- •Устаткування та систем газопостачання»
 - •6.3.12. Допоміжні пристрої.................................................................................148
 - •Тема 4: Об’ємний гідропривід План
 - •Література
 - •4.2 Призначення, пристрій і порядок роботи гідроприводу
 - •4.3 Класифікація гідроприводів
 - •4.4 Гідроприводи із замкненою та розімкненою системами циркуляції робочої рідини
 - •4.5 Рідини, що використовуються в гідроприводах
 - •4.6 Насоси і гідродвигуни, що використовуються в гідроприводах
 - •4.6.1 Гідроциліндри
 - •4.6.2 Гідромотори
 - •4.6.2.1 Шестеренчасті гідромотори
 - •4.6.2.2 Пластинчасті гідромотори
 - •4.6.2.3 Аксіально-поршневі гідромотори
 - •4.6.3 Поворотні гідродвигуни
 - •4.7 Гідроапаратура
 - •4.7.1 Напірні гідроклапани
 - •4.7.2 Редукційні гідроклапани
 - •4.7.3 Зворотні гідроклапани
 - •4.7.4 Дільники потоку
 - •4.7.5 Гідравлічне реле тиску
 - •4.8 Допоміжні пристрої
 - •4.8.1 Гідробаки
 - •4.8.2 Фільтри
 - •4.8.3 Гідроакумулятори
 - •4.8.4 Ущільнювачі, які застосовуються в гідроприводі
 - •4.8.5 Трубопроводи
 - •4.9 Регулювання швидкості руху силового органу в гідроприводах
 - •4.9.1 Дросельне регулювання
 - •4.9.2 Об’ємне регулювання
 - •4.10 Реверсування в гідроприводах
 - •4.11 Способи розвантаження насосів і гідросистем від тиску
 - •4.12 Слідкуючий гідропривід
 - •Питання для самоконтролю
 - •6. Класифікація гідроприводів.
 - •Тема 5: Гідравлічні та грунторийні машини План
 - •5.1. Гідромонітори і гідроелеватори.
 - •Література
 - •5.1 Гідромонітори і гідроелеватори
 - •5.1.1 Гідромашини та гідрообладнання, яке застосовується при гідромеханізації земляних робіт
 - •5.1.1.1 Гідромонітори
 - •5.1.1.2 Землесоси і напірні пульпопроводи
 - •5.1.2 Конструкції землесосів, гідромоніторів і гідроелеваторів
 - •5.1.2.1 Землесоси
 - •5.1.2.2 Гідромонітори
 - •5.1.2.3 Гідроелеватори
 - •5.1.3 Землесосні установки
 - •5.2 Машини для грунторийних робіт
 - •5.3 Трубоукладачі
 - •Питання для самоконтролю
 - •Тема 6: Спеціальні машини робочого процесу стиснення рідин План
 - •Література
 - •6.1 Гідравлічні домкрати
 - •6.1.1 Загальні відомості
 - •6.1.2 Гвинтові домкрати
 - •6.1.3 Рейкові домкрати
 - •6.1.4 Пневматичні домкрати
 - •6.1.5 Гідравлічні домкрати
 - •6.1.6 Види гідравлічних домкратів
 - •6.1.6.1 Домкрати гідравлічні вантажні
 - •6.2.2 Робочі рідини в їх кондиціювання
 - •6.2.3 Розміщення робочих фільтрів
 - •6.2.4 Відцентрові очищувачі рідини
 - •6.2.5 Охолоджувачі рідини
 - •6.3 Гідравлічні преси
 - •6.3.1 Принцип дії і класифікація
 - •6.3.2 Преси для ковки
 - •6.3.3 Преси для об’ємного штампування
 - •6.3.4 Преси для листкового штампування
 - •6.3.4.1 Листоштампувальні преси подвійного і потрійного дії
 - •6.3.4.2 Прес-автомат для чистової вирубки
 - •6.3.4.3 Преси для пакетування та брикетування
 - •6.3.5 Типові приводи гідравлічних пресів
 - •6.3.6 Характеристика робочих рідин
 - •6.3.7 Основні поняття і рівняння гідродинаміки
 - •6.3.8 Рівняння Бернуллі для течії рідини в трубопроводі
 - •6.3.9 Гідравлічні опори в трубопроводах
 - •6.3.10 Класифікація вузлів гідроприводу
 - •6.3.10.1 Насоси
 - •6.3.10.1.1 Кривошипно-плунжерні насоси
 - •6.3.10.1.2 Ротаційно-плунжерні насоси
 - •6.3.10.1.3 Ексцентриково-плунжерні насоси
 - •6.3.10.1.4 Лопатеві насоси
 - •6.3.10.1.5 Шестеренчасті насоси
 - •6.3.10.2 Мультиплікатори
 - •6.3.11 Розподільні й регулюючі пристрої
 - •6.3.12 Допоміжні пристрої
 - •6.3.13 Ущільнювальні пристрої
 - •6.3.14 Трубопроводи і арматура
 - •Питання для самоконтролю
 - •Список літератури
 
4.6.2 Гідромотори
Гідромотор – об’ємний гідродвигун, вихідна ланка якого здатна здійснювати необмежений обертальний рух.
Гідромотори по конструкції діляться на шестеренчасті, гвинтові, пластинчасті, аксіально-поршневі.
Гідромотори перерахованих конструкцій оборотні, тобто вони можуть працювати як гідромотори та як насоси, причому для цього потрібні незначні додаткові конструктивні пристрою.
Гідромотори ділять на регульовані і нерегульовані. Регульований гідромотор має регульований робочий об’єм. Крім того, гідромотори ділять на реверсивні і нереверсивні.
Гідромотор, що має вихідна ланка і здатний обертатися тільки в одну сторону, називають нереверсійним. Гідромотор, що має вихідну ланку, здатну обертатися в обидві сторони, називається реверсивним. За способом реверсування гідромоори розрізняють:
- з постійним напрямком потоку, де зміна напрямку обертання вихідної ланки відбувається при постійному напрямку потоку робочої рідини;
- з реверсивним напрямком потоку, де зміна напрямку обертання відбувається за рахунок зміни (реверсування) напрямку потоку робочої рідини.
Найбільш широко використовують в гідроприводу машин, що застосовуються в деревообробній та лісової промисловості, шестеренчасті і пластинчасті гідромотори, як найбільш прості по конструкції і дешеві за вартістю виготовлення.
Аксіально-поршневі і радіально-поршневі гідромотори є більш складними за конструкцією і дорогими за вартістю, ніж гідромотори шестеренчасті і пластинчасті. Але за останній час починають все ширше застосовувати аксіально-поршневі гідромотори.
Розрізняють гідромотори одноразового і багаторазового дій. У гідромоторів багаторазової дії в кожній робочій камері здійснюються два і більше робочих циклів за один оборот вихідної ланки. У гідромоторів однократного дії в кожній робочій камері здійснюється один робочий цикл за один оборот вихідної ланки.
4.6.2.1 Шестеренчасті гідромотори
Шестеренчасті гідромотори типу МНШ, що виготовляються Московським заводом гідроагрегатів, призначені для гідроприводів машин, що застосовуються в деревообробній та лісової промисловості. Вони надійні в роботі, компактні і прості в експлуатації.
Шестерінчасті гідромотори типу МНШ-32 і МНШ-46 (шестеренчасті реверсивні насоси-гідродвигуни) можуть працювати і в режимі насосів (табл. 4.2).
Гідромотор типу МНШ має корпус, кришку, вал, шестерні і плаваючі втулки, які є підшипниками ковзання для цапф шестерень і одночасно забезпечують автоматичне ущільнення шестерень по їх торцях за допомогою рідини, що підводиться по каналах з камери нагнітання до торцевих поверхонь плаваючих втулок.
Переклад з режиму роботи гідромотора на режим насоса здійснюється за допомогою спеціальних пластин, розташованих у всмоктувальній і нагнітальної областях. Шестеренчастий гідромотор працює таким чином.
Рідина з напірної гідролінії надходить в гідромотор, діючи на зуби шестерень, створює крутний момент, що обертає вихідна ланка гідродвигуна.
Таблиця 4.2 – Технічна характеристика шестеренчастих гідромоторів
Показники  | 
		МНШ-32  | 
		МНШ-46  | 
	|||
в режимі  | 
	|||||
гідромотора  | 
		насоса  | 
		гідромотора  | 
		насоса  | 
	||
Робочий об’єм qд, л/об  | 
		0,0326  | 
		0,0326  | 
		0,0474  | 
		0,0474  | 
	|
Максимальний крутний момент Мк, Н∙м  | 
		47,5  | 
		-  | 
		69  | 
		-  | 
	|
Частота обертання n, об/хв  | 
		5-26,6  | 
		18,3-26,6  | 
		5-26,6  | 
		18,3-26  | 
	|
Максимальна потужність Nmax, кВт  | 
		9,5  | 
		9,5  | 
		14  | 
		14  | 
	|
Об’ємний ККД при р=100∙105 ηυ, Н/м2  | 
		0,9  | 
		0,9  | 
		0,95  | 
		0,95  | 
	|
Загальний ККД при р=100∙105 η, Н/м2  | 
		0,75  | 
		-  | 
		0,75  | 
		-  | 
	|
Крутний момент шестернчастого гідромотора дорівнює:
  
                                                          
                 
                           (4.13)
де p=p2-p1 – перепад тиску між всмоктуючою та нагнітальною областями, Па;
qд – робочий об’єм гідромотора, qд=0,03-0,18 л/об;
ηм – механічний ККД гідромотора, ηм=0,80...0,85.
Потужність гідромотора:
  
                                  
            
                      (4.14)
де ωуг – кутова швидкість обертання, рад/с;
n – частота обертання вала гідродвигуна, об/хв;
η – повний ККД гідромотора.
Крутний момент, створюваний гідромоторами типу МНШ, коливається в межах 33,5...200 Н∙м.
Для створення високомоментного шестеренчастого гідромотора виготовляють багатошестеренчасті гідромотори, додаткові шестерні яких розташовують по окружності основної шестерні, що сидить на вихідному валу. Такі гідромотори застосовують на лебідках та інших механізмах і машинах. Для встановлення робочих параметрів багатошестеренчастого гідромотора необхідно забезпечити рівність між крутним моментом на вихідному валу механізму і сумою моментів на валах гідромоторів, тобто:
  
                                 
               
             (4.15)
де Мк – крутний момент на валу лебідки, Н∙м;
М1, М2, М3 – крутні моменти на валах шестеренчастих гідромоторів, Н∙м;
k – коефіцієнт запасу, k=1,1...1,2.
Крутний момент на валу механізму є зазвичай заданим, а крутний момент на валах шестеренних гідромоторів встановлюють розрахунком:
  
                                                          
                        
                       (4.16)
де р – гідростатичний тиск, що діє на площу зуба шестерні, МПа;
b – ширина зуба шестерні, м;
h – висота зуба, м;
Rд – радіус ділильного кола малої шестерні, м.
Такі гідромотори виготовляють потужністю до 66,2 кВт, а в окремих випадках випускають на крутні моменти до 2000-2500 Н∙м при р=10 МПа і n <100 об/хв.
