4.2 Призначення, пристрій і порядок роботи гідроприводу

Об’ємний гідропривід широко застосовують у верстатах, машинах, механізованих та автоматизованих технологічних лініях у багатьох галузях народного господарства.

Останнім часом об’ємний гідропривід все більш використовують у верстатах і механізованих технологічних лініях на деревообробних і лісопильних підприємствах, в машинах, і механізмах, що працюють на лісозаготівлях складах і т. д.

Об’ємний гідропривід (рис. 4.1) має насос, гідродвигун, механізми управління, допоміжні пристрої і гідролінії. Насос служить для перетворення механічної енергії в енергію потоку рідини.

Гідродвигун перетворює енергію рідини, що надходить з насоса, в механічну енергію прямолінійно рухомого поршня або обертового ротора. В якості гідравлічного двигуна використовується або циліндр з поршнем, або обертовий ротор з виштовхувачом.

Рисунок 4.1 – Об’ємний гідропривід

Механізм управління може складатися з гідророзподільника забезпечує зміну напрямку руху потоку робочої рідини (реверсування рухів вихідних ланок), регулятора тиску, запобіжного, редукційного, переливного та інших гідроклапанів; регулятора витрати – дільників потоку, дроселів і регуляторів потоку; гідравлічних підсилювачів. Допоміжні пристрої забезпечують роботу гідроприводу, до них відносяться гідробаки, фільтри, ущільнення, гідравлічні акумулятори, вимірювальна апаратура, реле тиску.

Гідролінії – пристрої для подачі робочої рідини під тиском до вихідних ланкам і гідроагрегатів гідроприводу.

У гідроприводі розрізняють гідролінії: всмоктувальну, де рідина рухається до насоса; напірну, де рідина рухається від насоса; зливну з рухом рідини від гідродвигуна в гідробак; управління, де рідина рухається до пристроїв управління і регулювання, дренажну, по якій відводяться витоку від гідроагрегатів в гідравлічний бак.

Гідролінії – це зазвичай жорсткі трубопроводи різних діаметрів, виготовлені зі сталі, міді або алюмінію різних марок. Крім жорстких, є гнучкі трубопроводи – гумові шланги і металеві рукава з гофрованої внутрішньої трубкою і зовнішньої дротяної опліткою. Жорсткі гідролінії можуть бути безтрубні у вигляді каналів, отриманих свердлінням або литтям у корпусі пристрою. Порядок роботи гідроприводу полягає в наступному (рис. 4.1).

Насос 2, що приводиться в рух двигуном, подає рідину з гідробака 13 по всмоктуючій 1 і нагнітальній 3 гідролініям через золотниковий гідророзподільник 9 в ліву поршневу порожнину гідродвигуна 4. Рідина, що рухається під тиском, діє на поршень 5, внаслідок чого останній рухається вправо. Рідина, що знаходиться в штоковій порожнині, буде витіснена поршнем в трубопровід 8 і далі в золотниковий гідророзподільник 9, дросель з регулятором 10, фільтр 11, зливну гідролінію 12 і в гідробак.

При здійсненні поршнем 5 повного ходу вправо, золотниковий гідророзподільник 9 вручну або автоматично перемикає потік рідини по трубопроводу 8 і поршень 5 разом зі штоком 6 з робочим органом 7 переміщатиметься вліво.

Таким чином, розглянутий гідропривід забезпечує переміщення робочого органу верстата, наприклад столу стругального верстата, на якому закріплена деталь, обробляти різцем.