- •31. Розкрийте зміст федералізму та соціалістичні погляди м.Драгоманова.
- •32. Охарактеризуйте основні ідеї роботи м. Драгоманова "Пропащий час".
- •33. Проаналізуйте причини утворення та еволюцію Всеукраїнської безпартійної організації
- •34. Обгрунтуйте, що "Братерство тарасівців" було першою самостійницькою організацією на Наддніпрянщині
- •35. Політизація українського національного руху на Західній Україні (кінець хіх – початок хх ст.).
- •36. Охарактеризуйте суспільно-політичну спадщину і. Франка
- •37. Дайте характеристику основних етапів діяльності та програмних документів Революційної української партії.
- •1. У Східній Галичині склалися кращі умови для національного життя, ніж на українських землях під владою Російської імперії:
- •41. Проаналізуйте основні етапи народницького руху в Україні у другій половині XIX ст.
- •42. Проаналізуйте діяльність народовців
- •43. Дайте оцінку москвофільству як течії суспільно-політичного руху на західноукраїнських землях у другій половині XIX ст.
- •44. Визначте особливості українського суспільно-політичного руху на західноукраїнських землях у другій половині XIX ст.
- •45. Охарактеризуйте програмні документи українських політичних партій на Західноукраїнських землях на зламі XIX – XX ст.
- •46. Виділення та діяльність українських партій соціалістичного напрямку на Наддніпрянщині у 1900–1905 рр
- •47. Визначте місце м.Міхновського в українському національному русі початку XX ст.
- •50. Питання національного самовизначення в програмних документах українських політичних партій кінця XIX – початку XX ст.
- •51 Охарактеризуйте програмні документи унп.
- •54. Українські соціалістичні партії у період революції 1905–1907 рр. Проаналізуйте їх програмні установки.
- •55. Українські націонал-радикальні партії й групи в період революції 1905–1907 рр.
- •56.Діяльність ліберальних партій в період революції 1905 – 1907 рр.
- •57.Причини створення Товаривства українських поступовців:
- •58.Українська думська громада:
- •59. Українське питання у роботі 1, 2 Державних дум Росії
- •60. Українське питання у роботі 3 і 4 Державних дум Росії:
- •61. Особливості українського національного руху 1907 – 1914 рр.
- •62. Посилення національного гніту в Україні 1907 – 1914 рр.
- •63. Особливості Столипінської аграрної реформи в Україні:
- •64. Причини та основні напрямки еміграції і переселення українців поза межі України у другій половині 19 – першій
- •65. Роль меценатської діяльності українських підприємців у розвитку української культури.
- •66. Вплив і світової війни на економічне та суспільно-політичне життя українських земель:
- •67. Особливості українського національного руху у роки Першої світової війни.
- •68. Союз визволення України:
- •69. Воєнні дії на Україні 1914 – 1916 рр.
- •74. Розвиток української літератури у другій половині хіх – на початку хх ст.
- •75. Охарактеризуйте розвиток українського театру в другій половині хіх – на початку хх ст.
- •76. Охарактеризуйте розвиток українського образотворчого мистецтва в другій половині хіх – на початку хх ст.
- •1. 79. Оцінка літературній й суспільній діяльності л. Українки.
- •80. Українська архітектура 2 пол. XIX – 1 пол. XX ст.
64. Причини та основні напрямки еміграції і переселення українців поза межі України у другій половині 19 – першій
Різні причини змушували українців залишати свою рідну землю і переїжджати в далекі чужі землі. І в Наддніпрянській і в Західній Україні це було передусім тяжке соціально-економічне становище селянства і робітників: безземелля і малоземелля, брак вільних земель, перенаселеність і подріблення селянських земельних наділів, надлишок робочих рук, непосильні податки, велика заборгованість, низька заробітна плата робітників зумовлювали зубожіння, розорення й занепад селянських господарств і змушували селян і частину робітників шукати вихід із злиднів у еміграції в пошуках вільних земель і кращого життя.
До еміграції підштовхували й політичні причини: національне гноблення з боку австро-угорських і царських властей,, дискримінація щодо українців, переслідування; арешти, ув'язнення. Певну роль відігравали й релігійні мотиви, утиски і переслідування віруючих різних відгалужень католицької і православної церков (протестанти-меноніти, штундисти з Східної України, православні з західноукраїнських земель), а також прагнення уникнути обтяжливої військової служби.
В історії української еміграції виділяються три хвилі: перша — з останньої чверті XIX ст. до першої світової війни, друга — час між першою і другою світовими війнами і третя — період після другої світової війни. Можливо, що з кінця 80-х років XX ст. почалася нова хвиля еміграції. Але тут буде розглянута лише перша хвиля української еміграції і переселенського руху.
65. Роль меценатської діяльності українських підприємців у розвитку української культури.
Українські меценати — особи, українського походження або ті, що безкорисливо матеріально підтримували (підтримують) розвиток української культури, освіти, охорони здоров'я та незахищені категорії населення. Українське меценатство має досить давню історію, починаючи з часів Київської Русі і закінчуючи початком XXI століття. Україна, так історично склалося, довгий час не мала державності, яка стала б на захист української культури, мистецтва, освіти, науки, мови. Тому знаходились філантропи та шанувальники українства, які зробили вагомий внесок у збереження та розбудову української нації. У цій статті названо в хронологічній послідовності окремі вагомі приклади меценатів як українського, так і неукраїнського походження, але діяльність яких була спрямована на українські терени.
66. Вплив і світової війни на економічне та суспільно-політичне життя українських земель:
Війна принесла українським землям руйнацію господарства, гальмування поступального розвитку, деформацію структури виробництва, посилення залежності від іноземного капіталу. У Галичині за роки воєнного лихоліття було зруйновано понад 40% господарських та житлових будинків, понад 1,5 тис. промислових споруд. Навіть стратегічно важлива нафтова промисловість зменшила виробництво на 1/3. На Буковині у цей час поголів´я коней та свиней зменшилося на 60%, овець — на 47%. Не набагато кращою була ситуація і в Наддніпрянській Україні. Якщо 1913 року тут функціювало 3381 підприємство, то 1915 — лише 2849. На 1917 рік з 4 млн селянських господарств 1,8 млн дворів були без коней.
У цей час в селах залишилося лише 38,7% працездатних чоловіків. Водночас з деградацією господарства в роки війни зростала його залежність від іноземного капіталу. Тільки впродовж 1916–1917 років 74% іноземних вкладів у розвиток кам'яновугільної промисловості Російської імперії було вкладено в підприємства Донбасу.