3. Добір торговельного немеханічного обладнання

для оснащення магазинів

Важливою умовою успішної роботи роздрібних торговельних підприємств є вибір раціональніших типів обладнання і визначення необхідної кількості кожного типу.

Обладнання має відповідати:

• товарному профілю і розмірам торгового залу магазину;

• особливостям зберігання і продажу товарів;

• обсягу реалізації товарів і частоті поповнення запасів;

• кількості товарів, які треба розмістити в торговому залі;

• методам продажу товарів (самообслуговування, за зразками. з використанням індивідуальних форм обслуговування, відкрита викладка тощо);

• обладнання має забезпечувати ефективне використання торгової площі та ємкості магазину.

Потребу немеханічного обладнання для конкретного магазину визначають нормативним і розрахунковим методами.

Нормативним методом визначається набір обладнання при будівництві торгових підприємств, після реконструкції або капітального ремонту, якщо вони відповідають затвердженому типорозміру. При доборі обладнання керуються нормами технічного оснащення магазинів.

Розрахунковий метод визначення потреби в обладнанні застосовується в тих випадках, коли торгове підприємство після капітального ремонту, реконструкції не відповідає затвердженому типорозміру.

2. Вагомірне обладнання

Ваги – це вимірювальний прилад, який застосовується для визначення маси товарів.

Класифікація ваговимірювального обладнання й вимоги до нього

Ваги, що застосовуються в торгівлі. класифікуються за такими ознаками:

• За призначенням: загаль­ного призначення, технологічне, лабораторне, метрологічне, для спеціаль­них вимірювань.

До вагового обладнання загального призначення належать ваги, що широко застосовуються у різних галузях (в промисловості, торгівлі, сіль­ському господарстві, на транспорті) для зважування вантажів з метою їх обліку і виконання комерційних операцій.

• За ступенем автоматизації процесу зважування ваги бувають автоматичні, напівавтоматичні і неавтоматичні.

• За способом установки на місце експлуатації: настільне, пересувне і стаціонарне.

До настільних належать ваги: гирьові, ци­ферблатні, електронні, оптичні. Їх установлюють на прилавок, робочий стіл.

До пересувних належать платформові ваги, що призначаються для зважування вели­ких вантажів. Переважно їх установлюють на підлозі й за необхідності пересу­вання на інше місце.

Платформові стаціонарні ваги установлюють на постійне міс­це експлуатації і переміщення їх неможливе без попереднього демонтажу.

• За видом покажчикового (відлікового) пристрою: гирьові, шкальні, шкально-гирьові, циферблатні, циферблатно-гирьові, оптичні, електро­нно-індикаторні.

• За видом відліку показань зважування: з візуальним відлі­ком і з документальною реєстрацією.

На вагах з доку­ментальною реєстрацією маса і вартість товару друкуються на чеках і стрічках.

• За способом зняття показань: з місцевим (робітник перебуває поряд з вагами) й дистанційним (робітник перебуває на відстані) способами зняття показань.

• За конструкцією зважувального пристрою:важільні й електро­нно-тензометричні ваги.

• За максимальною границею зважування

В стандартах розроблений параметричний ряд вагів з максимальним зважуванням: у кілограмах – 1, 2, 3, 5, 6, 9, 10, 15, 20, 25, 30, 50, 60, 100, 150, 200, 250, 300, 400, 500, 600; у тоннах – 1, 2, 3, 5, 6, 9, 10, 15, 20, 25, 30, 40, 50, 60, 100, 150, 200, 300 і т.д. до 1000.

Найменша границя зважування повинна дорівнювати 5% від найбільшої границі зважування.

Для умовного позначення типорозмірів вагів застосовують індексацію, що складається з букв і цифр. Перша буква в індексі характеризує конструкцію ван­тажно-приймального пристрою (В – важільно-механічні, Т – електронно-тензоме­тричні). Друга буква характеризує спосіб установки вагів (Н – настільні, П – пе­ресувні, С - стаціонарні). Цифра після цих букв визначає найбільшу границю зва­жування (до 1000 кг – в кілограмах, далі – в тоннах). Наступна буква характеризує вид покажчикового пристрою вагів (Г – важільні гирьові, Ш – важільні шкальні, Д – дискретно-цифрові, П – проекційні, Ц - циферблатні). Потім записують цифрові позначення виду відліку і зняття показань (1 – візуальний відлік, 2 – документа­льна реєстрація, 3 – відлік на місці установки вагів, 4 – дистанційний відлік). У деяких випадках після позначення відліку буквами позначають особливості вагів (А – автомобільні, В – вагонні, М – модернізовані, У - вдосконалені).

Наприклад, ВН-10Ц13У ваги важільні, настільні з найбільшою границею зважування 10 кг, циферблатні, з візуальним відліком і місцевим способом зняття показань зважу­вання; ВС-30Д24А – ваги важільні, стаціонарні, з найбільшою границею зважу­вання 30 т, дискретно-цифрові, з документальною реєстрацією і дистанційним відліком показань, автомобільні.

Також експлуатуються ваги, що мають іншу систему індексації.

Вимоги до вимірювального обладнання.

Всі вимоги, що ставляться до вагів, регламентуються стандартами на ваго­вимірювальне обладнання. Згідно з ними всі ваговимірювальні пристрої повинні відповідати визначеним метрологічним, торгово-експлуатаційним, санітарно-гігі­єнічним і естетичним вимогам.

До основних метрологічних вимог належать: точність зважування, стійкість, чутливість і сталість показань вагів.

Точність зважування – це характеристика властивості вагів вимірювати масу з відхиленням від істинного значення в границях допустимої норми похибки.

Стійкість вагів. Ненавантажені ваги, виведені зі стану рівноваги, мають са­мостійно, без прикладання зовнішніх сил, повертатися після декількох коливань у первісний стан рівноваги.

Чутливість вагів характеризує їхню здатність реагувати на різницю мас ван­тажів, які перебувають на чашах.

Сталість показань зважування – це здатність вагів набувати одного і того самого положення рівноваги під дією на них багаторазових, але однакових за зна­ченням навантажень.

До торгово-експлуатаційних і санітарно-гігієнічних вимог належать: висока швидкість зважування, наочність показань зважування, відповідність вагового приладу характерові товару, що зважується, міцність вагів, нейтральність мате­рі­алу, зручність догляду за вагами.

Висока швидкість зважування. Виконання цієї вимоги досягається в тому випадку, коли конструкція вагів дає змогу проводити зважування за максимально короткий термін.

Наочність показань зважування. Ваговимірювальне обладнання повинно мати покажчикові (відлікові) пристрої, які б давали змогу продавцеві і покупцеві легко стежити за показаннями зважування і контролювати точність окремих від­важувань.

Найкращу наочність показань мають електронні ваги, що фіксують на табло результати зважування у вигляді цифрового індексу.

Міцність вагів і окремих деталей має бути достатньою для сприймання нава­нтажень, що визначаються максимальною границею зважування, без деформу­вання цих деталей.

Згідно з вимогами стандартів повний технічний ресурс важільних вагів ста­новить 15 років, оптичних – 10, електронних – 6 років.

Нейтральність матеріалу, з якого виготовлені ваги, є необхідною санітарно-гігієнічною вимогою.

Зручність догляду за вагами. Конструкція вагів має бути зручною для про­ве­дення санітарної обробки (миття, чищення)..

Естетичні вимоги – це вимоги до форми конструкції і колірного вирішення. Ваги можуть бути червоними (для м’ясних відділів магазинів), синіми (для кон­дитерських відділів), зеленими (для овочевих магазинів) тощо.

Загальні принципи будови і характеристика основних видів вагів

Ваги настільні циферблатні застосовуються як при безпосередньому про­дажу товарів покупцям, так і в підсобних приміщеннях і на складах – при при­йманні і відпуску товарів дрібними партіями і при їх фасуванні. Ваги ВН випус­кають двоплощадкові (ВН-2Ц13 і ВН-10Ц13) й одноплощадкові (ВН-3Ц13, ВЦЛ-10).

Ваги настільні електронні. Сьогодні в торгівлі набувають поширення ваги, які забезпечують, одночасно зі зважуванням, автоматичний підрахунок вартості товару відповідно до установленої ціни за 1 кг. На цифровому табло вагів висві­чуються ціна, маса і вартість товару, що зважується. Особливо такі ваги зручні при зважуванні штучних товарів “некруглої” маси – птиці, риби, окремих шматків м’яса, батонів, ковбаси, динь, качанів капусти тощо. Тому їх використовують як у торгових залах магазинів, так і при попередньому фасуванні продуктів у фасувальних відділеннях магазинів самообслуговування, а також у цехах і на складах, де дрібне фасування товарів.

З допомогою кабелю ваги з’єднуються з реєструвальним пристроєм РП-3. Принцип дії вагів оснований на автоматичному перетворенні в тензометричному датчику сили ваги вантажу, що зважується, на аналоговий частотний сигнал, який з допомогою аналого-цифрового перетворювача реалізується в цифрову інформацію.

Кнопка “Тара” на вагах слугує для коригування показань вагів при ненавантаженій вантажоприймальній площадці і для компенсування маси тари на вантажоприймальній площадці.

Границі зважування на вагах становлять 0,02 – 3 кг.

Одиниця дискретності показань маси – 2 г.

Межа похибки при зважуванні від 20 г до 1 кг становить 2 г, а від 1 кг до 3 кг 4 г.

Час, що витрачається на вимірювання маси й обчислення вартості, має бути до 2 с, а в разі видачі етикетки - не більше ніж 3,5 с.

Ваги пересувні. Платформні пересувні ваги загального призначення (товарні ваги) використовуються на підприємствах торгівлі для зважування значних мас вантажів при їх прийманні і відпусканні. Ваги виготовляють чотирьох типів: шкально-гирьові; шкальні; циферблатні (з візуальним відліком, з документальною реєстрацією); дискретно-цифрові (з документальною реєстрацією). Останні в системі торгівлі використовують нечасто.

Найбільші границі зважування товарних вагів: шкально-гирьових – 500 кг, 1, 2 і 3 т.; шкальні – 50, 100, 200, 500 кг, 1, 2, 3, 6 т; циферблатних – 60, 100, 150, 300, 600 кг, 1, 2, 3, 6 т. Найменші границі зважування на всіх товарних вагах становлять 1/20 найбільшої границі зважування. Співвідношення плечей важелів дорівнює 1: 100 (звідси ще одна назва вагів – сотенні).