
- •31. Розкрийте зміст федералізму та соціалістичні погляди м.Драгоманова.
- •32. Охарактеризуйте основні ідеї роботи м. Драгоманова "Пропащий час".
- •33. Проаналізуйте причини утворення та еволюцію Всеукраїнської безпартійної організації
- •34. Обгрунтуйте, що "Братерство тарасівців" було першою самостійницькою організацією на Наддніпрянщині
- •35. Політизація українського національного руху на Західній Україні (кінець хіх – початок хх ст.).
- •36. Охарактеризуйте суспільно-політичну спадщину і. Франка
- •37. Дайте характеристику основних етапів діяльності та програмних документів Революційної української партії.
- •1. У Східній Галичині склалися кращі умови для національного життя, ніж на українських землях під владою Російської імперії:
- •41. Проаналізуйте основні етапи народницького руху в Україні у другій половині XIX ст.
- •42. Проаналізуйте діяльність народовців
- •43. Дайте оцінку москвофільству як течії суспільно-політичного руху на західноукраїнських землях у другій половині XIX ст.
- •44. Визначте особливості українського суспільно-політичного руху на західноукраїнських землях у другій половині XIX ст.
- •45. Охарактеризуйте програмні документи українських політичних партій на Західноукраїнських землях на зламі XIX – XX ст.
- •46. Виділення та діяльність українських партій соціалістичного напрямку на Наддніпрянщині у 1900–1905 рр
- •47. Визначте місце м.Міхновського в українському національному русі початку XX ст.
- •50. Питання національного самовизначення в програмних документах українських політичних партій кінця XIX – початку XX ст.
- •51 Охарактеризуйте програмні документи унп.
- •54. Українські соціалістичні партії у період революції 1905–1907 рр. Проаналізуйте їх програмні установки.
- •55. Українські націонал-радикальні партії й групи в період революції 1905–1907 рр.
- •56.Діяльність ліберальних партій в період революції 1905 – 1907 рр.
- •57.Причини створення Товаривства українських поступовців:
- •58.Українська думська громада:
- •59. Українське питання у роботі 1, 2 Державних дум Росії
- •60. Українське питання у роботі 3 і 4 Державних дум Росії:
- •61. Особливості українського національного руху 1907 – 1914 рр.
- •62. Посилення національного гніту в Україні 1907 – 1914 рр.
- •63. Особливості Столипінської аграрної реформи в Україні:
- •64. Причини та основні напрямки еміграції і переселення українців поза межі України у другій половині 19 – першій
- •65. Роль меценатської діяльності українських підприємців у розвитку української культури.
- •66. Вплив і світової війни на економічне та суспільно-політичне життя українських земель:
- •67. Особливості українського національного руху у роки Першої світової війни.
- •68. Союз визволення України:
- •69. Воєнні дії на Україні 1914 – 1916 рр.
- •74. Розвиток української літератури у другій половині хіх – на початку хх ст.
- •75. Охарактеризуйте розвиток українського театру в другій половині хіх – на початку хх ст.
- •76. Охарактеризуйте розвиток українського образотворчого мистецтва в другій половині хіх – на початку хх ст.
- •1. 79. Оцінка літературній й суспільній діяльності л. Українки.
- •80. Українська архітектура 2 пол. XIX – 1 пол. XX ст.
58.Українська думська громада:
Українська думська громада - об'єднання депутатів-українців, депутатська група Державної Думи, що складалася з національно свідомих депутатів від губерній України в І та ІІ Державній думі Російської імперії. Українська думська громада у складі 45 делегатів сформувалася на правах парламентської фракції майже негайно. Очолив її адвокат і громадський діяч з Чернігівщини І. Шраг. Громада вимагала надати Україні в її етнографічних межах політичну автономію, запровадити українську мову в школах, судових установах і адміністративних органах. Щодо головного питання революції — аграрного — в громаді не існувало єдиної думки. Кадетські депутати обстоювали передачу селянам частини поміщицьких земель за викуп, а селянські підтримували платформу трудовиків — конфіскацію поміщицьких земель і націоналізацію всієї землі. Для висвітлення своєї діяльності в Думі громада заснувала друкований орган — журнал «Украинский вестник», у якому співробітничали М. Грушевський, М. Туган-Барановський, І.Франко.
59. Українське питання у роботі 1, 2 Державних дум Росії
І Державна Дума працювала в Петербурзі з 27 квітня по 8 липня 1906 р. Вибори до Думи ліво-радикальні партії Російської імперії бойкотували. У виборах брали участьУкраїнська демократично-радикальна партія, Українська народна партія. Серед 102 депутатів від 9 українських губерній налічувалось 24 поміщики, 42 селянина, 26 представників міської інтелігенції, 8 робітників, 1 священик. За партійною ознакою 38 депутатів були кадетами і співчуваючими цій партії, 28 — трудовиками. Трудова партія становила не політичну партію, а парламентську фракцію, яка об'єднувала, в основному, безпартійних селянських членів Думи. 1907 року були проведені вибори до II Державної Думи. З 518 депутатів 65 були соціал-демократами (у І Думі - 18), 157 - трудовиками (разом з есерами) порівняно з 94 у І Думі. Серед 102 депутатів від українських губерній налічувалося 40 трудовиків, 34 представники правих партій, по 11 кадетів і соціал-демократів (в т. ч. 6 членів Спілки, 3 меншовики, 1 більшовик, 1 представник УСДРП). За соціальним станом українські губернії були представлені 16 поміщиками, 4 священиками, 17 інтелігентами, 59 селянами і 6 робітниками. Як і в І Думі, тон задавали селянські депутати.
У ІІ Держ. думі (20.ІІ - 3.VI 1907) українські депутати також об'єдналися в громаду, що налічувала 47 членів. Громада видавала часопис «Рідна справа. Вісті з Думи» (квітень— червень 1907). В ньому друкувалися промови членів Думи, заяви громадян, в яких ставилася вимога автономії України, запровадження місц. самоврядування, запровадження укр. мови у школі, суді та церкві, утворення кафедр укр. мови, літератури та історії в університетах. На думку членів укр. фракції, зокрема сел. депутатів, ці завдання мали вирішуватися законод. шляхом послідовного реформування держ. устрою, екон. та соціальних відносин.
60. Українське питання у роботі 3 і 4 Державних дум Росії:
З червня 1907 р. Микола II видав новий виборчий закон, який забезпечував цілковиту перевагу в новому складі Думи поміщикам і представникам буржуазії. У III і IV Думах офіційно українських фракцій не було. Причиною цього став антидемократичний виборчий закон, прийнятий урядом П. Столипіна, репресивна політика центральної та місцевої адміністрації щодо всіх демократичних, національних партій, тиск на виборців під час голосування. Серед депутатського корпусу 29 депутатів чітко позиціонували себе як захисники національних інтересів України. Однак такої кількості виявилося замало для створення у Державній Думі самостійної української фракції.
Однак, існувала неформальна група українських депутатів. А на засіданнях III і IV Дум обговорювалися питання про українську мову і виділення Холмщини в окрему російську губернію. В III Думу за підписом 37 депутатів було подано законопроект про запровадження української мови у початковій школі паралельно з російською, видання підручників та книжок з урахуванням українських умов, використання української мови в сільських судах.