II. Для систематизації навчального матеріалу

1. Визначте загальні риси тоталітаризму.

2. Які риси є характерними для авторитарного режиму?

3. Назвіть характерні ознаки демократичного режиму.

4. Коли і як відбувалося утворення комуністичних партій?

5. Якими були основні програмні цілі комуністичних партій?

6. У чому полягали подібність і відмінність між фашизмом і націонал-соціалізмом?

III. Для обговорення в групі

1. Як Ви думаєте, за яких надзвичайних умов виникають тоталітарні режими?

2. Проаналізуйте, як виявляється тоталітаризм в економічному житті, полі­тичному житті, ідеології.

3. Чому, на Ваш погляд, всі тоталітарні режими рано чи пізно приречені на крах?

4. Як Ви вважаєте, чому компартії США, Великобританії, деяких інших захід­них країн не мали суттєвого впливу в своїх країнах?

5. Як Ви вважаєте, чи підтверджує практика історичного розвитку життєздат­ність комуністичних ідей?

IV. Робота з історичними термінами і поняттями

Поясніть терміни і поняття: «авторитаризм», «тоталітаризм», «терор», «фа­шизм», «комунізм», «партія», «пролетаріат», «нацизм».

V. Творчі завдання

1. Як Ви вважаєте, наскільки сумісні тоталітарні режими і ринкова економіка (на прикладі сучасного Китаю)? Як довго може продовжуватися таке сполу­чення?

2. Прем'єр-міністр Великої Британії Маргарет Тетчер у 1983 р. в одному зі своїх виступів говорила: «Мені здається, що марксисти існують тільки для того, щоб розподіляти в суспільстві матеріальні цінності, створені іншими».

- Як Ви ставитесь до цього висловлювання відомого британського політика?

3. Які уроки, на Вашу думку, повинно винести людство з історії тоталітарних режимів?

2. Революції 1917 р. Громадянська війна в Росії

1. РЕВОЛЮЦІЙНІ ПОДІЇ 1917 р. В РОСІЇ

1.1. Передумови революційної кризи 1917 р. Початок революції

У Росії залишалось багато невирішених проблем. Одним з найболючі­ших з них було аграрне питання, сутність якого полягала у збереженні поміщицького землеволодіння, малоземеллі та безземеллі селян.

Загострювалось національне питання. Політика великодержавного шовінізму викликала піднесення національно-визвольного руху в імперії.

В країні зберігався абсолютизм, незважаючи на спроби закласти підвалини конституційної монархії. Правлячі кола Росії виявляли не­спроможність вирішити складні проблеми, що стояли перед країною. Від­сутність розвинених демократичних традицій, відносно невисока полі­тична вага промислово-фінансової буржуазії не давали надії на соціально-політичний прогрес.

Перша світова війна вкрай загострила всі проблеми в Росії. Країну виснажували величезні воєнні витрати. Порушувалася робота транспорту та підприємств. Катастрофічно зростала інфляція. Нестримно підвищува­лися ціни, величезних масштабів досягала спекуляція товарами. У сере­дині лютого уряд прийняв рішення про запровадження в Петрограді карт­кової системи розподілу продуктів. У столиці почалися «хлібні» бунти.

Невдачі на фронті, помножені на економічну кризу та значне погір­шення добробуту населення, за умов нездатності уряду вирішувати нарос­таючі проблеми призвели до активізації радикальних сил у суспільстві.

Революція почалася 23 лютого 1917 р. (за новим стилем - 8 березня). У цей день серед жінок, які стояли на морозі в чергах, щоб отримати хліб, виникли заворушення. Демонстрації переросли у зіткнення з поліцією. 24 лютого страйк охопив у Петрограді 200 тис. чоловік, а 25-26 лютого він став фактично загальним. До економічних вимог додалися політичні. На бік страйкуючих почали переходити солдати Петроградського гарнізону.

Повсталі солдати разом з робітниками захоплювали вокзали, урядові установи. Були захоплені Арсенал, поштамт, Петропавлівська фортеця.

За пропозицією меншовиків 27 лютого була організована Петроград­ська Рада. Її очолили меншовик М. Чхеідзе і трудовик (з березня - есер) О. Керенський. 1 березня 1917 р. Петрорада затвердила перший револю­ційний наказ. У документі було підтверджено підпорядкування військо­вих частин Раді робітничих і солдатських депутатів. Наказ підтверджував рівні права солдатів і офіцерів поза службою, надав амністію політв'язням, відновлював усі політичні права і свободи, скасовані за воєнних часів. Було оголошено про необхідність виборів до Установчих зборів.