
- •1.1. Неохоронність ідеї, теорії, принципу, методу, процедури, системи, способу, концепції, відкриття.
- •1.2. Обє’кти що не охороняються
- •1.3. Вільне використання творів і об’єктів суміжних прав
- •1.4. Докази у справах про порушення авторських прав
- •1.5. Способи захисту авторського права і суміжних прав
- •1.5.1. Відновлення стану, існуючого до порушення
- •1.5.2. Припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення
- •1.5.3. Інші цивільно-правові способи захисту авторських і суміжних прав
- •1.6. Судові заборони у цивільному праві
- •1.7. Цивільні способи забезпечення позову у справах про порушення авторського права і суміжних прав
- •2. Адміністративно-правові засоби захисту авторського права і суміжних прав
- •2.1. Накладення адміністративних стягнень за порушення авторських і суміжних прав
- •2.2 Інститут державних уповноважених у сфері інтелектуальної власності
- •3. Кримінально-правові засоби захисту авторського права і суміжних прав
- •3.1. Об’єктивна сторона злочину
- •3.2. Суб’єктивна сторона і кваліфіковані види злочину
- •3.3. Кримінальні покарання
- •4. Законодавчі акти україни в галузі авторського права і суміжних прав
1.4. Докази у справах про порушення авторських прав
За законодавством України доведення факту порушення авторських або суміжних прав спирається на сукупність юридичних фактів. Важлива роль у цьому належить доказам у справах про порушення авторських прав.
Під предметом доказування розуміють сукупність юридичних фактів, які необхідно встановити для вирішення справи по суті.
Фактами, що мають матеріально-правове значення у справах про порушення авторських прав (власне предмет доказування) є:
• належність авторських або суміжних прав позивачеві;
• юридичні факти, згідно з якими авторське право поширюється на твори, що є об’єктом спору;
• факт порушення авторських прав;
• розмір доходів, неправомірно одержаних порушником;
• цілі порушення авторських прав.
Належність авторських або суміжних прав позивачеві може виникати через:
• факт створення твору позивачем (коли позивач – фізична особа і відповідно автор твору);
• факт створення твору працівниками позивача при виконанні службових обов’язків або завдання;
• факт переходу авторських прав у спадщину;
• факт передання авторських прав за авторським договором.
Юридичними фактами, згідно з якими авторське право поширюється на твір – об’єкт спору, є:
• факт оприлюднення твору на території України;
• факт неоприлюднення, але знаходження твору на території України;
• факт належності автора до громадянства України;
• наявність міжнародного договору у разі, коли твір було створено іноземцем і оприлюднено за кордоном.
Можна запропонувати приблизний перелік порушень авторського права:
Порушення особистих немайнових прав:
• права авторства (право визнаватися автором твору;
• права на ім’я (право використовувати або дозволяти використовувати твір під справжнім іменем автора, псевдонімом або без позначення імені – анонімно);
• права на оприлюднення (право оприлюднити або дозволити оприлюднити твір у будь-якій формі);
• право на захист репутації автора (право на захист твору, включаючи назву твору, від будь-якого спотворення або іншого посягання, здатного завдати шкоди честі й гідності автора).
Порушення майнових прав:
• права на відтворення;
• права на розповсюдження;
• права на прокат;
• права на надання в тимчасове користування;
• права на імпорт;
• права на публічний показ;
• права на публічне виконання;
• права на передачу в ефір і сповіщення для загального відома кабелем;
• права на доведення до загального відома;
• права на ретрансляцію;
• права на переклад;
• права на переробку;
• права доступу до твору образотворчого мистецтва;
• права слідування;
• права на реалізацію дизайнерського, архітектурного, містобудівного та садово-паркового проекту.
Розмір доходів, неправомірно одержаних порушником, може бути встановлений за допомогою наступних засобів доведення:
• свідчення відповідача про розмір одержаних доходів;
• документи (бухгалтерські документи, зокрема розрахунки з податку на прибуток підприємств і організацій або декларації про доходи, якщо порушник – фізична особа);
• експертизи (для визначення розміру неправомірно одержаних доходів може бути призначена судово-бухгалтерська експертиза).
Під цілями порушення авторських прав розуміють конкретний результат, якого особа прагне досягти при вчиненні певної дії.
Можна виділити наступні види цілей:
• комерційні цілі;
• цілі одержання прибутку;
• інші цілі.
Засобами доказування незаконного використання твору з метою одержання прибутку є:
• свідчення сторін;
• свідчення свідків;
• речові докази;
• документи.