Утворення, цілі і тактика комуністичних партій

Утворення комуністичних партій. Руйнівні наслідки Першої світової війни, жовтневий переворот в Росії 1917 р., різке загострення соціальних проблем у країнах Європи, Америки, Азії, піднесення на цій основі робіт­ничого руху призвели до утворення комуністичних партій.

Комуністи, використовуючи нестатки і страждання людей, проголо­шували принцип загальної рівності, насамперед в умовах життя, рівне споживання матеріальних благ тощо. За великим рахунком, комунізм -ідеологія найбідніших верств населення. Розуміючи це, комуністи ви­рішили максимально використовувати ці верстви для своїх цілей, і для цього їм були потрібні політичні партії. Для комуністів політична влада завжди була головною метою, а люди - тільки засобом для її досягнення.

Уже в 1918 р. комуністичні партії виникли в Австрії, Німеччині, Поль­щі, Угорщині, Фінляндії й Аргентині.

За 1919 р. посилились позиції радикальних перетворень у соціаліс­тичних і робітничих партіях. На їхній базі формувалися компартії в Ко­ролівстві сербів, хорватів і словенців, Голландії, Болгарії, Мексиці, США.

У наступному році комуністи створили свої партії в Іспанії, Уругваї, Ірані, Туреччині. У багатьох країнах виникли марксистські гуртки.

Як правило, це були невеликі за кількістю, досить замкнуті політичні організації. У боротьбі за владу в своїх країнах комуністи віддавали пере­вагу насильницьким і збройним методам боротьби і не йшли на компромі­си зі своїми потенційними союзниками.

В основі їхньої тактики була організація страйків, збройних зіткнень із владою. Комуністи, як правило, відмовлялися від співробітництва з ін­шими лівими партіями, вважаючи їх недостатньо революційними. Вони усувалися від спільних дій із профспілками, від виборів до парламентів, хоча шансів бути представленими в органах влади в них було небагато.

Головні цілі більшовиків. Лише в Радянській Росії комуністи (біль­шовики) в цей час мали реальну державну владу. Їхньою кінцевою метою була світова революція, і в нових компартіях вони бачили ту силу, за до­помогою якої більшовики зможуть установити панування в усьому світі.

Головною метою російських комуністів на цьому етапі було схилити молоді комуністичні партії на свій бік, зробити їх провідниками своєї по­літики в усьому світі. Для цього вони прагнули створити всесвітній кому­ністичний центр - III Інтернаціонал.

Націонал-соціалізм (нацизм)

Нацизм затвердився в Німеччині, увібравши в себе риси як фашизму, так і комуністичного тоталітаризму. Разом з тим він відрізнявся від них цілями і соціальними пріоритетами.

Метою націонал-соціалізму було встановлення всесвітнього пануван­ня «арійської раси», вищою нацією у світі проголошувалася німецька.

Націонал-соціалізм ні з ким не збирався розділяти свою владу. Нацис­ти рішуче заперечували можливість монархії в Німеччині навіть у значно обмеженому вигляді; вони знищили парламентаризм, заборонили діяль­ність усіх політичних партій, крім нацистської.

НСДРП була побудована за прин­ципом «фюрерства», тобто беззапе­речного підпорядкування у вертикалі влади «фюрерам» («вождям»).

У назву партії нацисти не випад­ково включили слова «соціалістич­на» і «робітнича», У такий спосіб вони залучали на свій бік робітників (одну із найчисельніших соціальних груп) і тих, хто поділяв принципи соціалістичної ідеології. Нацистам вдалося охопити своєю людиноненависницькою ідеологією і зна­чну частину молоді.

За короткий час шляхом насильства і концентрації влади нацисти змогли значно збільшити обсяг виробництва, налагодити випуск новітніх видів військової техніки, створити масову боєздатну армію, реорганізувати і повністю підкорити собі караль­ні органи.

Уся ця добре організована система була спрямована на досягнення головної мети - розв'язання нової світової війни і встановлення світового панування Німеччини.

ПИТАННЯ Й ЗАВДАННЯ

І. Для перевірки знань

1. Назвіть імена диктаторів, що очолювали тоталітарні режими в1920-30-тірр.

2. У яких країнах у 1920-30-ті рр. були встановлені тоталітарні режими?

3. Назвіть три основних типи політичних режимів.

4. Хто був основоположником «наукового соціалізму»? .