
- •Устаткування та систем газопостачання»
- •Тема 1: Крильчасті насоси План
- •Література
- •1.1.2 Класифікація насосів
- •1.1.3 Принцип дії динамічних і об’ємних насосів
- •1.1.4 Основні параметри насосів: подача, напір, потужність і ккд
- •1.2 Основи теорії крильчастих насосів і їх властивості
- •1.2.1 Схема будови та принцип дії відцентрового насоса
- •1.2.2 Класифікація відцентрових насосів
- •1.2.3 Рівняння Ейлера
- •1.2.4 Залежність подачі, напору і потужності насоса від частоти обертання вала
- •1.2.5 Баланс енергії і коефіцієнт корисної дії динамічної машини
- •1.3 Теорія подібності крильчастих насосів
- •1.3.1 Явище подібності у відцентрових насосів
- •1.3.2 Коефіцієнт швидкохідності. Класифікація коліс за коефіцієнтом швидкохідності
- •1.3.3 Паралельна робота відцентрових насосів
- •1.3.4 Послідовна робота відцентрових насосів
- •1.3.5 Кавітація. Визначення висоти всмоктування динамічного насоса
- •1.3.6 Регулювання роботи відцентрових машин
- •1.3.6.2 Регулювання зміною частоти обертання вала машини
- •1.3.6.3 Регулювання зміною зовнішнього діаметра робочого колеса
- •1.3.6.4 Інші способи регулювання
- •1.4 Вихрові та струминні насоси
- •1.4.1 Вихрові насоси
- •1.4.2 Гідроструминні насоси
- •Питання для самоконтролю
- •3. Принцип дії динамічних і об’ємних насосів.
- •7. Класифікація відцентрових насосів.
- •13. Кавітація. Визначення висоти всмоктування динамічного насоса.
- •Тема 2: Гідродинамічні передачі План
- •Література
- •2.1 Основні відомості гідродинамічних передач
- •2.2 Гідромуфта
- •2.3 Гідротрансформатор
- •2.4 Основні теорії гідродинамічних передач
- •2.5 Способи регулювання режиму роботи гідромуфти та основні її характеристики
- •2.6 Основні характеристики гідротрансформатора
- •Питання для самоконтролю
- •3. Принцип дії динамічних і об’ємних насосів.
- •Тема 3: Об’ємні насоси і гідродвигуни План
- •Література
- •3.1 Загальні положення
- •3.2 Поршневі насоси
- •3.2.1 Класифікація і принцип дії поршневих насосів
- •3.2.2 Подача поршневих насосів
- •3.2.3 Характеристика подачі поршневих насосів
- •3.2.4 Повітряні ковпаки
- •3.2.5 Індикаторна діаграма роботи поршневого насоса
- •3.3 Роторні насоси
- •3.3.1 Класифікація роторних насосів
- •3.3.2 Шестеренчасті насоси
- •3.3.3 Гвинтові насоси
- •3.3.4 Пластинчасті насоси
- •3.3.5 Роторно-поршневі насоси
- •3.3.5.1 Радіально-поршневі насоси
- •3.3.5.2 Аксіально-поршневі насоси
- •3.4 Гідродвигуни
- •3.4.1 Гідроциліндри
- •3.4.2 Гідродвигуни зворотно-поступального руху
- •3.4.3 Поворотні гідродвигуни
- •3.4.4 Привід насосів та з’єднання вала гідромотора з валом виконуючого органа
- •Питання для самоконтролю
- •Список літератури
3.4.2 Гідродвигуни зворотно-поступального руху
Гідродвигуном зворотно-поступального руху (ДЗПР) називають гідродвигун, в якого вихідна ланка має обмежений зворотно-поступальний рух і при одноразовому вмиканні його в роботу автоматично здійснює коливальний рух з певними частотою та амплітудою.
ДЗПР застосовують для приводу ножів різальних апаратів косарок, жаток, пристроїв для підрізання виноградної лози, для приводу в коливальний рух площадок (вібраторів) руйнування склепінь в бункерах зернозбиральних комбайнів.
Гідродвигун типу ДЗПР-80х8000 призначений для приводу ножів різальних апаратів з ходом 76,2 мм. Частота коливань штока в цьому гідро двигуні – в межах 4,7-11,7 цикла за секунду. Робочий об’єм 80 см3 за один цикл, максимальний тиск 16 МПа, зусилля на штоку 5 кН, маса 13 кг.
Основою такого гідродвигуна є поршневий гідроциліндр з двобічним штоком та розподільник з циліндричним золотником.
Принцип дії. Робоча рідина, що підводиться під тиском по напірній лінії 9 (рис. 3.19) корпусу 1, надходить по каналу 10 золотника 4 під штовхач 12, а також по каналу 14 корпусу 1 в праву порожнину 17 гідроциліндра.
Під дією тиску рідини золотник 4 і поршень 18 гідроциліндра перекривають канал 7 корпусу зливної лінії 8. При цьому проточка 21 штока поршня сполучає канал 6 і канал 3 торця золотника із напірним каналом 9. Золотник зміщується вправо і своєю проточкою сполучає напірний канал 9 з лівою порожниною 20 гідроциліндра через канали 5 і 6. Поршень зі штоком зміщується вправо.
Внаслідок переміщення штока вправо його проточка 21 роз’єднує канали 6 та 3 і під лівим торцем золотника створюється запертий об’єм. При подальшому переміщенні вправо поршня він у крайньому положенні перекриє канал 15, через який зливається рідина із порожнини 17 гідроциліндра. При цьому проточка 16 штока сполучає канали 19 і 13, завдяки чому рідина із запертого об’єму в лівій порожнині торця золотника надходить на злив. Оскільки права порожнина торця золотника під торцем штовхача 12 постійно знаходиться під тиском рідини, то золотник змішується вліво, сполучаючи своєю проточкою напірний канал 9 з порожниною 17 гідроциліндра. Внаслідок цього поршень рухається вліво. Для забезпечення плавної роботи гідродвигуна в його конструкції передбачено нерегульовані дроселі 2 і 11. Дросель 2 призначений для згладжування стрибка тиску при зміні напрямку руху поршня, а дросель 11 демпфірує удари золотника об корпус при переході його з одного положення в інше.
1 – корпус; 2 і 11 – дроселі; 3, 5, 6, 7, 10, 13, 14, 15 і 19 – канали; 4 – золотник; 8 – зливна лінія; 9 – напірний канал; 12 – штовхач; 16 і 21 – проточки штоків поршня; 17 і 20 – порожнини гідроциліндра; 18 – поршень
Рисунок 3.19 – Гідродвигун ДЗПР 80x8000
Вібратори типу ГА-40000Б призначені для приводу в коливальний рух площадок зернових бункерів комбайнів «Нива», «Енисей», «Дон», «Славутич» та ін. з метою руйнування склепінь зерна при його вивантаженні. За конструкцією і принципом дії вони аналогічні ДЗПР-80х8000, а відрізняються технічними даними та деякими конструктивними елементами.
Вібратор ГА-40000Б має робочий об’єм 12 см3, номінальний тиск 4,0 МПа, частоту коливань 3,5 цикла/с, зусилля на штоку 2 кН, загальний ККД – 0,70, хід штока 3 мм, масу 5,8 кг.
Будову і принцип дії вібратора показано на рис. 3.20.
Принцип дії. При крайньому нижньому положенні золотника (рис. 3.20, а) олива від розподільника під тиском подається насосом у нижню порожнину 1 корпусу. В цей час верхня порожнина корпусу і нижня внутрішня виточка 2 поршня сполучені із зливом. Поршень разом із золотником переміщуються вгору. Коли зовнішня виточка 17 поршня сполучається з верхньою виточкою 16 корпусу (див. рис. 3.20, б), олива під тиском подається по косому отвору 19 в нижню внутрішню виточку 2 поршня під золотник. Золотник, стискаючи пружину, переміщується вгору відносно поршня і сполучає своєю верхньою виточкою 10 верхню порожнину 24 корпусу з напірною лінією, а нижньою виточкою 20 – нижню порожнину 1 корпусу із зливом. Поршень переміщується вниз. Як тільки зовнішня виточка 17 поршня сполучиться з нижньою виточкою 18 корпусу (рис. 3.20, а), нижня внутрішня виточка 2 поршня сполучиться зі зливом. Золотник під дією пружини переміститься вниз і процес зворотно-поступального руху поршня повториться.
а і б – в нижньому і верхньому положеннях; в – умовне позначення на принципових схемах; 1 і 24 – нижня і верхня порожнини корпусу; 2, 7 і 15 – внутрішні кільцеві виточки поршня; 3 – золотник; 4 – поршень; 5 і 19 – косі отвори; 6 і 8 – отвори, відповідно для зливання і підведення оливи; 9 і 21 – наскрізні радіальні отвори поршня; 10 і 20 – кільцеві виточки золотиика; 11 – радіальний отвір поршня; 12 – пружина; 13 – шток; 14 – корпус; 16 і 18 – кільцеві виточки корпусу; 17 – зовнішня кільцева виточка поршня; 22 – радіальний отвір золотника; 23 – осьовий канал золотника
Рисунок 3.20 – Схема роботи вібратора