
- •Устаткування та систем газопостачання»
- •Тема 1: Крильчасті насоси План
- •Література
- •1.1.2 Класифікація насосів
- •1.1.3 Принцип дії динамічних і об’ємних насосів
- •1.1.4 Основні параметри насосів: подача, напір, потужність і ккд
- •1.2 Основи теорії крильчастих насосів і їх властивості
- •1.2.1 Схема будови та принцип дії відцентрового насоса
- •1.2.2 Класифікація відцентрових насосів
- •1.2.3 Рівняння Ейлера
- •1.2.4 Залежність подачі, напору і потужності насоса від частоти обертання вала
- •1.2.5 Баланс енергії і коефіцієнт корисної дії динамічної машини
- •1.3 Теорія подібності крильчастих насосів
- •1.3.1 Явище подібності у відцентрових насосів
- •1.3.2 Коефіцієнт швидкохідності. Класифікація коліс за коефіцієнтом швидкохідності
- •1.3.3 Паралельна робота відцентрових насосів
- •1.3.4 Послідовна робота відцентрових насосів
- •1.3.5 Кавітація. Визначення висоти всмоктування динамічного насоса
- •1.3.6 Регулювання роботи відцентрових машин
- •1.3.6.2 Регулювання зміною частоти обертання вала машини
- •1.3.6.3 Регулювання зміною зовнішнього діаметра робочого колеса
- •1.3.6.4 Інші способи регулювання
- •1.4 Вихрові та струминні насоси
- •1.4.1 Вихрові насоси
- •1.4.2 Гідроструминні насоси
- •Питання для самоконтролю
- •3. Принцип дії динамічних і об’ємних насосів.
- •7. Класифікація відцентрових насосів.
- •13. Кавітація. Визначення висоти всмоктування динамічного насоса.
- •Тема 2: Гідродинамічні передачі План
- •Література
- •2.1 Основні відомості гідродинамічних передач
- •2.2 Гідромуфта
- •2.3 Гідротрансформатор
- •2.4 Основні теорії гідродинамічних передач
- •2.5 Способи регулювання режиму роботи гідромуфти та основні її характеристики
- •2.6 Основні характеристики гідротрансформатора
- •Питання для самоконтролю
- •3. Принцип дії динамічних і об’ємних насосів.
- •Тема 3: Об’ємні насоси і гідродвигуни План
- •Література
- •3.1 Загальні положення
- •3.2 Поршневі насоси
- •3.2.1 Класифікація і принцип дії поршневих насосів
- •3.2.2 Подача поршневих насосів
- •3.2.3 Характеристика подачі поршневих насосів
- •3.2.4 Повітряні ковпаки
- •3.2.5 Індикаторна діаграма роботи поршневого насоса
- •3.3 Роторні насоси
- •3.3.1 Класифікація роторних насосів
- •3.3.2 Шестеренчасті насоси
- •3.3.3 Гвинтові насоси
- •3.3.4 Пластинчасті насоси
- •3.3.5 Роторно-поршневі насоси
- •3.3.5.1 Радіально-поршневі насоси
- •3.3.5.2 Аксіально-поршневі насоси
- •3.4 Гідродвигуни
- •3.4.1 Гідроциліндри
- •3.4.2 Гідродвигуни зворотно-поступального руху
- •3.4.3 Поворотні гідродвигуни
- •3.4.4 Привід насосів та з’єднання вала гідромотора з валом виконуючого органа
- •Питання для самоконтролю
- •Список літератури
1.4.2 Гідроструминні насоси
Гідроструминні насоси відносяться до насосів тертя. В основу їх дії положено принцип безпосередньої передачі кінетичної енергії від робочої рідини до тієї, яку перекачують. В залежності від роду робочої рідини, а також від тієї рідини, яку слід транспортувати, гідроструминні насоси часто називають гідроелеваторами або ежекторами. Схема гідроструминного насоса зображена на рисунку 1.15.
Якщо знехтувати втратами напору, то питомий запас повної енергії (потенційної і кінетичної) для потоку рідини буде постійним. Згідно рівнянню Бернуллі, цей запас дорівнює:
(1.40)
де – Р – тиск рідини, Па;
ρ – густина рідини, кг/м3;
g – прискорення вільного падіння, м/с2;
υ – швидкість руху рідини, м/с.
Це явище і використовується в гідроструминних насосах.
Робоча рідина під напором по трубі 2 подається в сопло 5. В соплі її швидкість і кінетична енергія зростають, а потенційна енергія і, відповідно, тиск зменшуються. При досить великій швидкості рідини в соплі тиск в камері 6 стане менше атмосферного, тобто там виникне вакуум. Внаслідок цього, під дією атмосферного тиску вода із нижнього резервуару 4 по трубі 1 буде підніматися в камеру 6 і потім в камеру 7. В камері змішування потоки робочої рідини і рідини, що піднімається, змішуються. При цьому робоча рідина віддає частину своєї енергії тій рідині, яку піднімає. Потім змішаний потік рідини поступає в дифузор 8, де його швидкість поступово зменшується, а статичний напір збільшується. Далі по напірному трубопроводу суміш поступає в збірний резервуар 3.
Розрахунок гідроструминних насосів при заданих Qэ , Qp , Н і Н1 зводиться до знаходження оптимального діаметра отвору сопла, діаметра і довжини камери змішування, а також розмірів дифузора.
Відношення витрати Qэ рідини, яку піднімають, до витрати Qp робочої рідини називають коефіцієнтом інжекції (або коефіцієнтом підмішування):
(1.41)
Відношення висоти підйому рідини до робочого напору називають коефіцієнтом напору:
(1.42)
де Н – висота підйому рідини, м;
Н1 – висота робочого напору рідини, м.
1 – усмоктувальна труба; 2 – напірна труба; 3, 4 – збірний і нижній резервуари; 5 – сопло; 6 – усмоктувальна камера; 7 – камера змішування; 8 – дифузор; 9 – трубопровід.
Рисунок 1.15 – Схема установки струминного насоса
Коефіцієнт корисної дії струминного насоса дорівнює добутку коефіцієнтів інжекції і напору:
(1.43)
У кращих конструкцій гідроструминних насосів ККД досягає 25-30%.
Гідроструминні насоси застосовуються для підйому води із свердловин, для водовідливу і водопониження при будівельних роботах, для підмішування гарячої води в системах опалення. На каналізаційних очисних спорудах ці насоси використовують для видалення мулу із пісколовок і для перемішування мулу в метантенках. Гідроструминні насоси можна також пристосувати для відкачки повітря із відцентрових насосів перед їх пуском.
Перевагами гідроструминних насосів є простота конструкції, відсутність рухомих деталей, надійність в роботі, невеликі габарити і мала вартість. До недоліків можна віднести низький коефіцієнт корисної дії, і необхідність подачі до сопла відносно великої кількості робочої рідини під високим тиском.