
- •Устаткування та систем газопостачання»
- •6.3.12. Допоміжні пристрої.................................................................................148
- •Тема 4: Об’ємний гідропривід План
- •Література
- •4.2 Призначення, пристрій і порядок роботи гідроприводу
- •4.3 Класифікація гідроприводів
- •4.4 Гідроприводи із замкненою та розімкненою системами циркуляції робочої рідини
- •4.5 Рідини, що використовуються в гідроприводах
- •4.6 Насоси і гідродвигуни, що використовуються в гідроприводах
- •4.6.1 Гідроциліндри
- •4.6.2 Гідромотори
- •4.6.2.1 Шестеренчасті гідромотори
- •4.6.2.2 Пластинчасті гідромотори
- •4.6.2.3 Аксіально-поршневі гідромотори
- •4.6.3 Поворотні гідродвигуни
- •4.7 Гідроапаратура
- •4.7.1 Напірні гідроклапани
- •4.7.2 Редукційні гідроклапани
- •4.7.3 Зворотні гідроклапани
- •4.7.4 Дільники потоку
- •4.7.5 Гідравлічне реле тиску
- •4.8 Допоміжні пристрої
- •4.8.1 Гідробаки
- •4.8.2 Фільтри
- •4.8.3 Гідроакумулятори
- •4.8.4 Ущільнювачі, які застосовуються в гідроприводі
- •4.8.5 Трубопроводи
- •4.9 Регулювання швидкості руху силового органу в гідроприводах
- •4.9.1 Дросельне регулювання
- •4.9.2 Об’ємне регулювання
- •4.10 Реверсування в гідроприводах
- •4.11 Способи розвантаження насосів і гідросистем від тиску
- •4.12 Слідкуючий гідропривід
- •Питання для самоконтролю
- •6. Класифікація гідроприводів.
- •Тема 5: Гідравлічні та грунторийні машини План
- •5.1. Гідромонітори і гідроелеватори.
- •Література
- •5.1 Гідромонітори і гідроелеватори
- •5.1.1 Гідромашини та гідрообладнання, яке застосовується при гідромеханізації земляних робіт
- •5.1.1.1 Гідромонітори
- •5.1.1.2 Землесоси і напірні пульпопроводи
- •5.1.2 Конструкції землесосів, гідромоніторів і гідроелеваторів
- •5.1.2.1 Землесоси
- •5.1.2.2 Гідромонітори
- •5.1.2.3 Гідроелеватори
- •5.1.3 Землесосні установки
- •5.2 Машини для грунторийних робіт
- •5.3 Трубоукладачі
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6: Спеціальні машини робочого процесу стиснення рідин План
- •Література
- •6.1 Гідравлічні домкрати
- •6.1.1 Загальні відомості
- •6.1.2 Гвинтові домкрати
- •6.1.3 Рейкові домкрати
- •6.1.4 Пневматичні домкрати
- •6.1.5 Гідравлічні домкрати
- •6.1.6 Види гідравлічних домкратів
- •6.1.6.1 Домкрати гідравлічні вантажні
- •6.2.2 Робочі рідини в їх кондиціювання
- •6.2.3 Розміщення робочих фільтрів
- •6.2.4 Відцентрові очищувачі рідини
- •6.2.5 Охолоджувачі рідини
- •6.3 Гідравлічні преси
- •6.3.1 Принцип дії і класифікація
- •6.3.2 Преси для ковки
- •6.3.3 Преси для об’ємного штампування
- •6.3.4 Преси для листкового штампування
- •6.3.4.1 Листоштампувальні преси подвійного і потрійного дії
- •6.3.4.2 Прес-автомат для чистової вирубки
- •6.3.4.3 Преси для пакетування та брикетування
- •6.3.5 Типові приводи гідравлічних пресів
- •6.3.6 Характеристика робочих рідин
- •6.3.7 Основні поняття і рівняння гідродинаміки
- •6.3.8 Рівняння Бернуллі для течії рідини в трубопроводі
- •6.3.9 Гідравлічні опори в трубопроводах
- •6.3.10 Класифікація вузлів гідроприводу
- •6.3.10.1 Насоси
- •6.3.10.1.1 Кривошипно-плунжерні насоси
- •6.3.10.1.2 Ротаційно-плунжерні насоси
- •6.3.10.1.3 Ексцентриково-плунжерні насоси
- •6.3.10.1.4 Лопатеві насоси
- •6.3.10.1.5 Шестеренчасті насоси
- •6.3.10.2 Мультиплікатори
- •6.3.11 Розподільні й регулюючі пристрої
- •6.3.12 Допоміжні пристрої
- •6.3.13 Ущільнювальні пристрої
- •6.3.14 Трубопроводи і арматура
- •Питання для самоконтролю
- •Список літератури
4.8.5 Трубопроводи
У гідроприводах верстатів і машин застосовують сталеві безшовні і рідше мідні труби. Мідні труби легше гнуться, тому їх зазвичай використовують при монтажі гідроприводу у важкодоступних місцях.
Проте, як показують дані останніх досліджень, мідні труби застосовувати не рекомендується, оскільки робоча рідина, здійснюючи рух при великих швидкостях і тиск всередині мідних труб швидко втрачає свою якість.
При тисках в системі р≤1 МПа вживають водогазопровідні (газові) труби; для тисків р=1-2,5 МПа – зварні посилені або безшовні труби з нормальною товщиною стінки; для тисків р>2,5 МПа – посилені безшовні труби. Для тисків р=4 МПа застосовують гладкі труби. Довжина труб 4-7 м. Сталеві безшовні холоднотягнуті труби в гідроприводах зазвичай мають діаметр 4-50 мм (ГОСТ 8734–58) і ін.
4.9 Регулювання швидкості руху силового органу в гідроприводах
4.9.1 Дросельне регулювання
Регулювання швидкості руху робочих органів в гідроприводах може бути дросельним або об’ємним.
Гідродросель (дросель) – регулюючий гідроапарат призначений для підтримки заданої витрати в залежності від величини перепаду тисків в тому, що підводиться і відводиться потоками робочої рідини.
Дросельне регулювання здійснює дроселем, перекриваючи більшу або меншу частину прохідного отвора, завдяки чому зменшується або збільшується подача рідини в гідродвигуні, що зменшує або збільшує швидкість руху вихідної ланки.
Об’ємне регулювання виконують за допомогою об’ємного регульованого насоса або регульованого гідродвигуна.
У гідроприводах дросельне регулювання здійснюється за рахунок скидання частини рідини, що подається нерегульованим насосом в гідросистему.
При дросельному регулюванні в гідросхемі дросель може бути встановлений на вході (рис. 4.16, а) – перед гідродвигуном на напірному трубопроводі; на виході (рис. 4.16, б) – після гідродвигуна на зливному трубопроводі й паралельно гідродвигуну на окремому відгалуженні від напірного трубопроводу (рис. 4.16, в). У гідроприводі з дроселем на вході швидкість руху силового органу регулюється таким чином.
Рідина з гідробака 1 (рис. 4.16, а) нерегульованим насосом 2 подається під тиском по напірному трубопроводу 3 через дросель 4 в гідророзподільник 5 і поршневу порожнину 6 гідродвигуна 7. Під тиском рідині поршень переміщається вправо і витісняє рідину з штокової порожнини 9 в зливну лінію 10 в гідророзподілювач 5 в зливну лінію 11 через напірний гідроклапан 12 в гідробак. При повністю відкритому дроселі 4 швидкість поршня 8 буде максимальною.
Рисунок 4.16 – Гідросхема дроселя
При зменшенні площі прохідного отвору дроселя витрата рідини, що поступає від насоса в гідродвигун, зменшуватиметься, завдяки чому зменшуватиметься швидкість руху поршня.
При дроселюванні подача насоса рівна:
(4.28)
де Qг – витрата рідини, що надходить в гідродвигун;
Qб – витрата рідини, що скидається через запобіжний клапан в зливний бак.
Для силового циліндра швидкість переміщення поршня гідродвигуна рівна:
(4.29)
Для гідромотора роторного типу частота обертання рівна:
(4.30)
де qд – питома витрата гідродвигуна.
Для поворотного гідроциліндра кутова швидкість рівна:
(4.31)
де ω – корисна площа поршня.
Для того, щоб рух поршня був плавним на зливному трубопроводі встановлюють напірний гідроклапан, відрегульований на тиск 0,15-0,3 МПа.
Тиск перед дроселем рн в напірній лінії визначають налаштуванням переливного або запобіжного клапана; в процесі роботи воно практично залишається постійними. Тиск же в напірній лінії за дроселем залежить від навантаження, прикладеного до поршня, з її збільшенням зростає тиск за дроселем і зменшується подача рідини, що надходить в безштокову (робочу) порожнину гідроциліндра. Отже, регулювання за допомогою дроселя, встановленого на вході, не забезпечує сталості швидкості руху поршня при змінному навантаженні на нього. Згідно зі схемою дросельного регулювання (рис. 4.16, б) дросель розташований на виході, що забезпечує роботу гідроприводу при знакозмінному навантаженні, яку можна успішно застосовувати для вантажопідіймальних машин, штабелерів, кранів, так як при будь-якому напрямку руху поршня під дією зовнішнього навантаження забезпечується плавне переміщення вантажу. Крім того при проходженні через дросель рідина нагрівається і прямує в гідробак, минаючи гідродвигун.
На другій гідросхемі (рис. 4.16, в) дросель розташований паралельно двигуну на окремому відгалуженні від напірного трубопроводу. У цьому випадку запобіжний клапан спрацьовує лише тоді, коли тиск досягає граничного, на яке настроєна пружина клапана. Так як при такій схемі включення дроселя тиск, що розвивається насосом, залежить від навантаження, прикладеного до поршня, то ця схема є більш економічною в порівнянні з двома попередніми.
Всі три розглянутих способу дросельного регулювання мають істотний недолік, а саме відсутність сталості швидкості руху силового органу або вихідної ланки при змінному навантаженні, тому їх можна застосовувати тільки при мало мінливих навантаженнях. Для забезпечення надійної стабільності швидкості руху силового органу в гідроприводу застосовують регулятори потоку типу Г55-3 і Г55-4, серійно випускаються нашою промисловістю.
Згідно зі схемою гідроприводу поступального руху з регулятором потоку типу Г55-3, встановленого на виході (рис. 4.17), регулятор потоку 1 має регульований дросель і редукційний гідроклапан, завдяки якому при зміні навантаження Р, а отже і тиску р1 підтримується постійний тиск перед дроселем ро, що забезпечує постійну витрату через дросель і постійну швидкість. Згідно конструктивній схемі регулятор потоку дросельного типу Г55-3 (рис. 4.18) (табл. 4.7) працює таким чином.
Рисунок 4.17 – Регулятор потоку типу Г55-3
Робоча рідина з гідродвигуна під тиском підводиться в порожнину 4, звідки надходить у порожнину 8, до дроселів і далі на злив. Далі порожнина 8 каналами 3 і 5 з’єднана з порожнинами 2 і 6. Рідина перед дроселем тисне на золотник 7 і, долаючи зусилля пружини 1, переміщає його вправо.
Рисунок 4.18 – Регулятор потоку дросельного типу Г55-3
Таблиця 4.7 – Технічна характеристика дросельних регуляторів потоку
Показники |
Г55-31 |
ПГ55-25 |
ПГ55-24 |
ПГ55-15 |
ПГ55-14 |
ПГ55-12 |
Номінальна витрата Q, л/хв |
8 |
140 |
70 |
140 |
70 |
20 |
Мінімальна витрата q, л/хв |
0,07 |
0,2 |
0,15 |
0,4 |
0,25 |
0,1 |
Діапазон зміни вхідного тиску р, МПа |
0,5-12,5 |
0,8-20 |
0,5-20 |
0,1-20 |
0,1-20 |
0,1-20 |
Витік при ρmax через повністю закритий дросель, см3/хв |
30 |
180 |
120 |
200 |
120 |
60 |
Маса m, кг |
3,5 |
12 |
7,4 |
16 |
8 |
5 |
Однак при збільшенні тиску перед дроселем прохідний перетин між порожнинами 4 і 8 зменшується, а отже, тиск збільшується, таким чином в порожнині 8 підтримуватиметься постійне значення тиску:
(4.32)
де Рп – сила пружини, Н;
D – діаметр золотника в порожнині 8, м.