Питання для самоконтролю

1. Визначте мету, предмет та завдання дисципліни «Аудит персоналу».

2. В чому полягає об’єктивна необхідність вивчення основних понять аудиту персоналу та його значення в сучасних умовах розвитку економіки?

3. Що являє бачення та цілі розвитку організації?

4. Визначте основні вимоги до проектування організаційної структури підприємства.

5. Дайте визначення аудиту та аудиторської діяльності.

6. Визначте історичні аспекти розвитку аудиту як галузі знань.

7. Охарактеризуйте основні задачі і принципи аудиту.

8. Визначте особливості інформаційного ризику та напрями зменшення його негативного впливу.

9. Охарактеризуйте класифікацію аудиту та аудиторської діяльності.

10. Яким чином здійснюється регулювання аудиторської діяльності в Україні?

Бібліографічний список

1, 2, 4, 5, 6, 7, 8, 14, 16, 17, 18, 19,

20, 22, 26, 28, 33, 36, 39, 41

Тема 2. Аудит в системі tqm (тотального управління якістю)

Мета: засвоїти, закріпити та систематизувати знання про аудит якості, стандарти ISO та концепцію TQM (Total Quality Management).

План вивчення теми

1. Аудит якості і стандарти ISO.

2. Концепція TQM (Total Quality Management), її складові та основні інструменти.

3. Бенчмаркінг, його види. Модель ділової досконалості.

4. Роль методів управлінського аудиту в покращенні стану управління організацією.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Аудит якості – це систематична незалежна перевірка, що дозволяє визначити відповідність діяльності та результатів в галузі якості запланованим заходам, а також ефективність їх реалізації. Головна відмінність аудиту якості – суто аналітичний характер.

Стандарти ISO – документи загального характеру, що створюють добровільну, засновану на міжнародному консенсусі, систему, оскільки принципи ISO можуть бути застосовані в діяльності будь-якого державного чи приватного підприємства, як галузі матеріального виробництва, так і невиробничої сфери. Найбільш очевидними стимулами до впровадження стандартів ISO на підприємствах України є:

• мінімізація ризиків відмови покупців від продукції чи її повернення (через нестабільність якості);

• підвищення конкурентоспроможності підприємства;

• покращення економічних показників діяльності підприємства;

• підвищення престижу підприємства в очах споживача та суспільства, зміцнення довіри до торгової марки;

• отримання привілеїв на поставку продукції для державних потреб;

• отримання чи продовження ліцензій на виробництво певних видів продукції;

• підвищення ефективності менеджменту якості за рахунок використання чітких процедур та раціонального розподілу повноважень та відповідальності в галузі якості;

• переваги в тендерах на право участі підприємства в різних проектах;

• покращення відношення виконавців до роботи внаслідок наявності необхідних інструкцій, навчання тощо.

• можливість «говорити однією мовою» із спеціалістами з якості на міжнародному рівні.

Новим підходом до забезпечення якості стала концепція (філософія) TQM (Total Quality Management), що в перекладі означає «всебічне (тотальне) управління якістю». Концепція стандартів ISO та TQM доповнюють одна одну. Однак, якщо стандарти ISO призначені для регулювання відносин мід виробником та споживачем, то концепція TQM – для внутрішніх потреб виробника. Стандарти ISO відповідають на питання «що робити з метою забезпечення якості, концепція TQM – як це зробити.

Окрім вирішення суто технічних питань (вхідного контрою матеріалів, контролю готової продукції, гарантійного обслуговування тощо) TQM включає:

• підвищення кваліфікації персоналу;

• управління людським фактором шляхом створення атмосфери задоволеності, зацікавленої участі на підприємстві;

• роботу в галузі якості за методом між функціонального управління;

• участь у національних кампаніях з якості;

• розробка політики в галузі якості;

• участь працівників у фінансовій діяльності, виховання свідомого відношення до якості, почуття партнерства, вдосконалення соціальної атмосфери та інформованість працівників;

• проведення заходів з формування культури якості;

• підготовка управлінських кадрів для керівництва діяльності в галузі якості;

• відповідальність за діяльністю в галузі якості, що покладена на керівництво.

Серед методів та інструментів TQM найбільш пошиненими є бенчмаркінг та модель ділового співробітництва.

Бенчмаркінг являє собою пошук найкращої практики робіт, що приводить до високих результатів. Зміст бенчмаркінга пов'язаний із діями підприємства щодо порівняльної оцінки свого стану, що проводиться у випадку, коли наявна потреба у змінах. Мета бенчмаркінга – співставлення підприємства, що аналізується, із іншими успішно функціонуючими підприємствами галузі, та визначення на основі цього процесу власних шляхів розвитку та можливостей для вдосконалення.

Застосовуються три види бенчмаркінга:

• внутрішній (дозволяє виявити резерви для вдосконалення шляхом співставлення між собою дочірніх фірм та відділень);

• зовнішній (порівняння підприємства з іншими схожими підприємствами);

• функціональний (одна чи декілька функцій даного підприємства (наприклад, виробництво, маркетинг, дослідження) порівнюється із аналогічними функціями підприємства, що є лідером у даному напрямку незалежно від того, в якій галузі вона спеціалізується.

Процес бенчмаркінга передбачає виконання наступних дій:

• визначення внутрішніх об’єктів для порівняння;

• вибір підприємства для порівняння;

• встановлення процедур та методів виконання;

• збір та аналіз отриманих даних;

• виявлення фактичного рівня відставання від кращих практик;

• оцінювання перспектив впровадження запропонованої моделі для підприємства;

• надання результатів бенчмаркінга керівництву;

• розробка плану (програми) дій;

• реалізація плану та оцінювання його результатів.

Модель ділової досконалості – це системна сукупність критеріїв, що засновані на принципах TQM та призначених для оцінювання дяльності підприємства в галузі якості (рис.1).

Постійне покращення системи менеджменту якості

Споживачі

Вимоги

Споживачі

м

Задово-леність

_{Продукція}

Рис. 1. Модель системи менеджменту якості, заснована на процесному підході

Таким чином, моделі TQM дають змогу підприємствам провести самооцінку своєї діяльності, і шляхом бенчмаркінга порівнювати її із аналогічними або найкращими підприємствами галузі. При цьому вищезазначені моделі доводять, що лише комплексне врахування всіх аспектів діяльності підприємства дозволяє досягти довготривалого успіху (рис.2).

Рис. 2. Роль методів управлінського аудиту в процесі вдосконаленні системи управління