
- •1. Формування тоталітарних режимів:
- •2. Революції 1917 р. Громадянська війна в Росії:
- •1. Поняття «політичний режим» і його типи
- •Демократичний режим
- •Демократія характеризується такими ознаками:
- •Авторитарний режим
- •Тоталітарний режим
- •2. Передумови виникнення тоталітаризму
- •3. Основні риси тоталітаризму Загальна ідеологія
- •Політичне життя в умовах тоталітарного режиму
- •Економіка в умовах тоталітарного режиму
- •Організований терор
- •Різновиди тоталітаризму. Фашизм
- •Комуністичний тоталітаризм
- •Утворення, цілі і тактика комуністичних партій
- •Націонал-соціалізм (нацизм)
- •II. Для систематизації навчального матеріалу
- •III. Для обговорення в групі
- •IV. Робота з історичними термінами і поняттями
- •V. Творчі завдання
- •2. Революції 1917 р. Громадянська війна в Росії
- •1.1. Передумови революційної кризи 1917 р. Початок революції
- •1.2. Зречення Миколи II
- •1.3. Формування Тимчасового уряду. Політика уряду
- •Події квітня—червня 1917 р.
- •1.5. Липнева криза
- •1.6. Змова Корнілова
- •2. Прихід до влади більшовиків
- •2.1. Політична обстановка в країні восени 1917 р.
- •2.2. Підготовка більшовицького повстання
- •2.3. Здійснення більшовицького перевороту
- •2.4. Встановлення влади більшовиків II Всеросійський з'їзд Рад.
- •2.5. Розігнання Установчих зборів.
- •Розігнання Установчих зборів.
- •3. Громадянська війна в росії (травень 1918-листопад 1920 р.)
- •Події громадянської війни в травні 1918 - лютому 1919 р.
- •Створення Добровольчої армії.
- •Створення Червоної армії. Наступ на Східному фронті.
- •Підсумки і наслідки громадянської війни
- •«Воєнний комунізм»
- •I. Для перевірки знань
- •II. Для систематизації навчального матеріалу
- •III. Для обговорення в групі
- •IV. Робота з історичними термінами і поняттями
- •V. Творчі завдання
- •§15. Діяльність Комінтерну. Революції в Німеччині та Угорщині 1918 р.
- •2. Німеччина
- •3. Угорщина Революція 1918 року
- •I. Для перевірки знань
- •II. Для систематизації навчального матеріалу
- •III. Для обговорення в групі
- •IV. Робота з історичними термінами і поняттями
- •V. Творчі завдання
- •§16. Прихід до влади б. Муссоліні. Встановлення фашистської диктатури в Італії
- •1. Наслідки першої світової війни для італії. Становище населення
- •2. Криза італійського парламентаризму
- •3. Прихід фашистів до влади. Б. Муссоліні
- •4. Встановлення фашистської диктатури
- •I. Для перевірки знань
- •II. Для систематизації навчального матеріалу
- •III. Для обговорення в групі
- •IV. Творчі завдання
- •§17. Революція в Туреччині. Національні рухи в Китаї, Індії і Африці
- •1. Революція в туреччині. М. Кемаль Революція в Туреччині. Ататюрк
- •2. Національний рух у китаї «Рух 4 травня»
- •3. Національний рух в індії Національно-визвольний рух після Першої світової війни
- •4. Національні рухи в африці Національно-визвольний рух у Північній Африці
- •II. Для систематизації навчального матеріалу
- •IV. Робота з історичними термінами, географічними назвами
- •V. Творчі завдання
Підсумки і наслідки громадянської війни
У 1920-1922 рр. громадянська війна йшла в Закавказзі, Середній Азії і на Далекому Сході, де Червона армія зуміла здобути перемогу над своїми супротивниками. На Далекому Сході і закінчилася ця братовбивча війна.
«Воєнний комунізм»
Націоналізація промисловості. 28 червня 1918 р. були націоналізовані великі підприємства, а в листопаді 1918 р. всі підприємства з кількістю робітників понад 5 чоловік при наявності механічного двигуна і понад 10 чоловік без механічної тяги. Управління промисловістю було зосереджено в руках Вищої Ради Народного Господарства (ВРНГ).
Продрозкладка. Ще навесні 1918 р. радянська влада вирішила вдатися до насильницьких заходів для заготівлі хліба. У села направлялися продзагони з робітників і бідноти, завданням яких було добути хліб за «твердими цінами або за рахунок вилучення в куркулів». Половина хліба передавалася організаціям, які послали продзагони, половина передавалася Наркомпроду.
У січні 1919 р. була введена продрозкладка (примусове вилучення продуктів). Спочатку продрозкладка стосувалася лише хліба, однак з 1920 р. продрозкладка була поширена майже на всі продукти харчування: олію, молоко, картоплю, мед, м'ясо.
Безгрошові розрахунки. Усюди запроваджувались безгрошові розрахунки. Безкоштовними стали транспорт і комунальні послуги. Знецінювання грошей вело до натуральної оплати праці (предметами першої необхідності) і як наслідок - до продовольчої диктатури.
Загальна трудова повинність. Якщо у 1918 р. був прийнятий декрет про запровадження трудової повинності для представників «експлуататорських класів», то з 1920 р. уже вводився декрет про загальну трудову повинність. Великі повинності лягли на селян: гужова, дров'яна та інші.
Опір більшовикам. Заходи «воєнного комунізму» призводили до посилення невдоволення політикою більшовиків, спричинили гостру економічну і політичну кризу. Ухиляючись від продрозкладки, незацікавлені у результатах своєї праці селяни скорочували посіви до такої міри, що самі ледве могли прогодувати родини.
Селян підтримувала велика частина робітників. Країною прокотилася хвиля повстань.
Для придушення невдоволення створювалися штрафні робітничі команди і концентраційні табори для тих, хто ухилявся від трудової повинності.
У відповідь на ці заходи режиму ще більше посилилася хвиля повстань, які охопили практично всі регіони країни.
Для боротьби з повстанцями використовувалися регулярні частини Червоної армії. Так, на розгром кронштадтського повстання була направлена 7-а армія під командуванням М. Тухачевського. 2103 учасники цього повстання були засуджені до страти, понад 6,4 тис. - до різних термінів ув'язнення. І в Кронштадті, і в боротьбі з тамбовськими селянами армія Тухачевського застосовувала хімічну зброю.
ПИТАННЯ Й ЗАВДАННЯ
I. Для перевірки знань
1. За яких обставин у березні 1917 р. було створено Тимчасовий уряд?
2. Які прогресивні зміни відбулися в Росії після лютневих подій 1917 р.?
3. Хто був лідером партії більшовиків у 1917 р.?
4. Які події відбулися 25-26 жовтня 1917 р. в Петрограді?
5. Чому більшовики розігнали Установчі збори?
6. Назвіть дві основні протиборчі сили в роки громадянської війни.