- •31. Розкрийте зміст федералізму та соціалістичні погляди м.Драгоманова.
- •32. Охарактеризуйте основні ідеї роботи м. Драгоманова "Пропащий час".
- •33. Проаналізуйте причини утворення та еволюцію Всеукраїнської безпартійної організації
- •34. Обгрунтуйте, що "Братерство тарасівців" було першою самостійницькою організацією на Наддніпрянщині
- •35. Політизація українського національного руху на Західній Україні (кінець хіх – початок хх ст.).
- •36. Охарактеризуйте суспільно-політичну спадщину і. Франка
- •37. Дайте характеристику основних етапів діяльності та програмних документів Революційної української партії.
- •1. У Східній Галичині склалися кращі умови для національного життя, ніж на українських землях під владою Російської імперії:
- •41. Проаналізуйте основні етапи народницького руху в Україні у другій половині XIX ст.
- •42. Проаналізуйте діяльність народовців
- •43. Дайте оцінку москвофільству як течії суспільно-політичного руху на західноукраїнських землях у другій половині XIX ст.
- •44. Визначте особливості українського суспільно-політичного руху на західноукраїнських землях у другій половині XIX ст.
- •45. Охарактеризуйте програмні документи українських політичних партій на Західноукраїнських землях на зламі XIX – XX ст.
- •46. Виділення та діяльність українських партій соціалістичного напрямку на Наддніпрянщині у 1900–1905 рр
- •47. Визначте місце м.Міхновського в українському національному русі початку XX ст.
- •50. Питання національного самовизначення в програмних документах українських політичних партій кінця XIX – початку XX ст.
- •51 Охарактеризуйте програмні документи унп.
- •54. Українські соціалістичні партії у період революції 1905–1907 рр. Проаналізуйте їх програмні установки.
- •55. Українські націонал-радикальні партії й групи в період революції 1905–1907 рр.
- •56.Діяльність ліберальних партій в період революції 1905 – 1907 рр.
- •57.Причини створення Товаривства українських поступовців:
- •58.Українська думська громада:
- •59. Українське питання у роботі 1, 2 Державних дум Росії
- •60. Українське питання у роботі 3 і 4 Державних дум Росії:
- •61. Особливості українського національного руху 1907 – 1914 рр.
- •62. Посилення національного гніту в Україні 1907 – 1914 рр.
- •63. Особливості Столипінської аграрної реформи в Україні:
- •64. Причини та основні напрямки еміграції і переселення українців поза межі України у другій половині 19 – першій
- •65. Роль меценатської діяльності українських підприємців у розвитку української культури.
- •66. Вплив і світової війни на економічне та суспільно-політичне життя українських земель:
- •67. Особливості українського національного руху у роки Першої світової війни.
- •68. Союз визволення України:
- •69. Воєнні дії на Україні 1914 – 1916 рр.
- •74. Розвиток української літератури у другій половині хіх – на початку хх ст.
- •75. Охарактеризуйте розвиток українського театру в другій половині хіх – на початку хх ст.
- •76. Охарактеризуйте розвиток українського образотворчого мистецтва в другій половині хіх – на початку хх ст.
- •1. 79. Оцінка літературній й суспільній діяльності л. Українки.
- •80. Українська архітектура 2 пол. XIX – 1 пол. XX ст.
42. Проаналізуйте діяльність народовців
Народовці представляли національний напрямок, який спрямовувався на служіння інтересам українського народу, звідки й дістав свою назву. Головною метою народовців був розвиток української мови і культури, підвищення культурно-освітнього рівня і національної свідомості українського населення. 1868 р. народовці заснували у Львові культурно-освітнє товариство «Просвіта», яке очолив відомий педагог, журналіст, композитор А. Вахнянин. Крім культурно-просвітницької роботи, вона займалася й економічною діяльністю — засновувала кооперативи, крамниці, позичкові каси.
У 1885 р. народовці заснували свій політичний орган — Народну Раду, яку очолив Юліан Романчук. Організація висунула вимогу надати українським землям автономію в межах Австро-Угорщини. Народовський рух поступово поширився на Буковину і Закарпаття.
У середині 1870-х pp. у Галичині з'явилася молода інтелігенція, яка критично оцінювала діяльність як народовців, так і москвофілів і прагнула надати українському руху більш радикального характеру. Під впливом Михайла Драгоманова молоді українські діячі звернулися до соціалізму. Так в українському таборі виникає ще одна, так звана радикальна, течія, її появу на політичній арені знаменував перший львівський судовий процес проти соціалістів 1878 p., де серед звинувачених були Іван Франко, Михайло Павлик, Остап Терлецький.
Попри свою нечисленність галицько-українські радикали відіграли значну роль у зміні ідеологічних засад та організаційних форм національного руху Галичини. Вони вели соціалістичну пропаганду серед українського селянства та робітництва і виступали з різкою критикою греко-католицького духовенства.
У 1890-х pp. змін зазнав і народовський рух. До нього приєдналася нова група молодих діячів — Євген Олесницький, Кость Левицький, Степан Федак. Велике значення для подальшого розвитку українського руху мав приїзд до Львова 1894 р. молодого історика Михайла Грушевського. За рекомендацією свого вчителя В. Антоновича він очолив новостворену українську кафедру історії у Львівському університеті й став головою Наукового товариства ім. Т. Шевченка, створеного 1897 р.
43. Дайте оцінку москвофільству як течії суспільно-політичного руху на західноукраїнських землях у другій половині XIX ст.
Москвофіли не визнавали існування українського народу та його мови, пропагували ідею «єдиної російської народності від Карпат до Уралу», виступали за приєднання до Росії. Мали свою політичну організацію, видавничу базу, але значною підтримкою з боку населення не користувалися. Москвофільську течію, яка серед галицьких, буковинських та закарпатських українців спочатку існувала у мовно-літературній, а згодом суспільно-політичній формі, очолювали Д.Зубрицький, В. Дідицький, М. Малиновський, А. Добрянський та ін. Під впливом москвофілів у Східній Галичині діяли культурно-освітні товариства — Ставропігійський інститут, «Галицько-руська матиця», «Народній дім», Товариство ім. М.Качковського, виходили газета «Слово», журнали «Галичанин», «Страхопуд», «Лада» та ін. Буковинські та закарпатські москвофіли створили політичне товариство «Народна рада», «Общество русских женщин в Буковине», «Общество русских студентов Карпат» тощо.
Хоча москвофіли були за походженням українцями, вони виступали проти української мови, силкуючись писати ламаною російською. Д.Зубрицький називав українську мову «мовою пастухів». Так само москвофіли заперечували існування окремого українського народу, пропагували ідею «єдиної, неділимої російської народності» від Карпат до Камчатки. За таку позицію вони отримували щедру фінансову підтримку з Росії.