
- •Устаткування та систем газопостачання»
- •6.3.12. Допоміжні пристрої.................................................................................148
- •Тема 4: Об’ємний гідропривід План
- •Література
- •4.2 Призначення, пристрій і порядок роботи гідроприводу
- •4.3 Класифікація гідроприводів
- •4.4 Гідроприводи із замкненою та розімкненою системами циркуляції робочої рідини
- •4.5 Рідини, що використовуються в гідроприводах
- •4.6 Насоси і гідродвигуни, що використовуються в гідроприводах
- •4.6.1 Гідроциліндри
- •4.6.2 Гідромотори
- •4.6.2.1 Шестеренчасті гідромотори
- •4.6.2.2 Пластинчасті гідромотори
- •4.6.2.3 Аксіально-поршневі гідромотори
- •4.6.3 Поворотні гідродвигуни
- •4.7 Гідроапаратура
- •4.7.1 Напірні гідроклапани
- •4.7.2 Редукційні гідроклапани
- •4.7.3 Зворотні гідроклапани
- •4.7.4 Дільники потоку
- •4.7.5 Гідравлічне реле тиску
- •4.8 Допоміжні пристрої
- •4.8.1 Гідробаки
- •4.8.2 Фільтри
- •4.8.3 Гідроакумулятори
- •4.8.4 Ущільнювачі, які застосовуються в гідроприводі
- •4.8.5 Трубопроводи
- •4.9 Регулювання швидкості руху силового органу в гідроприводах
- •4.9.1 Дросельне регулювання
- •4.9.2 Об’ємне регулювання
- •4.10 Реверсування в гідроприводах
- •4.11 Способи розвантаження насосів і гідросистем від тиску
- •4.12 Слідкуючий гідропривід
- •Питання для самоконтролю
- •6. Класифікація гідроприводів.
- •Тема 5: Гідравлічні та грунторийні машини План
- •5.1. Гідромонітори і гідроелеватори.
- •Література
- •5.1 Гідромонітори і гідроелеватори
- •5.1.1 Гідромашини та гідрообладнання, яке застосовується при гідромеханізації земляних робіт
- •5.1.1.1 Гідромонітори
- •5.1.1.2 Землесоси і напірні пульпопроводи
- •5.1.2 Конструкції землесосів, гідромоніторів і гідроелеваторів
- •5.1.2.1 Землесоси
- •5.1.2.2 Гідромонітори
- •5.1.2.3 Гідроелеватори
- •5.1.3 Землесосні установки
- •5.2 Машини для грунторийних робіт
- •5.3 Трубоукладачі
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6: Спеціальні машини робочого процесу стиснення рідин План
- •Література
- •6.1 Гідравлічні домкрати
- •6.1.1 Загальні відомості
- •6.1.2 Гвинтові домкрати
- •6.1.3 Рейкові домкрати
- •6.1.4 Пневматичні домкрати
- •6.1.5 Гідравлічні домкрати
- •6.1.6 Види гідравлічних домкратів
- •6.1.6.1 Домкрати гідравлічні вантажні
- •6.2.2 Робочі рідини в їх кондиціювання
- •6.2.3 Розміщення робочих фільтрів
- •6.2.4 Відцентрові очищувачі рідини
- •6.2.5 Охолоджувачі рідини
- •6.3 Гідравлічні преси
- •6.3.1 Принцип дії і класифікація
- •6.3.2 Преси для ковки
- •6.3.3 Преси для об’ємного штампування
- •6.3.4 Преси для листкового штампування
- •6.3.4.1 Листоштампувальні преси подвійного і потрійного дії
- •6.3.4.2 Прес-автомат для чистової вирубки
- •6.3.4.3 Преси для пакетування та брикетування
- •6.3.5 Типові приводи гідравлічних пресів
- •6.3.6 Характеристика робочих рідин
- •6.3.7 Основні поняття і рівняння гідродинаміки
- •6.3.8 Рівняння Бернуллі для течії рідини в трубопроводі
- •6.3.9 Гідравлічні опори в трубопроводах
- •6.3.10 Класифікація вузлів гідроприводу
- •6.3.10.1 Насоси
- •6.3.10.1.1 Кривошипно-плунжерні насоси
- •6.3.10.1.2 Ротаційно-плунжерні насоси
- •6.3.10.1.3 Ексцентриково-плунжерні насоси
- •6.3.10.1.4 Лопатеві насоси
- •6.3.10.1.5 Шестеренчасті насоси
- •6.3.10.2 Мультиплікатори
- •6.3.11 Розподільні й регулюючі пристрої
- •6.3.12 Допоміжні пристрої
- •6.3.13 Ущільнювальні пристрої
- •6.3.14 Трубопроводи і арматура
- •Питання для самоконтролю
- •Список літератури
4.5 Рідини, що використовуються в гідроприводах
На рідини, які використовуються в гідроприводу, в процесі роботи впливають тиск, швидкість і температура. Тому рідини, застосовувані в гідроприводу, повинні мати гарну змащувальну здатність, охороняти деталі від корозії і руйнування, бути хімічно стійкими, здатними сприймати великі питомі навантаження.
Робоча рідина застосовується в гідроприводу (табл. 4.1), повинна відповідати таким вимогам.
Таблиця 4.1 – Технічна характеристика масел (робочих рідин)
Марка масла (робочої рідини) |
Густина ρ, кг/м3 |
В’язкість при 50 °С ν, м2/с |
Температура застигання t, °С |
Діапазон робочих температур, t, °С |
Веретенне АУ |
886-896 |
13∙10∙10-6 |
-45 |
-30...+60 |
Трансформаторне: |
886 |
9∙10∙10-6 |
-45 |
-35...+53 |
АМГ-10 |
850 |
10∙10∙10-6 |
-70 |
-50...+60 |
АГМ |
880 |
8,6∙10∙10-6 |
-60 |
-55...+55 |
ВМГ3 |
865 |
10∙10∙10-6 |
-60 |
-50...+50 |
Індустріальне: |
|
|||
И-12 |
876-891 |
12∙10∙10-6 |
-30 |
-20...+60 |
И-20 |
881-910 |
20∙10∙10-6 |
-20 |
-5...+90 |
И-30 |
886-916 |
30∙10∙10-6 |
-15 |
5...60 |
И-45 |
888-920 |
45∙10∙10-6 |
-10 |
5...60 |
Турбінне: |
|
|||
Т-22 |
901 |
22∙10∙10-6 |
-15 |
0...50 |
Т-30 |
901 |
30∙10∙10-6 |
-10 |
10...50 |
Дизельне: |
|
|||
Дп-8 |
918 |
49,5∙10∙10-6 |
-25 |
10...100 |
Дп-11 |
918 |
80∙10∙10-6 |
-15 |
0...100 |
Рідина не повинна виділяти і поглинати повітря, створювати піну, виділяти пари при робочих температурах і містити домішки, що виділяють пари.
Для того ж, щоб рідина не поглинала повітря і не окислювалася, необхідно зменшити зіткнення її з атмосферою. У трубопроводах не можна допускати утворення повітряних мішків, що викликають поштохувальний рух силового органу верстата або машини.
Рідина не повинна викликати корозії механізмів і руйнування ущільнень. Вона повинна мати гарну змащувальну здатність і хімічною стійкістю.
За нормальних умов роботи вона повинна володіти оптимальною в’язкістю, щоб уникнути надмірних витоків і великих втрат енергії на подолання гідравлічних опорів.
Рідина не повинна мати домішок, що засмічують гідросистему, і бути безпечна в пожежному відношенні.
За результатами досліджень ВНИИстройдормаша для забезпечення збереження змащувальної плівки допустима кінематична в’язкість в сантистоксах: для шестеренних насосів 16...18, для пластинчастих 10...12, для аксіально-поршневих 6...8.
Зазначені граничні значення кінематичної в’язкості забезпечують досить високий об’ємний коефіцієнт корисної дії насосів в межах 0,80...0,85. Однак необхідно правильно вибрати рідина для певних умов роботи гідроприводу і належним чином організувати догляд за нею в процесі експлуатації. Перед заливкою рідина ретельно профільтровують. Періодично рідина повністю зливають з гідросистеми і добре очищають гідробак, в якому вона перебувала.
Графік залежності кінематичної в’язкості рідин від температури наведена на рис. 4.4.
1 – гліцерин; 2 – касторове масло; 3 – циліндроване масло; 4 – масло ВНСИ НП – 401; 5 – індустріальне масло 50; 6 – індустріальне масло 45; 7 – індустріальне масло 30; 8 – індустріальне масло 20; 9 – турбінне масло 22; 10 – веретенне масло АУ; 11 – трансформаторне масло; 12 – масло АМГ-10; 13 – полісілоксанова рідина № 2; 14 – рідина ЖСРМ-1
Рисунок 4.4 – Графік залежності кінематичної в’язкості рідини від температури
У швидкохідних гідродвигуні застосовують рідина з меншою в’язкістю, тому що в противному випадку різко зростуть втрати на тертя і порушиться процес всмоктування в насосі, може статися навіть застрягання деталей, наприклад лопаток насоса, так як відцентрові сили будуть не в змозі подолати збільшені сили тертя.
Рідина з більшою в’язкістю застосовують при великих витоках, високих температурах, великих тисках невеликих швидкостях руху і, отже, малих витратах.
Величина кінематичної в’язкості рідини змінюється залежно від її температури: чим більше температура рідини, тим менша в’язкість. Це небажане явище негативно впливає на роботу гідроприводу.