- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Луганський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут педагогіки і психології
- •Урок з математики 2
- •1 Орієнтування на сторінці зошита
- •2 Ознайомлення з видами ліній
- •3 Письмові вправи
- •5 Робота в зошиті (с. 6)
- •6 Продовження роботи в зошиті (с. 7)
- •VI. Підсумок уроку
- •I. Організаційний момент
- •1 Вступна бесіда
- •2 Заохочення до роботи
- •II. Робота над темою уроку
- •1 Артикуляційно-вимовні, творчі вправи
- •2 Сюрпризний момент
- •4 Фізкультхвилинка
- •1) Вступна бесіда
- •2) Робота в парах
- •3) Фронтальна робота
- •4) Бесіда з опорою на життєвий досвід учнів
- •6 Музична пауза
- •7 Висновок
- •III. Словниково-логічні вправи
- •1 Зупинка «Загадкова скарбничка»
- •2 Загадка
- •1 Звернення книжки до дітей
- •2 Відомості про Буквар
- •3 Робота з Букварем
- •V. Заключна частина
- •II. Вироблення вмінь виокремлювати речення з мовного потоку
- •2) Гра «Жива картинка»
- •4 Розглядування книжки
- •5 Фізкультхвилинка (імітація рухів героїв казки під коментар учителя)
- •1 Пригадування казок
- •3 Складання речень за поданими на сторінці Букваря моделями
- •4 Складання речень за змістом казок і запис їх моделей на дошці й у зошитах
- •VI. Підсумок уроку
- •I. Організаційний момент
- •IV. Узагальнення й систематизація знань та вмінь учнів
- •V. Підсумок уроку
- •I. Організаційний момент
- •II. Актуалізація опорних знань
- •III. Ммотивація навчальної діяльності
- •IV. Викладення нового навчального матеріалу
- •V. Актуалізація вивченого матеріалу
- •VI. Підбиття підсумків
- •Урок образотворчого мистецтва 2 Тема. Виражальні можливості ліній. Створення виразного образу графічними засобами на основі творчої уяви. Їжачок-хитрячок
- •I. Організаційний момент.
- •II. Мотивація навчальної діяльності.
- •III. Оголошення теми та мети уроку.
- •IV. Пояснення нового матеріалу.
- •V. Практична робота.
- •VI. Підсумок уроку.
- •Моя сім’я та друзі.
- •Хід уроку
- •1. Knock Knock Hello
2) Гра «Жива картинка»
— Зараз ми біля дошки поставимо німу сценку, спробуємо оживити малюнок Букваря.
Учні-актори за бажанням виходять до дошки, одягають відповідні реквізити: дідусь — капелюха; бабуся — хустку; онука — намисто; кішка, собака, мишка — маски.
Після цього всі герої стають одне за одним у відповідному порядку. Учні їм аплодують. Жива картинка може повторитися з іншими акторами. Буквар поки закривають.
4 Розглядування книжки
Учні розглядають детально книжку (робота в парах). Розрізняють на ній ілюстрації, написи. Ті, хто вміє читати, прочитують назву казки.
Далі книжка розглядається посторінково, на кожній сторінці учні звертають увагу на те, хто зображений на ілюстрації, що там відбувається, який настрій у персонажів казки. Учні за допомогою вчителя колективно, рядами, індивідуально промовляють ті речення, які повторюються в кожному епізоді твору.
— Ходи, бабусю, не лежи, мені ріпку вирвати поможи!
— Ходи, доню, не біжи, нам ріпку вирвати поможи!
— Ходи, Хвіночко, не біжи, нам ріпку вирвати поможи!
— Ходи, Варварко, не біжи, нам ріпку вирвати поможи!
— Ходи, Сірочко, не біжи, нам ріпку вирвати поможи!
— Тягнуть руками, упираються ногами, промучились увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень!
5 Фізкультхвилинка (імітація рухів героїв казки під коментар учителя)
Пішов дід на город — гуп, гуп. (Учні крокують.)
Узяв ріпку за зелений чуб, тягне руками, вперся ногами, мучився, потів увесь день, а ріпка сидить у землі, як пень! (Учні стають у рядах один за одним, як герої казки, і нахиляються вперед, назад. Уявляють, що вирвали ріпку, сідають на місця.)
IV. Робота за ілюстрацією Букваря
1 Пригадування казок
— Героїв яких українських казок ви впізнали на сторінках підручника? («Пан Коцький», «Вовк і семеро козенят», «Рукавичка», «Лисичка, Котик і Півник», «Коза-дереза», «Колосок», «Царівна-жаба»)
2 Гра «Хто — що?»
Діти об’єднуються в дві великі групи (наприклад, хлопчики й дівчатка або варіант 1 і варіант 2). Учитель промовляє слова, учні слухають. Якщо слово відповідає на питання хто?, хором ставить запитання перша група, якщо що? — друга група.
Слова для гри: учень, м’яч, учениця, школярик, помідор, зебра, холодильник, донька, мама, сир, компот, диня, Карлсон, Попелюшка, огірок, щавель тощо.
Висновок: до назв живих істот (людей і тварин) ставимо питання хто?, до назв неживих істот — що?
3 Складання речень за поданими на сторінці Букваря моделями
4 Складання речень за змістом казок і запис їх моделей на дошці й у зошитах
Наприклад. Посадив дід ріпку. Пішов дід на город. Узяв ріпку за чуб. Кличе киця мишку. Упала ріпка на діда. Упала онука на песика.
Повторення фраз: «Речення складається зі слів. Речення виражає закінчену думку. У кінці речення ставиться крапка».
V. Практичне ознайомлення учнів зі словами із значенням пестливості та згрубілості
— На попередніх уроках ми називали людей, тварин, предмети одним словом. А сьогодні будемо вчитися один і той самий предмет називати по-різному, залежно від того, як ми до нього ставимося. Це завдання складніше. Наприклад, як ми ще можемо назвати козу з казки «Вовк і семеро козенят»? (Кізонька, кізка, мама-коза) А як по-іншому можна назвати вовка? (Вовчисько, вовчище, вовцюган) А чому не можна було б назвати його вовчиком, вовчиком-братиком? У яких відомих казках його так називають?
— А як ви називаєте найрідніших для вас людей — маму й тата? (Мама, мамуся, матусенька, матінка, мамця, ненька; татко, татусь, татунько, татусик, батечко, батенько)
З дібраними словами складіть 2–3 речення.