- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Луганський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут педагогіки і психології
- •Урок з математики 2
- •1 Орієнтування на сторінці зошита
- •2 Ознайомлення з видами ліній
- •3 Письмові вправи
- •5 Робота в зошиті (с. 6)
- •6 Продовження роботи в зошиті (с. 7)
- •VI. Підсумок уроку
- •I. Організаційний момент
- •1 Вступна бесіда
- •2 Заохочення до роботи
- •II. Робота над темою уроку
- •1 Артикуляційно-вимовні, творчі вправи
- •2 Сюрпризний момент
- •4 Фізкультхвилинка
- •1) Вступна бесіда
- •2) Робота в парах
- •3) Фронтальна робота
- •4) Бесіда з опорою на життєвий досвід учнів
- •6 Музична пауза
- •7 Висновок
- •III. Словниково-логічні вправи
- •1 Зупинка «Загадкова скарбничка»
- •2 Загадка
- •1 Звернення книжки до дітей
- •2 Відомості про Буквар
- •3 Робота з Букварем
- •V. Заключна частина
- •II. Вироблення вмінь виокремлювати речення з мовного потоку
- •2) Гра «Жива картинка»
- •4 Розглядування книжки
- •5 Фізкультхвилинка (імітація рухів героїв казки під коментар учителя)
- •1 Пригадування казок
- •3 Складання речень за поданими на сторінці Букваря моделями
- •4 Складання речень за змістом казок і запис їх моделей на дошці й у зошитах
- •VI. Підсумок уроку
- •I. Організаційний момент
- •IV. Узагальнення й систематизація знань та вмінь учнів
- •V. Підсумок уроку
- •I. Організаційний момент
- •II. Актуалізація опорних знань
- •III. Ммотивація навчальної діяльності
- •IV. Викладення нового навчального матеріалу
- •V. Актуалізація вивченого матеріалу
- •VI. Підбиття підсумків
- •Урок образотворчого мистецтва 2 Тема. Виражальні можливості ліній. Створення виразного образу графічними засобами на основі творчої уяви. Їжачок-хитрячок
- •I. Організаційний момент.
- •II. Мотивація навчальної діяльності.
- •III. Оголошення теми та мети уроку.
- •IV. Пояснення нового матеріалу.
- •V. Практична робота.
- •VI. Підсумок уроку.
- •Моя сім’я та друзі.
- •Хід уроку
- •1. Knock Knock Hello
V. Заключна частина
Підсумок уроку
— Хто ж виявився мешканцем казкового будиночка? Він вам подобається?
— Що є спільного і в книжки, і в рослини? (Корінець)
— Що просив виготовити для себе на завтра Буквар? (Закладку) (Показати, як вона має виглядати.)
— Яка держава створила для вас цей підручник?
— Якими ще словами можна назвати Україну? (Батьківщина, Вітчизна, рідний край)
— Чому наш Державний Прапор жовто-блакитного кольору?
— Що означає герб-тризуб?
— Яку назву має наш Гімн?
— Діти, любіть свою Батьківщину, свою рідну неньку. Вона вас зростила. Шануйте наші державні символи, бо вони є ознакою нашої держави, нашої незалежності.
Урок читання 2
Тема. Закріплення знань про речення. Робота з дитячою книжкою. Українська народна казка «Ріпка». Слухання і розповідь казки. Коротка і повна відповіді на запитання. Складання речень заданої будови
Мета: формувати вміння складати речення і зв’язну розповідь, виділяти слова із речення; слухати казку, давати повні й короткі відповіді на запитання; вчити розрізняти слова із значенням пестливості та згрубілості; розвивати організаційні, загально мовленнєві вміння і навички, мовлення дітей, збагачувати його новими словами; виховувати інтерес до книги.
Обладнання: на окремому столику — ріпка, під якою схована таця з яблуками; зошити у клітинку для графічного зображення звукових схем слів і моделей речень; комплект книжок «Українська народна казка “Ріпка”» на кожну парту .
Хід уроку
I. Організаційний момент. Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні на уроці навчання грамоти у нас з’явилася ще одна книжка. Ми обов’язково з нею попрацюємо. Перевіряємо порядок на партах: олівці є, Буквар і зошит для читання лежать на краю парти. Нова книжка — у кожного на столі посередині.
До нас у гості завітає казка, причому її дійовими особами будуть ті, хто уважно слухатиме текст і правильно даватиме повні й короткі відповіді на мої запитання.
II. Вироблення вмінь виокремлювати речення з мовного потоку
— Послухайте, будь ласка, текст і спробуйте визначити, скільки в ньому речень:
Сонце заходить. Гори чорніють. Пташечка тихне. Поле німіє.
Після повторного прослуховування, учні відтворюють ті речення, які вони запам’ятали. Потім записують у зошиті і на дошці їх спільну графічну модель.
— Тепер приготуйте свої долоньки. Плескайте щоразу, як почуєте кінець речення.
Настав теплий ранок. Зійшло ясне сонечко. Весело заспівали пташки.
Фізкультхвилинка
А тепер час відпочити, Що вивчали, повторити. |
(Підводяться і стрибають, як м’ячики.) |
|
Слово до слова ми в речення склали, |
(Крокують на місці.) |
|
Рисками в зошиті їх позначали. |
(Руками роблять вправу «ножиці».) |
|
Кожному ми залишаємо згадку: |
(Повороти тулуба вправо, вліво.) |
|
У кінці речення ставимо крапку. |
(Стрибають, як м’ячики.) |
|
|
|
|
III. Робота з дитячою книжкою
1 Коротка підготовка учнів до сприймання змісту казки. Установка на слухання твору
— Це — ріпка (показує на столик). Смачна, міцна. Слухаємо казку. Уявляємо події, співчуваємо героям.
2 Читання казки вголос учителем
Після прослуховування вчитель повідомляє, що це українська народна казка. Її назва «Ріпка». Учні повторюють хором за вчителем: «“Ріпка” — українська народна казка».
3 Колективне відтворення прослуханого
1) Робота за ілюстрацією Букваря (с. 6–7). Повні й короткі відповіді на запитання вчителя
— Подивіться, як усі герої казки ланцюжком дружно взялись одне за одного, напружились, щоб вирвати ріпку. Дайте повні й неповні відповіді на запитання. Наприклад:
— Хто зображений на малюнку? (Герої казки. Дід, баба, онука, песик, кішка й мишка. На малюнку зображені герої казки: дід, баба, онука, песик, кішка й мишка.)
— Що дід вирішив посадити на грядці? (Ріпку. Дід вирішив посадити на грядці ріпку. Дід посадив ріпку. Посадив дід ріпку.)
— Чим дід грядку скопав?
— Чим дід грядку заскородив?
— Як росла ріпка влітку?
— Коли вирішив дід ріпку вирвати?
— Кого покликав дід собі на допомогу?
— Як звати бабцю?
— Кого покликала на допомогу бабуся?
— Як звати внучку?
— Кого покликала на допомогу внучка?
— Як звати песика?
— А кого покликав песик?
— Як звати кішку?
— Хто допоміг вирвати ріпку із землі?
— Як звати мишку?
