
- •31. Розкрийте зміст федералізму та соціалістичні погляди м.Драгоманова.
- •32. Охарактеризуйте основні ідеї роботи м. Драгоманова "Пропащий час".
- •33. Проаналізуйте причини утворення та еволюцію Всеукраїнської безпартійної організації
- •34. Обгрунтуйте, що "Братерство тарасівців" було першою самостійницькою організацією на Наддніпрянщині
- •35. Політизація українського національного руху на Західній Україні (кінець хіх – початок хх ст.).
- •36. Охарактеризуйте суспільно-політичну спадщину і. Франка
- •37. Дайте характеристику основних етапів діяльності та програмних документів Революційної української партії.
- •1. У Східній Галичині склалися кращі умови для національного життя, ніж на українських землях під владою Російської імперії:
- •41. Проаналізуйте основні етапи народницького руху в Україні у другій половині XIX ст.
- •42. Проаналізуйте діяльність народовців
- •43. Дайте оцінку москвофільству як течії суспільно-політичного руху на західноукраїнських землях у другій половині XIX ст.
- •44. Визначте особливості українського суспільно-політичного руху на західноукраїнських землях у другій половині XIX ст.
- •45. Охарактеризуйте програмні документи українських політичних партій на Західноукраїнських землях на зламі XIX – XX ст.
- •46. Виділення та діяльність українських партій соціалістичного напрямку на Наддніпрянщині у 1900–1905 рр
- •47. Визначте місце м.Міхновського в українському національному русі початку XX ст.
- •50. Питання національного самовизначення в програмних документах українських політичних партій кінця XIX – початку XX ст.
- •51 Охарактеризуйте програмні документи унп.
- •54. Українські соціалістичні партії у період революції 1905–1907 рр. Проаналізуйте їх програмні установки.
- •55. Українські націонал-радикальні партії й групи в період революції 1905–1907 рр.
- •56.Діяльність ліберальних партій в період революції 1905 – 1907 рр.
- •57.Причини створення Товаривства українських поступовців:
- •58.Українська думська громада:
- •59. Українське питання у роботі 1, 2 Державних дум Росії
- •60. Українське питання у роботі 3 і 4 Державних дум Росії:
- •61. Особливості українського національного руху 1907 – 1914 рр.
- •62. Посилення національного гніту в Україні 1907 – 1914 рр.
- •63. Особливості Столипінської аграрної реформи в Україні:
- •64. Причини та основні напрямки еміграції і переселення українців поза межі України у другій половині 19 – першій
- •65. Роль меценатської діяльності українських підприємців у розвитку української культури.
- •66. Вплив і світової війни на економічне та суспільно-політичне життя українських земель:
- •67. Особливості українського національного руху у роки Першої світової війни.
- •68. Союз визволення України:
- •69. Воєнні дії на Україні 1914 – 1916 рр.
- •74. Розвиток української літератури у другій половині хіх – на початку хх ст.
- •75. Охарактеризуйте розвиток українського театру в другій половині хіх – на початку хх ст.
- •76. Охарактеризуйте розвиток українського образотворчого мистецтва в другій половині хіх – на початку хх ст.
- •1. 79. Оцінка літературній й суспільній діяльності л. Українки.
- •80. Українська архітектура 2 пол. XIX – 1 пол. XX ст.
56.Діяльність ліберальних партій в період революції 1905 – 1907 рр.
Українські партії повели енергійну агітацію за автономію України. Всі вони прийняли в свої програми соціалістичні гасла. Визволившись з ярма заборон та утисків завдяки революції, українське громадянство було настроєне дуже радикально. Українське панство, не винесло собі ніякої науки з грізних подій, які наростали перед його очима й глибоко знехтували його політичне й економічне становище. Замість прилучитися до українського національно-автономічного руху, й зайнявши в ньому певне місце українське панство остаточно зв'язало свою долю з всеросійською реакцією та централізмом. Російський уряд хоча пішов на уступки загальному визвольному рухові, не припиняв із ним якнайгострішої боротьби. В його очах увесь український рух був частиною загального революційного руху й тому він боровся з ним, закриваючи українські видання, забороняючи українські товариства й арештовуючи українських діячів. Український рух захоплював все ширші круги громадянства і знаходив активний відгук серед селян і робітників. Він мусив іти до непримиримої боротьби з урядом і все гостріших проявів соціальної революції, до якої змагали революційно-соціалістичні партії. Весною 1906 р. зійшовся в Петербурзі перший російський парламент, так звана Державна Дума. Вибори до неї відбувалися серед боротьби опозиційних і революційних партій із урядом, серед арештів та заборон. Революційно-Демократична Українська партія виставила подекуди своїх кандидатів. Після розпуску Думи більшість її членів узяла участь у відомій політичній маніфестації.
Проявом національного руху на Україні було дальше пожвавлення діяльності національних партій, які видавали свої газети, журнали. Перекладено і видано у Львові українською мовою марксистські праці і лідерів міжнародної соціал-демократії: А.Бабеля, П.Лафата; пересилались через кордон також праці К.Маркса і Ф.Енгельса. Серед дрібнобуржуазних українських партій виділялась РУП, яка на своєму ІІ з'їзді прийняла назву Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП).
Провідною буржуазною партією була Українська радикально-демократична партія (УРДП), яка виражала інтереси ліберальної буржуазії та обуржуазнених поміщиків і примикала до російських кадетів. У національному питанні УРДП висувала вимоги автономії України, створення національної школи, вживання української мови в державних установах. У соціальній сфері вона майже дослівно повторювала програмні вимоги кадетів.
Крім українських національних партій, активну діяльність розгорнули російські, єврейські, польські та інші фракції.
Українська соціал-демократична партія стоїть не за нові які-небудь класові привілеї, але за зменшення класового панування, а також за рівні права всіх без різниці.
Партія соціалістів революціонерів в межах буржуазного ладу домагалась як шляхом революційним, так і шляхом державно-соціальних реформ, таких заходів і установ, які б віддали в руки працюючого люду всі засоби для підготовлення соціального перевороту.
57.Причини створення Товаривства українських поступовців:
Осередком створення ТУП був Український клуб. В Києві перебувала Централя ТУП та кілька її філій — «громад». Централя координувала працю «громад ТУП» в Україні, а також у Петербурзі (2 громади) і Москві. ТУП мало за головну мету обороняти здобуті надбання українства і домагатися нових. Як мінімальну програму поставлено українізацію народного шкільництва, навчання української мови, літератури й історії в середній і вищих школах України, допущення української мови в громадських установах, суді й церкві.
Політичною платформою ТУП була вимога автономії України та визнання принципів конституційного парламентаризму. ТУП до 1917 керувало власне всім українським рухом на Наддніпрянщині; серед інших координувало працю «Просвіт», різних культурно-освітніх клубів, тісно співпрацювало з Українським Науковим Товариством у Києві; йому належала Українська книгарня в Києві (колишнє видавництво «Киевская Старина»). Неофіційними органами ТУП були в Києві щоденник «Рада» й журнал «Украинская Жизнь» у Москві. Мета цієї партії була у автономізації України,але повної свободи вони не ххотіли.