Лекція 4
Основні фонди в зв’язку з тим, що вони тривалий час експлуатуються, зазнають фізичного і економічного спрацювання. Під фізичним спрацюванням основних виробничих фондів розуміють явище поступової втрати перевізних, початкових, техніко – експлуатаційних якостей, тобто споживчої вартості, що призводить до зменшення їх реальної вартості, тобто економічне спрацювання являє собою ступінь фізичного спрацювання окремої одиниці засобів праці визначається 2 розрахунковими методами:
За строком їх експлуатації ( через зіставлення фактичної та нормативної величини з урахуванням ліквідаційної вартості );
За даними обстежень технічного стану ;
Техніко – економічне старіння основних фондів – це процес знецінення діючих засобі в праці до настання повного фізичного спрацювання під дією науково – технічного прогресу.
Техніко – економічне старіння основних фондів є безперервним процесом, і його усунення часткове або повне може проходити через різні форми відтворення.
Перший метод відтворення – амортизація основних фондів, що є процесом перенесення авансованої раніше вартості засобів праці на вартість продукції; це відшкодування зношеної частини основних фондів, може здійснюватися через механізм норм амортизаційних відрахувань, які розраховуються 5 методами:
Прямолінійний, рівномірний;
Метод зменшення залишкової вартості;
Метод прискореного зменшення залишкової вартості;
Кумулятивний метод;
Виробничий метод.
На даний час в Україні застосовують 2 методи: метод зменшення залишкової вартості та метод прискореного зменшення залишкової вартості, які регулюються податковим кодексом України.
Нематеріальні ресурси та активи
Нематеріальні активи – це категорія, яка виникає внаслідок володіння правами на об’єкти інтелектуальної власності або на обмежені ресурси, які виникають в господарській діяльності підприємства, і приносять певний дохід від їх використання. До складу нематеріальних активів входять:
Права, що з’являються в наслідок володіння підприємством: патентами на винахід користі моделі, промислові зв’язки; свідоцтвами на знаки для товарів і послуг найменувань місць проходження товару, фірмове найменування.
Права, що виникають внаслідок володіння підприємством: твори і науки, мистецтво, література, комп’ютерні програми, бази даних; та суміжних прав: права виконавців і виробників фонограм.
Права на використання створених на підприємствах нетрадиційних об’єктів інтелектуальної власності:раціоналізаторські пропозиції.
Право на користування земельними ділянками та природними ресурсами .
Монопольні права та привілеї на використання рідкісних ресурсів ліцензії на здійснення певних видів діяльності.
Організаційні витрати на створення підприємства.
Права, що з’являються внаслідок укладених підприємств з іншими органами ліцензійних угод на використання об’єктів інтелектуальної власності.
Лекція 5
Оборотні кошти і фонди транспортного підприємства
Оборотні фонди підприємства – це частина виробничих фондів підприємства у вигляді предметів праці, які повністю споживаються в кожному технологічному циклі виробництва і повністю переносять свою вартість на вартість робіт, послуг товару.
В сфері виробництва предмети праці і частина засобів праці (засоби праці, які експлуатуються до 1-го року і коштують 15 неоподаткованих мінімумів) як матеріальні предмети існують у вигляді оборотних фондів. Переходячи у сферу обігу ці товано-матеріальні цінності, набувають іншої економічної форми у вигляді фондів обігу. Сума основних оборотних фондів і фондів обігу складають оборотні кошти підприємства.
Класифікація оборотних фондів:
Виробничі запаси:
Сировина, основні допоміжні матеріали
Паливо
Куповані напівфабрикати та комплектуючі вироби
Тара і тарні матеріали
Запасні частини для ремонту
Малоцінні та швидко –зношуючі предмети (господарський інвентар)
Незавершене виробництво – це предмети праці, які безпосередньо перебувають на робочих місцях або в процесі транспортування від одного робочого місця до іншого. В склад незавершеного виробництва включають також напівфабрикати власного виробництва, тобто предмети праці, які повністю пройшли обробку на даному підприємстві. Але потребують подальшої обробки або складання в інші предмети праці, які є кінцевою продукцією даного підприємства.
Витрати майбутніх періодів – це частина оборотних фондів у вигляді фінансових витрат здійснених в даному періоді але будуть віднесені на собівартість продукції в наступних періодах (витрати на винахідництво, раціоналізацію).
Фонди обігу – це фінансові ресурси підприємств які функціонують в сфері реалізації продукції даного підприємства. До фондів обігу належать:
Готова продукція на складах підприємства
Готова продукція яка відвантажена і знаходиться в дорозі
Грошові кошти на розрахункових та інших рахунках
Грошові кошти незавершених розрахунках
Дебіторська заборгованість
Готівка в касі
Сукупність грошових коштів і фінансових ресурсів підприємства вкладених в оборотні фонди і фонди обігу становлять оборотні кошти підприємства. Всі оборотні кошти підприємства поділяються на нормовані та ненормовані. До нормованих належать всі оборотні фонди та готова продукція на складах підприємства. До ненормованих належать всі фонди обігу за виключенням готової продукції на складах.
За джерелами формування, оборотні кошти поділяються на:
Власні
Залучені
До власних відносяться кошти, які виділені при його створенні і поповненні за рахунок отриманого прибутку.
Залучені кошти обороту – це кредити банків, кредиторська заборгованість.
Оборотні кошти які нормуються, а саме виробничі запаси, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів, готова продукція на складі, розраховується наступними методами:
Аналітичний метод. Який базується на аналізі наявних товарно-матеріальних цінностей та їх корегування відповідно до об’ємів виробництва. З можливим вилученням надлишків та поповнення для нормального здійснення виробничого процесу.
Коефіцієнтний метод. Який базується на розрахунку нормативу звітного року, з внесенням поправок на зміну обсягу виробничої структури товарно-матеріальних цінностей і прискорення оборотності оборотних коштів.
Прямого розрахунку. Який базується на розрахунку нормативу щодо кожного елементу оборотних коштів в умовах досягнутого організаційно-технічного рівня виробництва.