутрішніх ситуаційних умов – ресурсів, цілей, планів, ефективності роботи, в тому числі відомості про нові технології та обладнання, виробничі звіти, дані оцінки персоналу тощо. Однак більшість внутрішніх матеріалів несуть суб’єктивне навантаження.

3. Інформація внутрішнього аудиту.

4. інформація бази аудитора (аудиторської фірми), що містить дані про постійних клієнтів або про аналогічні організації чи підприємства.

Спостереження, спеціальні записи та звіти, результати опитувань та усна інформація, отримана аудитором в результаті бесід з персоналом, має велике значення в процесі аудиту, оскільки є найбільш достовірною.

Для забезпечення об’єктивності аудитору також знадобиться зовнішня інформація, основним джерелом якої є дані державної статистичної звітності.

В ході управлінського аудиту використовуються наступні інструменти збору інформації:

1. Спостереження. Здійснюється в процесі роботи та вивчення поглядів людей на ті чи інші процеси, їх пропозицій тощо. Це дає змогу вивчити, як організація працює на практиці, яким є її розвиток та соціально-психологічний клімат в колективі. Наприклад, спостереження за робітниками на виробництві ждозволяє виявити групові процесм та форми поведінки. До методів активного (прямого) спостереження відноситься: фотографія робочого дня, хронометраж, метод моментних спостережень, само фотографія тощо.

2. Спеціальні записи – ведуться за проханням аудитора протягом певного часу у відповідності до його вимог.

3. Спеціальні звіти – створюються за проханням аудитора окремими відібраними ним спеціалістами за відповідними аспектми проблеми, включаючи їх бачення вирішення проблемного питання.

4. Бесіда (інтерв’ю). При управлінському аудиті бесіда є найбільш сприятливим інструментом залучення інформації. Інтерв’ювання застосовується для отримання інформації, необхідною для аналізу робочого процесу, виясненню суджень працівників за певними питаннями. Бесідою можна керувати. При цьому гнучкість, що притаманна живій бесіді, при достатній кваліфікації інтерв’юера, визначає корисність інтерв’ю. Однак висока собівартість використання цього методу через великі затрати часу, що визначає вузький обсяг досліджуваної сукупності, а також певна суб’єктивність і неточність інформації через наявність зацікавленості в досліджуваному питанні працівника, обмежують масштаби застосування такої форми збору інформації, як бесіда.

5. Анкетування – дозволяє отримати обмежену кількість фактів від більшого числа осіб чи людей, що знаходяться на значній відстані один від одного. Цей метод дослідження потребує чіткого визначення тематики та формулювання простих, точніх, однозначних питань.

6. Зустрічі для збору даних являють собою організацію аудитором спеціальних обговорень, метою яких є отримання інформації.

7. Огляди відношення працівників до існуючого стану речей та один до одного (цей вид дослідження дає можливість визначити, як працівники можуть реагувати на можливі зміни становища).

8. Оцінка службовців. Оцінки перевіряються на достовірність на основі досвіду та шляхом співставлення з інформацією про ідентичні події.

9. Аудиторський експеримент – застосовується для отримання інформації про наслідки того чи іншого управлінського впливу, що призводить до змін системи упралвння. Однак, реалізація експерименту може призвести до побічних дій, а саме невдоволеності персоналу, який не став його учасником. В той же час в учасників експерименту може скластися думка, що ними маніпулюють.

Для реалізації задач управлінського аудиту з формування висновків про причини проблемої ситуації зібрану інформацію аналізують.

В аудиторському дослідженні присутні методи аналізу та синтезу. Якщо аудитор визначає, що дослідувана проблема підпорядковується дії відомого йому загального правила, застосовується метод дедукції. Відсутність можливості віднести ситуацію до галузі так званих «загальних знань» потребує застосування методу індукції.

В залежності від мети аудиту персоналу використовуються різні методи:

- математичні та статистичні методи економічного аналізу (розрахунок показників в динаміці, середніх величин, дисперсії тощо);

- методи аналізу системи управління та стану її елементів (моделювання, функціонально-вартісний аналіз, системний аналіз, метод балансового аналізу, параметричний аналіз, метод послідовної підстановки, метод структуризації цілей тощо);

- причинно-наслідковий аналіз;

- методи аналізу майбутнього (екстраполяція та інші методи прогнозування);

- метод порівняння (співставлення): дослідний метод, декомпозиція, аналіз головних компонентів, нормативний аналіз).

Кінцевим результатом аудиторського дослідження є аудиторський висновок – опис діяльності в галузі управління, що включає в себе рекомендації щодо більш ефективного ведення управлінської діяльності. У формі аудиторського висновку оформлюються результати аудиту, та містять опис виконаних аудиторських процедур, їх результати, недоліки, рекомендації щодо вдосконалення.

Важливою в процесі аудиту є наявність зворотнього зв’язку, що здійснюється в усній та письмовій формі. Результати аналітичної роботи аудитора зручніше за все представити у формі SWOT-аналізу – дослідження сильних та слабких сторін, можливостей і загроз діяльності організації (рис.3).

Сильні сторони	Слабкі сторони
Загрози (ризики)	Можливості

Рис. 3. Схематичне зображення управлінської матриці SWOT-аналізу

Особливу увагу слід приділити ризикам не лише за результатми аудиту, а й взагалі в аудиторській діяльності.

Аудиторський ризик визначається як підприємницький ризик аудиторської фірми, що являє собою оцінку неефективності аудиторської перевірки. Існує наступні модель аудиторського ризику, розроблена для цілей фінансового аудиту, яка може допомогти галузі управлінського аудиту:

AR = IR x CR x AP x TD, (2.1)

де AR – загальний ризик неефективності аудиту;

IR – ризик існування неефективної роботи в оцінюваній галузі (ризик неефективності системи управління);

CR – ризик того, що існуюча неефективність не буде розкрита внутрішніми силами організації-клієнта, або ризик неефективності внутрішнього контролю;

AP – ризик неефективності аудиторських аналітичних процедур;

TD – ризик вибіркової перевірки або ризик неефективності тестування складових аудиту.

Допустиме значення ризику неефективності аудиторської вибірки визначається за формулою:

TD = AR / IR х CR х AP (2.2)

Чим більше допустиме значення ризику вибіркової перевірки, тим меншу вибірку слід аналізувати в ході збору інформації.