- •1. Формування тоталітарних режимів:
- •2. Революції 1917 р. Громадянська війна в Росії:
- •1. Поняття «політичний режим» і його типи
- •Демократичний режим
- •Демократія характеризується такими ознаками:
- •Авторитарний режим
- •Тоталітарний режим
- •2. Передумови виникнення тоталітаризму
- •3. Основні риси тоталітаризму Загальна ідеологія
- •Політичне життя в умовах тоталітарного режиму
- •Економіка в умовах тоталітарного режиму
- •Організований терор
- •Різновиди тоталітаризму. Фашизм
- •Комуністичний тоталітаризм
- •Утворення, цілі і тактика комуністичних партій
- •Націонал-соціалізм (нацизм)
- •II. Для систематизації навчального матеріалу
- •III. Для обговорення в групі
- •IV. Робота з історичними термінами і поняттями
- •V. Творчі завдання
- •2. Революції 1917 р. Громадянська війна в Росії
- •1.1. Передумови революційної кризи 1917 р. Початок революції
- •1.2. Зречення Миколи II
- •1.3. Формування Тимчасового уряду. Політика уряду
- •Події квітня—червня 1917 р.
- •1.5. Липнева криза
- •1.6. Змова Корнілова
- •2. Прихід до влади більшовиків
- •2.1. Політична обстановка в країні восени 1917 р.
- •2.2. Підготовка більшовицького повстання
- •2.3. Здійснення більшовицького перевороту
- •2.4. Встановлення влади більшовиків II Всеросійський з'їзд Рад.
- •2.5. Розігнання Установчих зборів.
- •Розігнання Установчих зборів.
- •3. Громадянська війна в росії (травень 1918-листопад 1920 р.)
- •Події громадянської війни в травні 1918 - лютому 1919 р.
- •Створення Добровольчої армії.
- •Створення Червоної армії. Наступ на Східному фронті.
- •Підсумки і наслідки громадянської війни
- •«Воєнний комунізм»
- •I. Для перевірки знань
- •II. Для систематизації навчального матеріалу
- •III. Для обговорення в групі
- •IV. Робота з історичними термінами і поняттями
- •V. Творчі завдання
- •§15. Діяльність Комінтерну. Революції в Німеччині та Угорщині 1918 р.
- •2. Німеччина
- •3. Угорщина Революція 1918 року
- •I. Для перевірки знань
- •II. Для систематизації навчального матеріалу
- •III. Для обговорення в групі
- •IV. Робота з історичними термінами і поняттями
- •V. Творчі завдання
- •§16. Прихід до влади б. Муссоліні. Встановлення фашистської диктатури в Італії
- •1. Наслідки першої світової війни для італії. Становище населення
- •2. Криза італійського парламентаризму
- •3. Прихід фашистів до влади. Б. Муссоліні
- •4. Встановлення фашистської диктатури
- •I. Для перевірки знань
- •II. Для систематизації навчального матеріалу
- •III. Для обговорення в групі
- •IV. Творчі завдання
- •§17. Революція в Туреччині. Національні рухи в Китаї, Індії і Африці
- •1. Революція в туреччині. М. Кемаль Революція в Туреччині. Ататюрк
- •2. Національний рух у китаї «Рух 4 травня»
- •3. Національний рух в індії Національно-визвольний рух після Першої світової війни
- •4. Національні рухи в африці Національно-визвольний рух у Північній Африці
- •II. Для систематизації навчального матеріалу
- •IV. Робота з історичними термінами, географічними назвами
- •V. Творчі завдання
2.5. Розігнання Установчих зборів.
Гасло скликання Установчих зборів, що повинні були вирішити, яким буде державний устрій Росії після Лютневої революції 1917 р., було прийняте всіма політичними партіями.
Вибори до Установчих зборів. Більшовики сподівалися отримати більшість в Установчих зборах і надати законність своїй, силою захопленій владі. Однак за результатами виборів до Установчих зборів (12 листопада 1917 р.) з 715 мандатів в Установчих зборах 412 одержали есери, а більшовики - лише 183 мандати, і розстановка сил була не на їх користь.
Відкриття Установчих зборів відбулося 5 січня 1918 р. у Петрограді. Більшовики в ультимативній формі вимагали визнати декрети радянської влади, включені в Декларацію прав трудящого й експлуатованого народу. Правоесерівська більшість зборів та інші партії відмовились від затвердження більшовицьких документів. Тоді більшовики і ліві есери залишили зал засідань. Отже, Установчі збори не визнали радянську владу.
Розігнання Установчих зборів.
6 січня матроси і червоногвардійці діючи за прямою вказівкою Леніна і Свердлова (Голови ВЦВК) силою розігнали Установчі збори, що наступного дня декретом «узаконив» ВЦВК.
III Всеросійський з'їзд Рад, скликаний після розгону Установчих зборів, об'єднав робітничі та солдатські Ради з селянськими. З'їзд прийняв Декларацію прав трудящого й експлуатованого народу, яка проголосила Росію Російською Радянською Федеративною Соціалістичною Республікою (РРФСР), що утворювалася «на основі вільного союзу вільних націй як федерація».
3. Громадянська війна в росії (травень 1918-листопад 1920 р.)
Громадянська війна - організована або стихійна збройна боротьба за державну владу між різними соціальними групами і політичними угрупованнями всередині країни.
Події громадянської війни в травні 1918 - лютому 1919 р.
Початок інтервенції. У січні 1918 р. Румунія захопила Бессарабію, війська Німеччини - Курську, Воронезьку, Орловську губернії.
Навесні 1918 р. англійські, французькі, американські війська висадилися в Мурманську й Архангельську; японські, англійські й американські - у Владивостоці, у Середній Азії і Закавказзі. На Закавказзя вдерлись турецькі війська. За умовами Брестського договору західні території країни окупували німецькі й австро-угорські війська.
Заколот Чехословацького корпусу. Наприкінці травня 1918 р. спалахнув заколот серед Чехословацького корпусу, який складався з 45 тис. військовополонених австро-угорської армії і прямував залізницею до Владивостока. Його подальший шлях мав пролягати через океани у Францію, де йому потрібно було вступити у війну на боці Антанти.
Радянський уряд вирішив роззброїти Чехословацький корпус. У відповідь на це корпус зчинив заколот. Скрізь, де знаходилися його ешелони (Поволжя, Урал, Сибір, Далекий Схід), радянська влада була скинута.
Створення Добровольчої армії.
Становище РРФСР ускладнювалося формуванням на Дону і Кубані Добровольчої армії, яку після загибелі в квітні 1918 р. генерала Л. Корнілова очолив А. Денікін, і діями П. Краснова, що відрізав хлібні райони Північного Кавказу від центру країни.