4.5 Рідини, що використовуються в гідроприводах

На рідини, які використовуються в гідроприводу, в процесі роботи впливають тиск, швидкість і температура. Тому рідини, застосовувані в гідроприводу, повинні мати гарну змащувальну здатність, охороняти деталі від корозії і руйнування, бути хімічно стійкими, здатними сприймати великі питомі навантаження.

Робоча рідина застосовується в гідроприводу (табл. 4.1), повинна відповідати таким вимогам.

Таблиця 4.1 – Технічна характеристика масел (робочих рідин)

Марка масла (робочої рідини)	Густина ρ, кг/м3	В’язкість при 50 °С ν, м2/с	Температура застигання t, °С	Діапазон робочих температур, t, °С
Веретенне АУ	886-896	13∙10∙10-6	-45	-30...+60
Трансформаторне:	886	9∙10∙10-6	-45	-35...+53
АМГ-10	850	10∙10∙10-6	-70	-50...+60
АГМ	880	8,6∙10∙10-6	-60	-55...+55
ВМГ3	865	10∙10∙10-6	-60	-50...+50
Індустріальне:
И-12	876-891	12∙10∙10-6	-30	-20...+60
И-20	881-910	20∙10∙10-6	-20	-5...+90
И-30	886-916	30∙10∙10-6	-15	5...60
И-45	888-920	45∙10∙10-6	-10	5...60
Турбінне:
Т-22	901	22∙10∙10-6	-15	0...50
Т-30	901	30∙10∙10-6	-10	10...50
Дизельне:
Дп-8	918	49,5∙10∙10-6	-25	10...100
Дп-11	918	80∙10∙10-6	-15	0...100

Рідина не повинна виділяти і поглинати повітря, створювати піну, виділяти пари при робочих температурах і містити домішки, що виділяють пари.

Для того ж, щоб рідина не поглинала повітря і не окислювалася, необхідно зменшити зіткнення її з атмосферою. У трубопроводах не можна допускати утворення повітряних мішків, що викликають поштохувальний рух силового органу верстата або машини.

Рідина не повинна викликати корозії механізмів і руйнування ущільнень. Вона повинна мати гарну змащувальну здатність і хімічною стійкістю.

За нормальних умов роботи вона повинна володіти оптимальною в’язкістю, щоб уникнути надмірних витоків і великих втрат енергії на подолання гідравлічних опорів.

Рідина не повинна мати домішок, що засмічують гідросистему, і бути безпечна в пожежному відношенні.

За результатами досліджень ВНИИстройдормаша для забезпечення збереження змащувальної плівки допустима кінематична в’язкість в сантистоксах: для шестеренних насосів 16...18, для пластинчастих 10...12, для аксіально-поршневих 6...8.

Зазначені граничні значення кінематичної в’язкості забезпечують досить високий об’ємний коефіцієнт корисної дії насосів в межах 0,80...0,85. Однак необхідно правильно вибрати рідина для певних умов роботи гідроприводу і належним чином організувати догляд за нею в процесі експлуатації. Перед заливкою рідина ретельно профільтровують. Періодично рідина повністю зливають з гідросистеми і добре очищають гідробак, в якому вона перебувала.

Графік залежності кінематичної в’язкості рідин від температури наведена на рис. 4.4.

1 – гліцерин; 2 – касторове масло; 3 – циліндроване масло; 4 – масло ВНСИ НП – 401; 5 – індустріальне масло 50; 6 – індустріальне масло 45; 7 – індустріальне масло 30; 8 – індустріальне масло 20; 9 – турбінне масло 22; 10 – веретенне масло АУ; 11 – трансформаторне масло; 12 – масло АМГ-10; 13 – полісілоксанова рідина № 2; 14 – рідина ЖСРМ-1

Рисунок 4.4 – Графік залежності кінематичної в’язкості рідини від температури

У швидкохідних гідродвигуні застосовують рідина з меншою в’язкістю, тому що в противному випадку різко зростуть втрати на тертя і порушиться процес всмоктування в насосі, може статися навіть застрягання деталей, наприклад лопаток насоса, так як відцентрові сили будуть не в змозі подолати збільшені сили тертя.

Рідина з більшою в’язкістю застосовують при великих витоках, високих температурах, великих тисках невеликих швидкостях руху і, отже, малих витратах.

Величина кінематичної в’язкості рідини змінюється залежно від її температури: чим більше температура рідини, тим менша в’язкість. Це небажане явище негативно впливає на роботу гідроприводу.