
- •Устаткування та систем газопостачання»
- •6.3.12. Допоміжні пристрої.................................................................................148
- •Тема 4: Об’ємний гідропривід План
- •Література
- •4.2 Призначення, пристрій і порядок роботи гідроприводу
- •4.3 Класифікація гідроприводів
- •4.4 Гідроприводи із замкненою та розімкненою системами циркуляції робочої рідини
- •4.5 Рідини, що використовуються в гідроприводах
- •4.6 Насоси і гідродвигуни, що використовуються в гідроприводах
- •4.6.1 Гідроциліндри
- •4.6.2 Гідромотори
- •4.6.2.1 Шестеренчасті гідромотори
- •4.6.2.2 Пластинчасті гідромотори
- •4.6.2.3 Аксіально-поршневі гідромотори
- •4.6.3 Поворотні гідродвигуни
- •4.7 Гідроапаратура
- •4.7.1 Напірні гідроклапани
- •4.7.2 Редукційні гідроклапани
- •4.7.3 Зворотні гідроклапани
- •4.7.4 Дільники потоку
- •4.7.5 Гідравлічне реле тиску
- •4.8 Допоміжні пристрої
- •4.8.1 Гідробаки
- •4.8.2 Фільтри
- •4.8.3 Гідроакумулятори
- •4.8.4 Ущільнювачі, які застосовуються в гідроприводі
- •4.8.5 Трубопроводи
- •4.9 Регулювання швидкості руху силового органу в гідроприводах
- •4.9.1 Дросельне регулювання
- •4.9.2 Об’ємне регулювання
- •4.10 Реверсування в гідроприводах
- •4.11 Способи розвантаження насосів і гідросистем від тиску
- •4.12 Слідкуючий гідропривід
- •Питання для самоконтролю
- •6. Класифікація гідроприводів.
- •Тема 5: Гідравлічні та грунторийні машини План
- •5.1. Гідромонітори і гідроелеватори.
- •Література
- •5.1 Гідромонітори і гідроелеватори
- •5.1.1 Гідромашини та гідрообладнання, яке застосовується при гідромеханізації земляних робіт
- •5.1.1.1 Гідромонітори
- •5.1.1.2 Землесоси і напірні пульпопроводи
- •5.1.2 Конструкції землесосів, гідромоніторів і гідроелеваторів
- •5.1.2.1 Землесоси
- •5.1.2.2 Гідромонітори
- •5.1.2.3 Гідроелеватори
- •5.1.3 Землесосні установки
- •5.2 Машини для грунторийних робіт
- •5.3 Трубоукладачі
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6: Спеціальні машини робочого процесу стиснення рідин План
- •Література
- •6.1 Гідравлічні домкрати
- •6.1.1 Загальні відомості
- •6.1.2 Гвинтові домкрати
- •6.1.3 Рейкові домкрати
- •6.1.4 Пневматичні домкрати
- •6.1.5 Гідравлічні домкрати
- •6.1.6 Види гідравлічних домкратів
- •6.1.6.1 Домкрати гідравлічні вантажні
- •6.2.2 Робочі рідини в їх кондиціювання
- •6.2.3 Розміщення робочих фільтрів
- •6.2.4 Відцентрові очищувачі рідини
- •6.2.5 Охолоджувачі рідини
- •6.3 Гідравлічні преси
- •6.3.1 Принцип дії і класифікація
- •6.3.2 Преси для ковки
- •6.3.3 Преси для об’ємного штампування
- •6.3.4 Преси для листкового штампування
- •6.3.4.1 Листоштампувальні преси подвійного і потрійного дії
- •6.3.4.2 Прес-автомат для чистової вирубки
- •6.3.4.3 Преси для пакетування та брикетування
- •6.3.5 Типові приводи гідравлічних пресів
- •6.3.6 Характеристика робочих рідин
- •6.3.7 Основні поняття і рівняння гідродинаміки
- •6.3.8 Рівняння Бернуллі для течії рідини в трубопроводі
- •6.3.9 Гідравлічні опори в трубопроводах
- •6.3.10 Класифікація вузлів гідроприводу
- •6.3.10.1 Насоси
- •6.3.10.1.1 Кривошипно-плунжерні насоси
- •6.3.10.1.2 Ротаційно-плунжерні насоси
- •6.3.10.1.3 Ексцентриково-плунжерні насоси
- •6.3.10.1.4 Лопатеві насоси
- •6.3.10.1.5 Шестеренчасті насоси
- •6.3.10.2 Мультиплікатори
- •6.3.11 Розподільні й регулюючі пристрої
- •6.3.12 Допоміжні пристрої
- •6.3.13 Ущільнювальні пристрої
- •6.3.14 Трубопроводи і арматура
- •Питання для самоконтролю
- •Список літератури
6.3.10.1.4 Лопатеві насоси
Застосовують ці насоси для нагнітання рідини до тисків 7,5 МПа, при цьому об’ємний ККД насоса ηоб=0,84...0,93. Лопатеві насоси можуть бути простої та подвійного дії. На рис. 6.17 показана схема лопатевого насоса подвійної дії. При обертанні ротора 1 лопаті 2 під дією відцентрової сили і тиску рідини, що підводиться в пази ротора з нагнітальної порожнини, притискаються до внутрішньої фасонної поверхні статора 6. При цьому робоча рідина всмоктується через вікна 3, 5 і нагнітається через вікна 4, 7. Таким чином, в насосах подвійної дії кожна лопать нагнітає рідину за один оборот двічі.
Розрахункову подачу рідини для лопатевого насоса подвійної дії можна визначити за формулою:
(6.38)
де R1, R2 – відповідно велика і мала півосі статора;
b - ширина лопаті.
Рисунок 6.17 – Схема лопатевого насоса подвійної дії
Крутний момент на валу ротора:
(6.39)
Крутний момент на валу лопатевого насоса з достатнім ступенем точності можна приймати постійним.
6.3.10.1.5 Шестеренчасті насоси
Це найбільш прості і компактні насоси з усіх типів насосів без регулювання подачі рідини. Вони забезпечують подачу до 150 л/хв при тиску до 6,5 МПа. Схема такого насоса показана на рис. 6.18.
Рисунок 6.18 – Схема шестеренчастого насоса
При обертанні шестерень рідина заповнює простір між зубами і таким чином відбувається її нагнітання. Об’ємний ККД шестеренчастого насоса ηоб=0,75...0,90. Витоку відбуваються через радіальний зазор між дугового поверхнею корпусу і циліндричною поверхнею зуба, а також через зазор між стінками корпусу і торцями шестерень.
Теоретичну подачу можна визначити за формулою:
(6.40)
де D – діаметр ділильного кола шестерні, м;
m – модуль зачеплення, м;
b – ширина шестерні, м.
Лопатеві і шестеренчасті насоси можуть створювати високі тиски, проте їх об’ємний ККД при цьому різко знижується.
6.3.10.2 Мультиплікатори
Гідравлічний мультиплікатор не є самостійним приводом, його застосовують у поєднанні з насосно-акумуляторним для створення додаткової ступені тиску. У приводі гідравлічних пресів, в яких робочим тілом є рідина надвисоких тисків (>100 МПа), вони незамінні.
Схема і принцип дії гідравлічного мультиплікатора наведено на рис. 6.19. Рідина низького тиску надходить в циліндр 1 і виштовхує циліндр-плунжер 2, який одночасно є циліндром високого тиску. При переміщенні циліндра-плунжера рідина з нього витісняється через канал в нерухомому плунжері 7 в магістраль під тиском, який без обліку втрат на тертя, сили тяжіння рухомих частин, інерційних сил і опору в зворотних циліндрах 3 визначають за формулою:
(6.41)
де р – тиск рідини в циліндрі низького тиску, Па;
D – зовнішній діаметр циліндра 2, м;
d – діаметр плунжера 7, м.
Рисунок 6.19 – Схема мультиплікатора
Відношення (D/d)2 називається коефіцієнтом мультиплікації. Для гідравлічних мультиплікаторів коефіцієнт мультиплікації приймають в інтервалі 2...4. Втрати на тертя, подолання інерційних та інших сил зазвичай не перевищують 5 %.
Для здійснення зворотного ходу циліндра-плунжера 2 використовують циліндри поворотного ходу 3 з плунжерами 4, укріпленими на нерухомій верхній поперечині 5, яка з’єднана з циліндром низького тиску 1 за допомогою колон 6.