Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекція 5. Період Кризи та революцій 1917-1923рр...doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
630.27 Кб
Скачать

2. Передумови виникнення тоталітаризму

Зародженню тоталітарних політичних режимів сприяли історичні процеси кінця XIX - початку XX ст. Вступ суспільства в індустріальну стадію розвитку змінив умови праці і життя людини. Розвиток науки і техніки, удосконалення самого виробничого процесу і технологій дозволи­ли створити принципово нові зразки засобів зв'язку і сполучень. На цьому тлі різко зросли можливості засобів масової інформації. У цей час став технічно можливий ідеологічний і політичний контроль над особою.

Передумовою тоталітаризму стало формування колективістського світогляду, уявлення про перевагу колективного над індивідуальним.

Війни і політичні катаклізми призводили до зниження самої цінності людського життя. Економічні кризи, загострення соціальних протиріч і конфліктів ставили людину фактично на межу фізичного виживання.

Люди все більше сподівались на державу та її органи на місцях як уні­версального регулятора взаємин індивідів. Люди були згодні підтримати будь-яку владу, яка дасть їм роботу і гарантований заробіток, забезпечить житлом, подбає про дітей і літніх людей.

Важливу роль при зародженні тоталітаризму відіграли політичні умови - поява нових масових партій, розвиток різних тоталітарних рухів.

Історичний досвід показує, що тоталітарні режими виникають, як пра­вило, у надзвичайних умовах. До них можна віднести:

- згубні наслідки війни;

- зростання нестабільності в суспільстві, масові заворушення;

- криза влади, неспроможність взяти ситуацію під контроль звичай­ними засобами;

- економічна криза та її руйнівні наслідки;

- різке загострення національних і расових протиріч;

- необхідність вирішення для країни винятково важливого стратегіч­ного завдання, що вимагає консолідації всієї нації.

3. Основні риси тоталітаризму Загальна ідеологія

В основі тоталітарної ідеології - розгляд історії як закономірного руху до головної мети, яку ставить перед собою тоталітарна держава (світове панування, побудова комуністичного суспільства і т.д.). Ця мета, на дум­ку лідерів держави, виправдовує всі засоби при її досягненні. Така ідео­логія містить у собі серію міфів (про керівну роль робітничого класу, пере­вагу арійської раси тощо). Населення піддається ідеологічній обробці.

У такій державі система ідеологічних догм набуває характеру своєрід­ної «біблії», що дає відповіді на всі питання, що хвилюють людей, вклю­чаючи трактування історії, економіки, майбутнього розвитку суспільства. Головним авторитетом тлумачення проблем політики, економіки, соці­ального розвитку є політичний лідер («вождь», «фюрер» і т.д.).

При тоталітарному режимі відбувається повне усунення будь-яких опонентів влади з політичного і культурно-духовного життя, здійсню­ється масовий наступ на загальнолюдські моральні принципи. Право на існування має тільки та мораль, що може бути корисною тоталітарному режиму й обслуговує його інтереси. Тоталітаризму потрібна особистість, скромна в усьому: у бажаннях, в одязі, поведінці. Культивується прагнен­ня не виділятися, «бути, як усі». Придушується прояв індивідуальності, оригінальності в судженнях; широкого поширення набуває виказування, догідництво, лицемірство. Стрижнем політичного режиму стає політична партія.