61. Транспортні тРнк

Для кожної з 20 альфаЛамінокислот існує один специфічний для неї тип тРНК. Важливою структурною особливістю тРНК є наявність у складі антикодонової петлі специфічного триплету нуклеотидів – антикодону, який є комплементарним кодону мРНК і забезпечує сполучення між тРНК та мРНК під час утворення ініціюючого комплексу. Все це є молекулярною основою адапторної функції тРНК тобто сполучати два інформаційні потоки нуклеотидний і амінокислотний в процесі фенотипічної експресії генетичної інформації.

Взаємодія між тРНК і відповідній ій аміно кислотою вимагає взаємного розпізнавання цих молекул.

Цей процес має 2 етапи і каталізується аміноацил тРНК - синтетазами.

62. Етапи та механізми трансляції в рибосомах.

1. ініціація трансляції – передумова для початку функціонування рибосомальної білоксинтезуючої системи

Антибіотики: стрептоміцин, ауринтрикарбоксильна к-та

2.елонгація полепептидного ланцюга – полягає в утворенні пептидних зв’язків між амінокислотними зал-ми, що зв’язані через відповідні тРНК з А-та П ділянками транслюючої рибосоми.

А\б: аміцетин, хлорамфенікол, еритроміцин, циклогексемід, пуроміцин, тетрациклін.

3.термінація трансляції-відбувається коли транслюючи рибосома у своєму переміщені впродовж ланцюга мРНК досягає одного з термінуючих кодонів

А\б: анізоміцин, хлорамфенікол, еритроміцин, лінкоцин, стрептоміцин

А\б що є інгібіторами процесів трансляції у прокаріотів застосовуютья як антибактеріальні лікарські засоби в терапії інф.хвороб і захворювань спричинених мікробним фактором.

А\б в еукаріотичних клітинах застосовується як протипухлинні засоби.

Інтерферон – білки, що синтезуються в організмі людини і тварини і мають властивості противірусних а\б та природних протипухлинних факторів.

63. Регуляція експресії генів.

Процес полягає у специфічній взаємодії певних білкових регуляторів з різними ділянками ДНК що розміщені поряд із сайтами ініціації транскрипції.

1. промотор – ділянка ДНК, що первинно взаємодіє з РНК полімеразою; в промоторах Е-Солі(ферменти метаболізму лактози) міститься також особлива ділянка з якою взаємодіє білок- активатор катаболітних генів, що контролює зв’язування РНК-полімерази з промотором.

2.оператор – ділянка ДНК з якою може специфічно зв’язуватися білок реп ресор. Оператор безпосередньо прилягає до структурних генів, і його зв’язування з репресором протидіє зчитуванню РНК-полімеразою інформації із структурних генів.

3. Регуляторний ген – експресія якого призводить до продукування білкових регуляторів (репресорів), що блокують зчитування інформації із структурних генів оперону, не розглядається як інтегральна складова останнього, оскільки він може бути локалізований на певній відстані від оперону, функцію якого він контролює.

64. Мутації Природні фактори-спонтанні мутації, штучні – індуковані. Геномні мутації- зміна кількості повного або окремого набору хромосом у диплоїдному наборі. Хромосомні мутації структурні зміни хромосом внаслідок переміщення втрати або дуплікації фрагментів хромосомної ДНК (транспозиції -перенесення фрагменту ДНК в іншу ділянку цієї ж хромосоми; транс локація – перенесення ділянки однієї хромосоми на іншу; інверсія – зміна в певній ділянці хромосоми послідовності генів на зворотну послідовність; делеція – випадання ділянки хромосоми, дуплікація – подвоєння). Генні мутації – зміна в структурі геному що полягають в порушенні послідовності азотистих основ,які складають первинну структуру ДНК (заміни нуклеотидів (транзиція,трансверзія, випадіння в ланцюги ДНК декількох азотистих основ, вставки).

Мутагени:1. аналоги азотистих основ, сполуки що заміщують нормальні азотисті основи.2. хімічні мутагени-призводять до змін ковалентної структури нормальних АО (дезамінуючі агенти, алкілюючі агенти),3 ультрафіолетове та іонізуюче опромінення.