Тема 8. Культура незалежної України.

План.

1. Формування нової соціокультурної дійсності та її риси за доби незалежності України

2. Україна в світовому культурному просторі

3. Українська культура сьогодні: стан та перспективи розвитку

а) книговидання, бібліотеки, література

б) мистецтво, кінематографія

в) освіта, наука

План семінарського заняття:

1. Характеристика української культури у роки незалежності. Національно-культурне відродження. 2. Освіта. Вища і середня спеціальна освіта. Наука

3. Література

4. Театр. Кіно. Музика. Засоби масової інформації

5. Культурний внесок діаспори

1. Формування нової соціокультурної дійсності та її риси за доби незалежності України

Процеси перебудови 1987-1991 років у СРСР

1. ознаменували закінчення “холодної війни”,

2. поставили крапку в протистоянні 2-х ідео­логічних систем ↓

радянсько-комуністичної та ліберально-капіталіс­тичної,

3. стали початком формування нової соціокультурної дійсності.

Змістом формування нового культурного розвитку суспіль­ства стала

• критика, заперечення та подолання системи цінностей панів­ної офіційної культури радянського суспільства

• вихід на поверхню суспільного життя альтернативних куль­тур та контркультур.

Контркультури були спрямовані на заперечення цінностей офіційної культури.

Альтер­на­тивні культури висували та стверджували власні системи цінностей.

Відбувається змішування за­хідного та східного впливів

↓

Утворюється особлива, специ­фічна для багатьох пострадянських суспільств ­культурна перспектива:

- одночасно відбувається і капіталізація культури, і розвиток національного, етнічного

- на зміну колективістським цінностям приходять індивідуалістичні

- на місце комуністичних пропо­нуються національні цінності як запорука виходу України з кризи - звичними стають голоси про українську національну ідею, роз­виток української нації та мови

І назва цієї особливої соціокультурної перспективи - “пост­тота­літарне суспільство”.

Що спостерігається?

1.Радикальне реформування суспільства активно формує нову культурну реальність.

2.Вона характеризується новими сто­сунками між людьми, новими умо­вами (в тому числі й матеріальними) свого розвитку, особливою систе­мою цінностей, норм і правил, культурних потреб і засобів їх задово­лення.

!!! Коли ці норми та правила перетворюються на внутрішню про­граму поведінки людини, вони забез­пе­чують сталість і надійність певної сфери соціуму.

Базовою основою всіх змін в суспільній свідомості є структурні змі­ни:

- у формах власності на засоби виробництва,

- у формуванні нових вироб­ничих відносин,

- вони породжують нові класи й верстви суспільства, нову психологію, мораль.

Наприклад:

- практично станового характеру набула освіта;

- відчувається експ­луа­тація “новими українцями” наукового економічного й культур­ного потенціалу суспільства при нульовому або ж мінімальному внеску в куль­туру;

- жорсткішими стають умови залучення населення до здобутків культури (встановлення високої оплати на вистави та концерти елітарного мистецтва);

- посилюється соціальна нерівність у доступі до культури в цілому.

Як наслідок:

- деформується традиційна україн­ська ментальність;

- породжується мораль і психологія зверхності та приниженості інших, бідних і незабезпечених.

- соціально-культурна структура ук­раїн­ського суспільства демонструє цю нерівність суспільства.

Але, разом з тим, у загальнокультурному плані соціальне урізноманітнення культури та наявність у ній різних за своїм спрямуванням течій:

- має сприяти посту­­пу культури,

- створювати умови для їх творчого взаємозба­гачення.

Зрозуміло одне

• всі культурні зміни відбуваються в кон­тек­сті негати­віст­ського ставлення до соціалізму,

• нова соціальна реальність перебуває на стадії формування.

Зміна ідеалів відбувається суперечливо й болісно:

• значна частина суспільства залишається на позиціях соціалістичного вибору,

• менша частина обрала шлях західної цивілізації,

• а переважна більшість ще не визна­чилася у своєму соціальному виборі.

А невизначеність породжує:

- колапс діяльності,

- втрату напрямку дій, змістовності, соціальної мети й завдання.

Призво­дить до порушення функціонування соціальних підсистем ↓

виробничої

політичної

культурно-освітньої

Оскільки в основі культури лежать цінності й норми, то й зміна соціальних орієнтацій супроводжується насамперед переоцінкою цін­ностей та формуванням їх нової ієрархії.

!!! Особливо принципового значення у роки незалежності мала “деідеологізація культури”.

!!! Що призводить до багатоманіт­ності форм культурного життя.

Свободі в розвитку культури, зростання самостійності розвитку культури в регіо­нах, сприяла постанова Колегії Міністерства культури про підпорядкування обласних управлінь культури місцевим органам влади від 20 липня 1991 року.

Якщо в недавньому минулому переважали критерії, пов’язані з ідеологічною цінністю культури, то тепер важливими стають:

• естетична досконалість,

• інноваційність,

• авангардність,

• справжня народність.

Створюються товариства, об’єднання, асоціацій різного спрямування.

Вони співпрацюють з зарубіжними культурними, благодійними, науковими, освітніми інституціями. Сприя­ю­ть тим самим входженню України в культурний європейський прос­тір.

На терени нашої культури потрапляє продук­ція інших культур.