- •31. Розкрийте зміст федералізму та соціалістичні погляди м.Драгоманова.
- •32. Охарактеризуйте основні ідеї роботи м. Драгоманова "Пропащий час".
- •33. Проаналізуйте причини утворення та еволюцію Всеукраїнської безпартійної організації
- •34. Обгрунтуйте, що "Братерство тарасівців" було першою самостійницькою організацією на Наддніпрянщині
- •35. Політизація українського національного руху на Західній Україні (кінець хіх – початок хх ст.).
- •36. Охарактеризуйте суспільно-політичну спадщину і. Франка
- •37. Дайте характеристику основних етапів діяльності та програмних документів Революційної української партії.
- •1. У Східній Галичині склалися кращі умови для національного життя, ніж на українських землях під владою Російської імперії:
- •41. Проаналізуйте основні етапи народницького руху в Україні у другій половині XIX ст.
- •42. Проаналізуйте діяльність народовців
- •43. Дайте оцінку москвофільству як течії суспільно-політичного руху на західноукраїнських землях у другій половині XIX ст.
- •44. Визначте особливості українського суспільно-політичного руху на західноукраїнських землях у другій половині XIX ст.
- •45. Охарактеризуйте програмні документи українських політичних партій на Західноукраїнських землях на зламі XIX – XX ст.
- •46. Виділення та діяльність українських партій соціалістичного напрямку на Наддніпрянщині у 1900–1905 рр
- •47. Визначте місце м.Міхновського в українському національному русі початку XX ст.
- •50. Питання національного самовизначення в програмних документах українських політичних партій кінця XIX – початку XX ст.
- •51 Охарактеризуйте програмні документи унп.
- •54. Українські соціалістичні партії у період революції 1905–1907 рр. Проаналізуйте їх програмні установки.
- •55. Українські націонал-радикальні партії й групи в період революції 1905–1907 рр.
- •56.Діяльність ліберальних партій в період революції 1905 – 1907 рр.
- •57.Причини створення Товаривства українських поступовців:
- •58.Українська думська громада:
- •59. Українське питання у роботі 1, 2 Державних дум Росії
- •60. Українське питання у роботі 3 і 4 Державних дум Росії:
- •61. Особливості українського національного руху 1907 – 1914 рр.
- •62. Посилення національного гніту в Україні 1907 – 1914 рр.
- •63. Особливості Столипінської аграрної реформи в Україні:
- •64. Причини та основні напрямки еміграції і переселення українців поза межі України у другій половині 19 – першій
- •65. Роль меценатської діяльності українських підприємців у розвитку української культури.
- •66. Вплив і світової війни на економічне та суспільно-політичне життя українських земель:
- •67. Особливості українського національного руху у роки Першої світової війни.
- •68. Союз визволення України:
- •69. Воєнні дії на Україні 1914 – 1916 рр.
- •74. Розвиток української літератури у другій половині хіх – на початку хх ст.
- •75. Охарактеризуйте розвиток українського театру в другій половині хіх – на початку хх ст.
- •76. Охарактеризуйте розвиток українського образотворчого мистецтва в другій половині хіх – на початку хх ст.
- •1. 79. Оцінка літературній й суспільній діяльності л. Українки.
- •80. Українська архітектура 2 пол. XIX – 1 пол. XX ст.
80. Українська архітектура 2 пол. XIX – 1 пол. XX ст.
В кінці XVIII і в XIX ст. український народ зазнаέ найгірших днів царської російської реакції, яка поступово, але рішуче й жорстоко, ліквідує автономність України, касує військо, гетьманат цілий автономний адміністративний устрій. Національний і культурний гніт відбивається в значній мірі й на мистецькому житті.Замість вільної артистичної творчості з'являються нові будови, роблені по шаблонових проектах, надісланих з Петербурга й Москви, не пристосованих не тільки до мистецького смаку українців, а й навіть до підсоння України. Нарешті в 1800 р. виходить наказ російської влади, яким зовсім забороняється будувати церкви українського типу. Замість того від середини XIX ст. з'являються обридливі церкви у псевдовізантійському й ніби «московському» стилі. Но дивлячись на це, українська творчість не вгасає, пристосовує шаблонові проекти до свого смаку й дає ряд нових своєрідних творів.Як відміна класичності, на початку XIX ст. приходить стиль ампір (із франц. «стиль імперії»), який мав замилування до спокійних монументальних форм римського взірця, широких зовсім гладких стін, округлих колон т. зв. дорійського ордеру, півпольних вікон та ступінчастих низьких і гладких аттиків над колонадою.Одначе й стиль ампір мусив зробити багато поступок українським будівничим традиціям, особливо в маленьких провінціальних палатах та будиночках, де ґанки, галерейки й мансарди (поверх, що уміщено під самим дахом будови) набирають своєрідних українських рис. Із визначних українських архітекторів цієї доби можемо згадати В. Ярославського в Харкові (будинки в Харкові, на Харківщині й Херсонщині) і А. Меленського в Києві (Контрактовий дім, перебудова бурси, розбудова Подолу 1811 р.).Відтепер найбільше розвивається міське будівництво. Постає цілий ряд нових ратуш (Харків, Полтава, Київ, Львів, Чернівці), що знаменують собою останнє зусилля самоврядування українських міст. Всі вони квадратового заложення, з квадратовою вежею, простих і холодних мас та гладких понурих стін. Таким самим характером відзначаються тріумфальні брами, колони-пам'ятки, які в той час любили ставити з нагоди різних подій.Одну з кращих колон (за проектом, архітектора А. Меленського) було поставлено в Києві в 1802 р. з нагоди повернення Києву відібраного в кінці XVIII ст. Магдебурзького права й сполученої з ним самоуправи міста (пізніше, щоб стерти всякі сліди цього символа, російські урядові кола стали називати колону пам'ятником «Хрещення Русі»).В першій половині XIX ст. при новому адміністративому поділі України в стилі ампір постає більшість державних будинків Полтави, Чернігова, Києва, а на запорізьких степах — Одеси й Херсона.Остання стадія класичності наступає в другій половині XIX ст. за часів царя Миколи І, коли будови набирають особливо понурих і сурових форм, прикладом чого може служити будинок університету в Києві. З церковних будов у стилі ампір найбільше збереглося на Харківщині й особливо Полтавщині (Хорол, Ромни, Лубни, Пирятин, Прилуки).