4. Відповідальність за порушення законодавства про банкрутство

Відповідно до ст. 215 Господарського кодексу України до осіб, на яких може поширюватися відповідальність за порушення законодавства про банкрутство, належать: боржник, його засновники (учасники), власник майна боржника, а також інші особи, до котрих можуть бути віднесені арбітражний керуючий, кредитори тощо.

В результаті аналізу чинного законодавства, можна зробити висновок, що відповідальність за порушення законодавства про банкрутство може настати за фіктивне, умисне банкрутство або за приховування банкрутства.

Фіктивним банкрутством у розумінні частини 2 статті 215 ГК України, є звернення боржника до господарського суду із завідомо неправдивою заявою про порушення справи про банкрутство, якщо у боржника є достатньо майна для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі і відсутні певні обставини, за настання яких у майбутньому може виникнути недостатність майна боржника для задоволення вимог усіх його кредиторів.

У разі встановлення факту фіктивного банкрутства боржник несе відповідальність за шко­ду, заподіяну кредиторам поданням такої заяви, відповідно до норм законодавства України.

Поняття фіктивного банкрутства, сформульоване у частині 2 статті 215 ГК України, від­різняється від аналогічного поняття, яке міститься у статті 218 Кримінального кодексу Укра­їни. Згідно з ним фіктивне банкрутство кваліфікується як злочин, що тягне за собою кри­мінальну відповідальність.

Під умисним банкрутством розуміється стійка неплатоспро­можність боржника, що настала з вини певних осіб.

Осіб, діями яких викликана зазначена неплатоспроможність боржника, об'єднує така основа ознака, як використання ними права давати обов'язкові для боржника вказівки та можливість іншим чином визначати дії боржника. Такі дії власника майна боржника або посадових осіб суб'єкта підприємництва ква­ліфікуються як умисне банкрутство, якщо вони завдали істотної матеріальної шкоди інтере­сам держави, суспільства або інтересам кредиторів.

Тема 3.6.1 Судові процедури, що застосовуються до боржника у справах про банкрутство План

1. Поняття судових процедур, що застосовуються до боржника у справах про банкрутство.

2. Розпорядження майном боржника як судова процедура.

3. Санація боржника у справах про банкрутство.

4. Мирова угода як судова процедура у справах про банкрутство.

5. Ліквідаційна процедура у справах про банкрутство.

1. Поняття судових процедур, що застосовуються до боржника у справах про банкрутство

До боржника в процесі провадження справи про банкрутство застосовуються такі судові процедури:

• розпорядження майном боржника;

• мирова угода;

• санація (відновлення платоспроможності боржника);

• ліквідаційна процедура.

З метою попередження справи про банкрутство ГК України (ст. 211) та Закон (ст. 3) передбачають заходи запобігання банкрутству суб'єктів госпо­дарювання, обов'язок вжиття яких покладається на засновників та учасників суб'єктів господарювання, власників майна, органів державної влади та орга­ни місцевого самоврядування в межах їх повноважень. До таких заходів на­лежать:

• надання боржнику фінансової допомоги в розмірі, достатньому для пога­шення його зобов'язань перед кредиторами;

• взяття на себе зобов'язань перед особами, що надали фінансову допомогу боржникові;

• досудова санація державних підприємств, що провадиться за рахунок ко­штів державних підприємств та інших джерел фінансування (обсяг коштів для проведення досудової санації державних підприємств за рахунок ко­штів Державного бюджету України щорічно встановлюється законом про Державний бюджет України) і регламентується постановою Кабінету Мі­ністрів України від 17.03.2000 р. № 515 «Про затвердження Порядку про­ведення досудової санації державних підприємств».