
- •1. Формування тоталітарних режимів:
- •2. Революції 1917 р. Громадянська війна в Росії:
- •1. Поняття «політичний режим» і його типи
- •Демократичний режим
- •Демократія характеризується такими ознаками:
- •Авторитарний режим
- •Тоталітарний режим
- •2. Передумови виникнення тоталітаризму
- •3. Основні риси тоталітаризму Загальна ідеологія
- •Політичне життя в умовах тоталітарного режиму
- •Економіка в умовах тоталітарного режиму
- •Організований терор
- •Різновиди тоталітаризму. Фашизм
- •Комуністичний тоталітаризм
- •Утворення, цілі і тактика комуністичних партій
- •Націонал-соціалізм (нацизм)
- •II. Для систематизації навчального матеріалу
- •III. Для обговорення в групі
- •IV. Робота з історичними термінами і поняттями
- •V. Творчі завдання
- •2. Революції 1917 р. Громадянська війна в Росії
- •1.1. Передумови революційної кризи 1917 р. Початок революції
- •1.2. Зречення Миколи II
- •1.3. Формування Тимчасового уряду. Політика уряду
- •Події квітня—червня 1917 р.
- •1.5. Липнева криза
- •1.6. Змова Корнілова
- •2. Прихід до влади більшовиків
- •2.1. Політична обстановка в країні восени 1917 р.
- •2.2. Підготовка більшовицького повстання
- •2.3. Здійснення більшовицького перевороту
- •2.4. Встановлення влади більшовиків II Всеросійський з'їзд Рад.
- •2.5. Розігнання Установчих зборів.
- •Розігнання Установчих зборів.
- •3. Громадянська війна в росії (травень 1918-листопад 1920 р.)
- •Події громадянської війни в травні 1918 - лютому 1919 р.
- •Створення Добровольчої армії.
- •Створення Червоної армії. Наступ на Східному фронті.
- •Підсумки і наслідки громадянської війни
- •«Воєнний комунізм»
- •I. Для перевірки знань
- •II. Для систематизації навчального матеріалу
- •III. Для обговорення в групі
- •IV. Робота з історичними термінами і поняттями
- •V. Творчі завдання
- •§15. Діяльність Комінтерну. Революції в Німеччині та Угорщині 1918 р.
- •2. Німеччина
- •3. Угорщина Революція 1918 року
- •I. Для перевірки знань
- •II. Для систематизації навчального матеріалу
- •III. Для обговорення в групі
- •IV. Робота з історичними термінами і поняттями
- •V. Творчі завдання
- •§16. Прихід до влади б. Муссоліні. Встановлення фашистської диктатури в Італії
- •1. Наслідки першої світової війни для італії. Становище населення
- •2. Криза італійського парламентаризму
- •3. Прихід фашистів до влади. Б. Муссоліні
- •4. Встановлення фашистської диктатури
- •I. Для перевірки знань
- •II. Для систематизації навчального матеріалу
- •III. Для обговорення в групі
- •IV. Творчі завдання
- •§17. Революція в Туреччині. Національні рухи в Китаї, Індії і Африці
- •1. Революція в туреччині. М. Кемаль Революція в Туреччині. Ататюрк
- •2. Національний рух у китаї «Рух 4 травня»
- •3. Національний рух в індії Національно-визвольний рух після Першої світової війни
- •4. Національні рухи в африці Національно-визвольний рух у Північній Африці
- •II. Для систематизації навчального матеріалу
- •IV. Робота з історичними термінами, географічними назвами
- •V. Творчі завдання
3. Прихід фашистів до влади. Б. Муссоліні
Італія - батьківщина фашизму Цікаві подробиці
' Італія стала батьківщиною фашиз- ог™~ ж,-.....™, „~„~п.^. ^і~ ™«:й
^ Слово «фашизм» походить від італіи-
му. Великі підприємці, численні дріб- л л лл л л^п ~ г ~ ■ а____ \
: ™ ^ ^ ' ^ ського слова «фашио» (іноді «фаши»), що
ні власники, селяни були вкрай стур- лл____ > „ п ^ л л
' 3 * ** означає «зв язування», «пучок». Слово
бовані розвитком лівого руху, який <<фашио>> (|нод. йоро розуміють як <<пучок
прагнув насамперед переглянути лозин>>) бу/ю (|талГ|. (та й в |нших народів)
ставлення до власності. Уряди Італії символом едності Таємні СОЮЗИі які ви.
не змогли знайти ефективних засобів никали в минулому в ^ іноді назива.
для захисту інтересів приватних влас- ш себе фашистськими. Коли після закін-
ників. Тому люди, які володіли влас- п .. .„ г ,.
у А ' м чення Першої світової війни Б. Муссоліні
ністю, капіталами і заощадженнями, „,.,,.„ лт _____ „ ._„:.■__Л1- „л^к..;
^ ^ почав створювати в Італії свої збройні
звертали свої погляди на фашист- бандИі вони такожстали називатися фа. ськийрух, що зароджувався. щиямИ] а ш цлени _ фашистами.
У березні 1919 р. у Мілані відбувся перший зліт фашистів. Він і поклав початок першої фашистської організації Італії- «Фашио ді комбаттіменто» («Союз боротьби» чи «Союз фашистських бойових загонів»).
Перша програма
В основі першої програми фашистського руху лежали три головні ідеї:
- співробітництво всіх соціальних груп;
- сильна державна влада, що забезпечувала б це співробітництво;
- націоналізм («нація понад усе!»).
Фашисти висунули в цій програмі і демократичні вимоги, запозичені у Народної партії й у соціалістів: скликання Установчих зборів, проголошення республіки, загальне виборче право, гарантії громадянських свобод.
Були в програмі й такі соціальні вимоги, як запровадження прогресивного податку, конфіскація 25 % прибутків військових підприємств, передача землі селянам, встановлення 9-годинного робочого дня, участь робітників в управлінні виробництвом і навіть соціалізація окремих підприємств. Згодом, прийшовши до влади, фашисти забули про цю програму, підтвердивши тим самим її демагогічний характер.
163
Соціальна база фашизму
Спочатку фашистська організація налічувала декілька десятків чоловік, але поступово вона розширила свої ряди, головним чином за рахунок колишніх фронтовиків. Ця маса розлючених на увесь світ людей була переповнена невдоволенням. Фашисти'намагались вербувати на свій бік насамперед молодих фронтовиків, серед яких відбувалося політичне розмежування. Невелика частина їх поповнила ліворадикальний рух. Інші, здебільшого вихідці з родин дрібних підприємців, службовців та інтелігенції, що отримали на війні звання і почесті, не збиралися займатися скромною працею конторників, вчителів, техніків, тим більше що Італія давно страждала від надлишку працівників цих професій. Різкі фрази, ефектні жести, демагогічна фразеологія - усе це приваблювало молодь, готову на що завгодно, аби не тягти ярмо прозаїчного існування.
У рядах фашистів знайшли своє місце і люмпени, і частина анархістська налаштованих сільських і міських робітників, які були розчаровані провалом революційного руху і прагнули безпосередньої дії.
Як видно, соціальний склад фашистського руху був дуже різнорідним, і його учасники пов'язували з рухом різні, іноді навіть суперечливі надії: одні бачили в ньому запоруку порядку, інші - силу оновлення. З фашистами були зв'язані і представники великого капіталу, які мали великий вплив на правлячі кола країни. Усі вони вбачали у фашизмі силу, що змогла б забезпечити стабільність у країні з огляду на їхні інтереси.
Муссоліні - лідер фашистів
Фашистський рух виявив себе як збіговище погромників. Одягнені в чорні сорочки (їх називали «чорносорочечники»), вони розгромили редакцію соціалістичної газети «Аванті!»? тероризували робітничі і профспілкові організації. Лідером італійських фашистів став Беніто Муссоліні.
Муссоліні Беніто (1883-1945) - лідер фашистського руху в Італії. Майбутній дуче (вождь) народився 29 липня 1883 р. у селі Довіо провінції Форлі області Емілія-Романья. Його мати була сільською вчителькою, глибоко віруючою, батько- ковалем і, на відміну від матері, завзятим анархістом і безбожником. У дитинстві він навчився добре грати на скрипці. Пізніше це послужило для дуче приводом говорити про свою приналежність до артистичних натур. По закінченні школи викладав у молодших класах, а у 1902 р. він вирушив на пошуки щастя у Швейцарію. Працював чорноробом, пробував професію маляра, помічника коваля. У цей час став членом Соціалістичної партії, пропагував соціалістичні ідеї серед італійських робітників-емігрантів. Повернувшись на батьківщину, Б. Муссоліні по-Б. Муссоліні чав займатися журналістикою і літературною
на обкладинці журналу «Тіпне» діяльністю, працював учителем. У 1908 р. він
ТІМЕ
ш-
написав невелику статтю про Ніцше «Філософія сили», виразивши в ній своє замилування «найгеніальнішим мислителем». Популярність Муссоліні росла, його обрали головним редактором соціалістичної газети «Аванті!». Він виступає з публічними лекціями про соціалізм. Під час Першої світової війни за пропаганду серед народу ідеї участі у війні в листопаді 1914 р. Муссоліні був виключений із Соціалістичної партії. Сам він, одержавши поранення в навчальному підрозділі, більше не брав участь у жодному бою. Після закінчення війни об'єднує навколо себе тих, хто у всіх лихах Італії був схильний звинувачувати парламент і демократію. З 1914 р. очолив газету «Пополо д'Італія», що у майбутньому стала рупором італійських фашистів. У 1919 р. очолив фашистський «Союз боротьби». Муссоліні зробив ставку на збройне захоплення влади, але фашисти не мали необхідних технічних засобів для здійснення заколоту. Проте загальний тактичний розрахунок дуче був вірний: ставка робилася на небажання супротивника чинити опір. У якусь мить він зрозумів, що настав його час.
На шляху до захоплення влади
У жовтні 1922 р. в Неаполі, в театрі «Сан-Карло» відкрився черговий з'їзд фашистських союзів. Муссоліні виступив на ньому з агресивною промовою, ультимативно вимагаючи від уряду надати фашистам п'ять міністерських портфелів і комісаріат авіації. Він мальовничо розказував про свою відданість монархії, яка нібито не може і не повинна чинити опір силам, що несуть оздоровлення нації.
Муссоліні, який рік тому демонстративно покинув засідайяя парламенту, де виступав король, тепер, розуміючи силу монарха, розшаркувався перед ним.
27 жовтня була оголошена загальна мобілізація фашистів. Наступного дня вони
провели атаку на головні центри країни.
т а '• ■ ^ Муссоліні серед чорносорочечників,
Три колони сквадристів - членів фашист- щ0 йдуть на Рим
ських бойових загонів (сквадр) - повинні
були вступити в Рим з боку Перуджі, пред'явити ультиматум голові уряду
й захопити основні міністерства.
Відразу пролилася кров: у Кремоні, Болоньї, Алессандрй сквадристи
стали некерованими. Кабінет міністрів прийняв рішення про відставку.
Муссоліні на чолі уряду
Коли фашисти 28 жовтня йшли колонами на Рим, дуче знаходився в редакції газети «Пополо д'Італія» в Мілані. Префект міста виставив біля будинку охорону, і Муссоліні виглядав скоріше персоною, яку влада охороняє, ніж переслідує.
Вдень 29 жовтня дуче одержав довгоочікувану звістку про призначення його прем'єр-міністром. Увечері того'ж дня спеціальним потягом Муссоліні прибув до Рима, з'явився до короля і, вийшовши з ним на балкон, вітав натовпи чорносорочечників. Так Італія стала першою в світі державою, де до влади прийшли фашисти.
165
Свідчать історики