IV. Учень на уроці.

1. Яка була дисципліна на уроці? Чим це можна пояснити?

2. Наскільки організовано і успішно виконувались учнями завдання, які ви поставили перед ними?

3. Чи виявляли учні зацікавленість географією на даному уроці? В чому це проявлялось?

4. Наскільки якісною була розгорнута монологічна мова учнів?

5. Чи приймали учні участь у бесідах? Дискусіях? Чим це пояснюється?

V. Взаємодія вчителя і учня.

1. Чи вдалим був діалог між вами і учнями на уроці?

2. Чи відповідав рівень викладення вами нового матеріалу потенціальним можливостям учнів?

3. Відповідав запропонований вами темп вивчення нового матеріалу можливостям його засвоєння учнями?

4. Чи виникла на уроці атмосфера співпраці між вами і учнями? Чим ви це пояснюєте?

5. Який характер мало особисте ставлення учителя до учнів і навпаки? Воно носило позитивний чи негативний характер?

6. Чи задоволені ви і ваші учні процесом і результатами взаємодії на уроці? Чому ви так думаєте?

Vі. Формулювання висновків.

1. Якою в цілому виявилась ваша готовність до уроку?

2. Чи вдалось вам успішно керувати класом в процесі проведення уроку?

3. Яка успішність засвоєння учнями нових понять на уроці?

4. Наскільки успішно формувались у учнів вміння та навички?

5. Наскільки ефективно розвивався пізнавальний інтерес до вивчення географії?

6. Чи можна назвати пізнавальну роботу учнів на уроці успішною?

7. Реалізовані на даному уроці поставлені вами завдання?

Додаток 2

Орієнтовний план аналізу уроку

І. Загальні відомості про урок.

1. Тема уроку.

2. Дата; школа; клас; місце уроку в розкладі; прізвище, ім’я, по-батькові вчителя; кількість учнів за списком, скільки присутніх; де проводиться урок (кабінет, клас).

3. Мета уроку (з’ясовується перед уроком у вчителя); правильність вибору мети відповідно до програмних вимог (навчальна, розвиваюча, виховна).

4. Готовність до уроку: санітарно-гігієнічний стан класної кімнати; обладнання (наочність, ТЗН); стан робочих місць учнів (наявність на столах зошитів, підручників, атласів та ін.); психологічна готовність до уроку.

ІІ. Аналіз структури, змісту, методів, прийомів та організації навчання.

1. Вибір типу уроку відповідно:

дидактичній меті уроку;

формам організації діяльності учнів;

тип уроку не визначений.

2. Способи постановки навчальних завдань та мотивації навчальної діяльності:

різноманітність цих способів;

наявність завдань і мотивів;

відсутність завдань і мотивів.

3. Методи, що переважають на уроці:

пояснювально-ілюстративний;

репродуктивний;

проблемного викладання;

частково-пошуковий;

дослідницький.

4. Методичні прийоми, використані на уроці:

використано словесні, наочні та практичні прийоми;

прийоми сприяють реалізації методів;

використано прийоми однієї групи, двох груп;

одноманітність прийомів,

доцільність обраних прийомів.

5. Науковість викладеного матеріалу:

інформація відповідає сучісному рівню географічних знань;

висвітлювались нові наукові гіпотези та теорії;

вчитель припускався помилок при викладені навчального матеріалу;

помилки учнів не виправлялись вчителем.

6. Засоби навчання (ЗН) та методика використання їх на уроці:

використання комплексу ЗН, раціональне їх сполучення;

використання ЗН для самостійної роботи учнів;

використання ЗН для пояснення окремих понять чи причинно-наслідкових зв’язків;

використання ЗН для ілюстрації положень, які викладає вчитель;

відсутність на уроці ЗН.

7. Формування на уроці уявлень та понять (емпіричних та теоретичних):

здійснюється цілеспрямовано;

відбувається стихійно;

не здійснюється.

8. Формування географічних вмінь та навичок:

здійснюється у тісному зв’язку з раніше отриманими знаннями, цілеспрямовано;

відбувається стихійно;

не ведеться.

9. На якому рівні організовано пізнавальну діяльність учнів:

відтворення учнями знань та вмінь (на репродуктивному рівні);

застосування учнями знань та вмінь за зразком, в знайомій ситуації;

застосування учнями знань та вмінь в новій ситуації.

10. Характер запитань та завдань, що пропонуються учням:

запитання і завдання мають проблемний характер;

переважання запитань та завдань на застосування знань та вмінь, їх узагальнення;

наявність запитань та завдань спрямованих на виявлення зворотнього зв’язку;

запитання та завдання в основному на відтворення знань та вмінь;

відсутність запитань та завдань.

11. Прийоми організації розумової діяльності учнів:

залучення різних видів пам’яті учнів;

використання асоціативного мислення;

формування та застосування прийомів запам’ятовування;

відсутність будь-яких прийомів.

12. Міжпредметні та внутрішньо предметні зв’язки:

наявність внутрішньо предметних зв’язків;

наявність міжпредметних зв’язків;

відсутність таких зв’язків.

13. Реалізація краєзнавчого принципа на уроці:

урок побудовано на краєзнавчому матеріалі;

краєзнавчий матеріал застосовується фрагментарно;

не реалізується зовсім.

14. Зв’язок уроку з життям:

широко використовуються матеріали масової інформації;

вчитель спирається на події, що відбуваються на Полтавщині, в Україні та в світі;

урок академічний, проводиться без зв’язку з поточними подіями.

15. Увага до психологічних аспектів навчання:

створення сприятливого психологічного клімату на уроці;

урахування індивідуальних психолого-вікових особливостей учнів;

реалізація принципу відкритих перспектив;

реалізація принципу емоційності навчання;

відсутність такої уваги.

16. Структура уроку:

доцільно підібрані макро- та мікрокомпоненти уроку;

макро- та мікрокомпоненти уроку не сприяють досягненню поставленої дидактичної мети; урок неструктурований.

17. Наявність в роботі вчителя системи уроків:

урок як складова частина системи уроків тематичного блоку;

показовий урок-“одинак”.