
- •1. Сутність та принципи зед
- •2. Принципи зед.
- •3. Суб'єкти й право на здійснення зед.
- •4. Правові форми українських та іноземних підприємств.
- •5. Види зовнішньоекономічних операцій
- •6. Основні етапи розвитку зед в Україні
- •7. Лібералізація умов зед як напрямок економічної політики у перехідний період.
- •8.Мета і засоби регулювання зед
- •9. Органи державного регулювання зед
- •10. Недержавне регулювання зед України
- •11. Нетарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •12. Операції купівлі-продажу.
- •13. Товарообмінні (бартерні) операції
- •14. Регулювання та особливості здійснення зовнішньоторговельних операцій в Україні
- •15. Торговельно-посередницькі операції при експорті й імпорті, умови і сфери їх застосування.
- •16. Система валютного регулювання зед
- •17. Функції Національного банку України та комерційних банків по управлінню валютними ресурсами
- •18. Відповідальність за порушення валютного законодавства
- •19. Митне законодавство та принципи митного регулювання
- •20. Митна служба України: завдання, функції, структура, права і відповідальність
- •21. Єдиний митний тариф України і порядок його застосування
10. Недержавне регулювання зед України
Розвитку й регулюванню ЗЕД сприяють різноманітні недержавні і напівдержавні організації. Це торгово-промислові палати, союзи підприємців, об'єднання експортерів, імпортерів, інвестиційні фонди і т.д.
Крім державних регуляторів зобов'язань, що виникають із зовнішньоекономічних угод, існує також цілий ряд недержавних регуляторів, заснованих на торговельних порядках.
Найбільш важливими з них є:
1. Принципи міжнародних комерційних контрактів, розроблені й опубліковані в 1994 р. УНІДРУА (Міжнародний інститут по уніфікації приватного права)
2. Міжнародні правила тлумачення торговельних термінів - ИНКОТЕРМС, розроблені Міжнародною торговельною палатою (у ред. 1990 р. і 2000 р.). У цей час ІНКОТЕРМС містить 13 торговельних термінів і правила їхнього трактування.
Крім міжнародних торговельних порядків, певна роль у системі недержавного регулювання зовнішньоекономічних угод належить правилам, які визначаються попередньою практикою взаємин сторін даної угоди.
До форм недержавного регулювання зовнішньоекономічних угод варто віднести також судову й арбітражну практику, типові документи, а також типові контракти, розроблені відповідними галузевими асоціація торговців певного виду товарів.
Торгово-промислові палати - це комерційні організації, головним завданням яких є сприяння розвитку економічних і торговельних зв'язків з партнерами зарубіжних країн. Вони є юридичними особами, які діють на принципах повного комерційного розрахунку та самофінансування. Торгово-промислові палати надають цільові інформаційні послуги.
Український Союз Промисловців і Підприємців (УСПП) як суб’єкт недержавного регулювання ЗЕД спрямовує максимум зусиль на підтримку процесів інтеграції України як країни з перехідною ринковою економікою до європейської спільноти. Головним завданням Союз вважає максимальну адаптацію національної економіки до стандартів Світової організації торгівлі і збалансований вступ до неї. Процес надання Україні статусу країни з ринковою економікою успішно завершився у 2006 році, що надало зовнішньоекономічним стосункам додаткового поштовху.
За 15 років діяльності УСПП досяг значних успіхів у налагодженні зовнішньоекономічних стосунків. Укладено 85 угод про співробітництво і партнерство, у тому числі з організаціями промисловців і підприємців Аргентини, Білорусі, Бельгії, Болгарії, Бразилії, Великої Британії, Вірменії, В’єтнаму, Данії, Ізраїлю, Іспанії, Казахстану, Китаю, Кореї, Латвії, Литви, Мексики, Польщі, Південно-Африканської Республіки, Росії, Тунісу, Туркменістану, Угорщини, Фінляндії, Франції, Хорватії, Чехії, Чилі, Японії. Усі договори є активно дійовими, оскільки контакти бізнесменів постійно розширюються, з’являються нові перспективні проекти та напрямки.
З недержавних організацій найбільший вплив на розвиток і здійснення ЗЕД роблять торгово-промислові палати. Торгово-промислова палата є недержавною некомерційною громадською організацією, що поєднує підприємства й підприємців, вона є юридичною особою, вона створюється з метою сприяння розвитку економіки країни, її інтегруванню у світову господарську систему, формуванню сучасно промислової й торговельної інфраструктури; всесвітньому розвитку всіх видів підприємництва, торговельних і науково-технічних зв'язків із закордонними країнами.
Торгово-промислові палати виконують наступні завдання:
надання допомоги підприємцям і підприємствам,
організація взаємодії між суб'єктами підприємницької діяльності й з державою,
сприяння розвитку системи утворення й підготовки кадрів для підприємницької діяльності,
надання підприємцям, їхнім об'єднанням, союзам, асоціаціям інформаційних послуг,
сприяння розвитку експорту товарів і послуг, надання технічної допомоги суб'єктам підприємницької діяльності в проведенні операцій на зовнішньому ринку,
вживання заходів до недопущення й перетинання несумлінної конкуренції, неділового партнерства,
сприяння регулюванню споровши, що виникають між підприємствами, підприємцями, надання послуг для здійснення комерційної діяльності іноземних фірм і організацій