
- •Устаткування та систем газопостачання»
- •6.3.12. Допоміжні пристрої.................................................................................148
- •Тема 4: Об’ємний гідропривід План
- •Література
- •4.2 Призначення, пристрій і порядок роботи гідроприводу
- •4.3 Класифікація гідроприводів
- •4.4 Гідроприводи із замкненою та розімкненою системами циркуляції робочої рідини
- •4.5 Рідини, що використовуються в гідроприводах
- •4.6 Насоси і гідродвигуни, що використовуються в гідроприводах
- •4.6.1 Гідроциліндри
- •4.6.2 Гідромотори
- •4.6.2.1 Шестеренчасті гідромотори
- •4.6.2.2 Пластинчасті гідромотори
- •4.6.2.3 Аксіально-поршневі гідромотори
- •4.6.3 Поворотні гідродвигуни
- •4.7 Гідроапаратура
- •4.7.1 Напірні гідроклапани
- •4.7.2 Редукційні гідроклапани
- •4.7.3 Зворотні гідроклапани
- •4.7.4 Дільники потоку
- •4.7.5 Гідравлічне реле тиску
- •4.8 Допоміжні пристрої
- •4.8.1 Гідробаки
- •4.8.2 Фільтри
- •4.8.3 Гідроакумулятори
- •4.8.4 Ущільнювачі, які застосовуються в гідроприводі
- •4.8.5 Трубопроводи
- •4.9 Регулювання швидкості руху силового органу в гідроприводах
- •4.9.1 Дросельне регулювання
- •4.9.2 Об’ємне регулювання
- •4.10 Реверсування в гідроприводах
- •4.11 Способи розвантаження насосів і гідросистем від тиску
- •4.12 Слідкуючий гідропривід
- •Питання для самоконтролю
- •6. Класифікація гідроприводів.
- •Тема 5: Гідравлічні та грунторийні машини План
- •5.1. Гідромонітори і гідроелеватори.
- •Література
- •5.1 Гідромонітори і гідроелеватори
- •5.1.1 Гідромашини та гідрообладнання, яке застосовується при гідромеханізації земляних робіт
- •5.1.1.1 Гідромонітори
- •5.1.1.2 Землесоси і напірні пульпопроводи
- •5.1.2 Конструкції землесосів, гідромоніторів і гідроелеваторів
- •5.1.2.1 Землесоси
- •5.1.2.2 Гідромонітори
- •5.1.2.3 Гідроелеватори
- •5.1.3 Землесосні установки
- •5.2 Машини для грунторийних робіт
- •5.3 Трубоукладачі
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6: Спеціальні машини робочого процесу стиснення рідин План
- •Література
- •6.1 Гідравлічні домкрати
- •6.1.1 Загальні відомості
- •6.1.2 Гвинтові домкрати
- •6.1.3 Рейкові домкрати
- •6.1.4 Пневматичні домкрати
- •6.1.5 Гідравлічні домкрати
- •6.1.6 Види гідравлічних домкратів
- •6.1.6.1 Домкрати гідравлічні вантажні
- •6.2.2 Робочі рідини в їх кондиціювання
- •6.2.3 Розміщення робочих фільтрів
- •6.2.4 Відцентрові очищувачі рідини
- •6.2.5 Охолоджувачі рідини
- •6.3 Гідравлічні преси
- •6.3.1 Принцип дії і класифікація
- •6.3.2 Преси для ковки
- •6.3.3 Преси для об’ємного штампування
- •6.3.4 Преси для листкового штампування
- •6.3.4.1 Листоштампувальні преси подвійного і потрійного дії
- •6.3.4.2 Прес-автомат для чистової вирубки
- •6.3.4.3 Преси для пакетування та брикетування
- •6.3.5 Типові приводи гідравлічних пресів
- •6.3.6 Характеристика робочих рідин
- •6.3.7 Основні поняття і рівняння гідродинаміки
- •6.3.8 Рівняння Бернуллі для течії рідини в трубопроводі
- •6.3.9 Гідравлічні опори в трубопроводах
- •6.3.10 Класифікація вузлів гідроприводу
- •6.3.10.1 Насоси
- •6.3.10.1.1 Кривошипно-плунжерні насоси
- •6.3.10.1.2 Ротаційно-плунжерні насоси
- •6.3.10.1.3 Ексцентриково-плунжерні насоси
- •6.3.10.1.4 Лопатеві насоси
- •6.3.10.1.5 Шестеренчасті насоси
- •6.3.10.2 Мультиплікатори
- •6.3.11 Розподільні й регулюючі пристрої
- •6.3.12 Допоміжні пристрої
- •6.3.13 Ущільнювальні пристрої
- •6.3.14 Трубопроводи і арматура
- •Питання для самоконтролю
- •Список літератури
4.6 Насоси і гідродвигуни, що використовуються в гідроприводах
У гідроприводах застосовують такі основні види насосів; поршневі, плунжерні, мембранні, шестеренчасті, пластинчасті, гвинтові і роторно-поршневі. Так як перераховані насоси розглянуті вище, зупинимося коротко на застосовуваних в гідроприводах гідродвигунів.
Гідродвигуном називають гідромашину, яка призначена для перетворення гідравлічної енергії потоку робочої рідини в механічну енергію руху вихідної ланки (веденого вала, штока, плунжера або корпусу гідроциліндра).
По виду руху вихідної ланки розрізняють три класи об’ємних гідродвигунів, застосовуваних в гідроприводі:
- гідроциліндри, які мають поступальний рух вихідної ланки; розрізняють поршневі, плунжерні, телескопічні та мембранні гідроциліндри однобічної й двосторонньої дії;
- гідромотори, мають необмежену обертальний рух вихідної ланки;
- поворотні гідродвигуни з обмеженим кутом повороту вихідного ланки (α<360°), до яких відносять пластинчасті, поршневі, мембранні поворотні гідродвигуни.
4.6.1 Гідроциліндри
Це найпростіші гідродвигуни, в яких вихідна ланка здійснює прямолінійний зворотно-поступальний рух.
Вихідним ланкою в гідроциліндрах може бути шток поршня, плунжер або корпус циліндра, для випадку, коли поршень зі штоком при роботі гідродвигуна перебувають у нерухомому стані.
По конструкції гідроциліндри поділяють на поршневі, плунжерні, телескопічні та мембранні.
Поршневі гідроциліндри можуть бути з одностороннім (рис. 4.5, а) або з двостороннім штоком (рис. 4.5, б).
Поршневий гідроциліндр має циліндр 1, поршень 2 і шток 3 поршня. Так як у поршневого гідроциліндра з одностороннім штоком корисні обсяги штокової і безштокової порожнин циліндра не рівні між собою, швидкість руху поршня в одному і іншому напрямках буде різною. Для забезпечень постійних швидкостей необхідно встановлювати скидні гідроклапани. Поршневі гідродвигуни з двостороннім штоком мають однакову швидкість руху поршня в обох напрямках, але вони більш складні і громіздкі.
Для забезпечення постійних швидкостей прямого і зворотного ходу силового органу верстата застосовують так звані диференціальні поршневі гідроциліндри. Поршень диференціального гідроциліндра має однакову швидкість руху в обох напрямках, так як його площа поперечного перерізу дорівнює двом площам поперечного перерізу штока.
Плунжерний гідроциліндр (рис. 4.5, в) має циліндр 1, плунжер 2 і сальник 3 з ущільнювачами.
Плунжерні гідроциліндри можуть мати плунжер суцільного або трубчастого перетину.
Рисунок 4.5 – Поршневий та плунжерний гідроциліндр
Перевага плунжерних гідроциліндрів перед поршневими гідроциліндрами полягає в тому, що вони не вимагають відшліфованою внутрішньої поверхні, так як герметичність забезпечується сальниками і ущільнювальними пристроями. Однак плунжерні гідроциліндри більш громіздкі в порівнянні з поршневими.
Телескопічним гідроциліндром називають такий об’ємний гідродвигун, в якому вихідним ланкою є кілька концентрично розташованих поршнів або плунжерів, що переміщаються щодо один одного, причому сума їх ходів дорівнює ходу вихідної ланки.
На рис. 4.5, г представлений телескопічний гідроциліндр одно-сторонньої дії, який має чотири гідроциліндра.
Зовнішній гідроциліндр 1 приварений до основи 2, яке закріплене на осі 3. Підведення і відведення рідини здійснюється через штуцер 4. До кришки 5 гідроциліндра приварена кульова п’ята 6, призначена для шарнірного з’єднання з силовим органом машини.
На рис. 4.5, д, е показаний телескопічний гідроциліндр двосторонньої дії в зрушеному і розсунутому положеннях. Працює телескопічний гідроциліндр таким чином. При подачі рідини під тиском через шток по каналу 1 в поршневу порожнину 2, циліндр 3 починає висуватися вправо, виштовхуючи при цьому рідина з штокової порожнини 4 (через отвори 5, 6, 16 і канал 7). Як тільки циліндр 3, рухаючись вправо, дійде до буртика 5, почне висуватися вправо циліндр 9, витісняючи при цьому рідина з штокової порожнини 10 (через отвори 6 , 16 і канал 7 ) і т. д.
Для того щоб зрушити всі циліндри 3 , 9 , 12 , 14 з буртиками 5 , 11 , 15, необхідно подавати рідина під тиском в канал 7 і відводити рідина по каналах 4, 10, 13, 1.
Таким чином, коли рідина під тиском підводиться в поршневу порожнину, циліндри послідовно розсуваються від більшого до меншого діаметру, а при підводі рідини в штокову порожнину циліндри послідовно втягуються від меншого до більшого діаметру.
Визначення деяких робочих параметрів гідроциліндрів наводимо нижче.
Для гідроциліндра з одностороннім штоком (рис. 4.5, а) швидкість робочого ходу поршня без урахування втрат дорівнює:
(4.1)
Швидкість при холостому ході:
(4.2)
Гідроциліндр з двостороннім штоком (рис. 4.5, б). Тут швидкість поршня при робочому ході дорівнює швидкості поршня при холостому ході:
(4.3)
де Q – подача насоса, л/с;
D – діаметр поршня, м;
d – діаметрі штока, м.
Час, що потрібний для здійснення одного подвійного ходу поршня:
для гідроциліндра з одностороннім штоком:
(4.4)
для гідроциліндра з двостороннім штоком:
(4.5)
де S – хід поршня, м.
Число подвійних ходів поршня в секунду без урахування часу, витраченого на перемикання, дорівнюватиме для гідроциліндра з одностороннім штоком:
(4.6)
для гідроциліндра з двостороннім штоком:
(4.7)
Швидкість послідовного висунення поршнів або плунжерів телескопічного гідроциліндра двосторонньої дії (рис. 4.5, д, е) дорівнює:
(4.8)
Швидкість послідовного втягування поршнів або плунжерів:
(4.9)
Підйомна сила телескопічного гідроциліндра двосторонньої дії:
(4.10)
де р – тиск рідини, що підводиться в телеціліндр, МПа;
Ртр – сили тертя в ущільненнях, Н.
Мембранні гідроциліндри (рис. 4.5, ж) застосовують головним чином для затискних пристроїв в лісопильної і деревообробної промисловості. Однак вони мають малий хід поршня, що обмежує їх застосування. Перевагою мембранних гідроциліндрів є високий об’ємний ККД, у них відсутні витоку, так як рідина надходить під тиском у порожнину, де забезпечена хороша герметичність.
Мембранний гідроциліндр має корпус 1, гумову мембрану 2, шток 3 і пружину 4. Принцип дії мембранного гідроциліндра полягає в наступному: рідина під тиском через отвір, вказане стрілкою, надходить в корпус 1, від цього мембрана 2 вигинається донизу і приводить в рух шток 3, який стискає пружину 4. Після припинення тиску з боку рідини на мембрану шток під дією пружини робить рух у зворотному напрямку.
Сила на штоку мембранного гідроциліндра:
(4.11)
де k – коефіцієнт активності мембрани, що залежить від розмірів грибка.
(4.12)
де α=d/D – оптимальне значення α=0,67;
d – діаметр грибка, м;
D – активний діаметр мембрани, м.
Хід штока S вибирають залежно від діаметра мембрани в межах:
- для плоских мембран S=0,15D;
- для тарілчастих мембран S=0,2D;
- для гофрованих мембран S=0,25D.