Лекція 3
За використанням основні фонди поділяються
Діючі основні фонди – це всі основні фонди що використовують у господарській діяльності
Не діючі – це ті основні фонди, які не використовуються у зв’язку з тимчасовою консервацією окремих виробництв транспортних підприємств
Запасні основні фонди – це різне устаткування обладнання, яке знаходиться в резерві і призначене для заміни об’єктів що вибули або ремонтуються.
По степеню участі у виробничому процесі, основні фонди поділяються:
Активні, які беруть безпосередню участь у виробничому процесі і змінюють хімічні, фізичні властивості та геометричну форму предметів праці і завдяки цьому, забезпечують відповідний обсяг та якість продукції
Пасивні, що створюють умови для здійснення процесу виробництва.
За належністю до складу підприємства, основні фонди поділяються на:
Власні, які повністю належать підприємству
Орендовані, які є власністю інших підприємств і використовуються на даному підприємстві у відповідності до договору оренди
Фактори що впливають на виробничу структуру основних фондів:
Вироби технологічних особливостей транспортних галузей
Темпи наукових, технологічних процесів
Ступінь розвитку різних форм суспільно-організаційних виробництв
Технічний рівень виробництва на транспортних підприємствах
Територіальне розміщення підприємств
Визначення безпеки основних фондів
ОВФ і їх облік здійснюються в натуральній і вартісній формі. Натуральні показники (площа, об’єм, кількість одиниць обладнання) використовується при визначенні виробничої потужності і розробці різноманітних балансів.
Оцінка основних фондів в грошовому виразі, через їх вартість, використовується для визначення об’ємів основних фондів, їх динаміки і структури і розрахунку економічних показників діяльності підприємства.
Залежно від стану основних фондів та часу їх визначення вартісної оцінки, розрізняють вартість:
Первісну
Відновну
Залишкову
Переоцінену
Ліквідаційну
З амортизовану
Середньорічну
Первісна вартість основних фондів – це фактична їх вартість на момент введення їх в дію чи придбання, в дану вартість включається кошторисна вартість, будівництва, гуртова або відпускна ціна устаткування обладнання, витрати на транспортування установку, монтаж, налагодження.
Відновна вартість основних фондів – це вартість їх відтворення за сучасних умов виробництва. Вона враховує ті самі витрати що і первісна вартість, але за сучасними цінами.
Повна вартість – це первісна, або відновна вартість основних фондів в новому, незношеному вигляді.
Залишкова вартість – це вартість основних фондів, їх реальній вартості і визначається як різниця між повною вартістю і вартістю накопичених сум спрацювання основних фондів.
Справедлива вартість основних фондів – це ринкова вартість об’єктів основних фондів, визначена шляхом експортної оцінки. Вона відображає вартість основних фондів, які можуть бути на ринку основних фондів отриманих в операціях між незалежними, проінформованими та зацікавленими сторонами.
Ліквідаційна вартість – це вартість основних фондів, після закінчення терміну експлуатації основних фондів.
З амортизована вартість – це вартість основних фондів, яка в процесі експлуатації була перенесена на собівартість продукції (повна – ліквідаційна).
Переоцінена вартість – це вартість основних фондів, після їх знецінення в результаті різноманітних факторів, а саме:
Аварії
Зміни напряму використання
Середня річна вартість – це вартість яка визначається як сума на початок розрахункового періоду та сума середньорічних величин введення основних фондів і різниці вибуття діючих елементів засобів праці.
Спрацювання і амортизація основних фондів
Процес простого і розширеного відтворення основних фондів, відбувається під дією факторів різних взаємопов’язаних форм, а саме:
Ремонту
Модернізації
Заміни окремих елементів засобів праці
Технічного переозброєння
Реконструкції
Розширення діючих виробництв
Спорудження нових аналогічних виробництв
Тому необхідною умовою нормального процесу виробництв господарської діяльності є постійний облік ступеня спрацювання, старіння та амортизації основних фондів.