Любіть українську мову - Міжнародний День рідної мови (21 лютого)

Мета: поглибити знання учнів про значення мови в розвитку загальної культури людини; актуалізувати окремі знання з української та російської мови; розвивати пізнавальні інтереси, пам’ять, логічне мислення; виховувати позитивне ставлення до рідної мови, культуру мовлення.

Сцена святково прикрашена народознавчими атрибутами, рушниками, портретами українських письменників, висловами про мову. В залі розгорнута велика книжкова виставка "...І сонцем слово засіяло!", на якій представлені кращі книги українських авторів, фольклорні твори і т.п. Звучить духовний гімн України "Боже Великий, Єдиний..." Миколи Лисенка на слова Олександра Кониського, виходять ведучі

Ведучий 1 Яка багата на свята наша планета! Яких тільки свят не відзначає людство!

Ведучий 2 Тому дуже приємно, що не залишилася без уваги і мова. 21 лютого Міжнародний день рідної мови!

Ведучий 1 Саме з цього приводу ми і зібралися у цій залі. Як ви думаєте, скільки мов на світі? 7538 тисяч! Навіть важко це уявити.

Ведучий 2 Мова – це показник культури людини. Недаремно говорять: «Заговори, щоб я тебе побачив». На жаль, сьогодні мало людей, які володіють досконало рідною мовою.

Ведучий 1 Мова - духовний скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях. Змалечку виховуючи в собі справжню людину, кожен із нас повинен в першу чергу створити в своїй душі світлицю, у якій зберігається найцінніший скарб - мова.

(виходять читці)

Читець 1 Не губите рідну мову і не забувайте, Ви її пісенну, дивну, мов садок, плекайте. Бо хто мову батьків забуває, Хто марнує і нищить її, Той і душу свою зневажає, І розточує мрії свої.

Ведучий 1 За допомогою мови ми мислимо, спілкуємось, висловлюємо думки і почуття. Опанування мови людина починає з дня свого народження. Мову, як і матір, не вибирають, а сприймають з материнським молоком. Вона єдина, як і мати, вірна та рідна серцю на асе життя. А забув свою мову - забув рідну домівку, зрадив свій народ. Один мудрець сказав; "Людина, байдужа до рідної мови, схожа на дикуна".

(виходить дівчинка-україночка)

Дівчинка - україночка Багата й милозвучна наша українська мова. Усі ми її любимо, та це не означає, що для нас чужими чи далекими е мови інших народів. Так само, як окремі люди чи цілі народи мають далеких близьких родичів, так і а родинних стосунках перебувають між собою мови. Найближчими родичами української мови є мови-сестри; російська та білоруська. Коло родичів розширюється за рахунок інших слов'янських мов: польської, словацької, болгарської...

Ведучий 2 Т.Г.Шевченко, звертаючись до майбутніх поколінь, до нас з вами, наказував:

Читець 2 Учітесь, читайте. Чужому навчайтесь, Й свого не цурайтесь. Бо хто матір забуває, Того Бог карає, Того діти цураються, В хату не пускають.

Ведучий 1 Нелегка історія утвердження нашої мови. До революції довгий час заборонялося навчати дітей у школі, розмовляти українською мовою та писати. У важкі 30-ті роки почалося нищення культурних сип України. Одні були репресовані, гинули в таборах і на засланні, інші перестали писати, залишили рідний край. Цей період справедливо названо розстріляним відродженням.

Ведучий 2 За рішенням ЮНЕСКО 21 лютого всі народи Землі відзначають Міжнародний день рідної мови. Це свято уже сьогодні крокує по планеті. І кожен громадянин будь-якої країни відчуває свою причетність до свого народу, до своєї мови. Створена на світанку людської історії, мова розвивається, живе в народі. За приблизними підрахунками, на земній кулі сьогодні 7538 мов, і кожна з них має право на своє існування, на своє життя, бо мова - це той інструмент, який об'єднує націю, народ у єдине ціле. Це великий скарб, який треба шанувати, берегти і розумно збагачувати. Життя мови залежить від народу, який несе її у своїй душі, у своїх звичаях, традиціях, у своїх піснях і у своїй культурі. Рідна мова - це мова батька, мова мами, це мова народу, рідна мова - це мова серця.

Читець 3 Йшли віки, І були українці, І сотворилося слово українське, І як сіпалося так, то сказало собі слово по-свойому і благословилося, І прилетіли птиці, І вродилася калина, І було солодко, І було гірко, І стало все називатися: і земля, і матір, і вітчизна - по-вкраїнському. С. Сапелюк

Ведучий 1 Шлях української мови, як і усього українського народу, був тернистим. Суспільство цілеспрямовано впливало на розвиток мови. Від мовної політики залежить доля окремих мов і сьогодні. Так, внаслідок онімечення у XVIII ст. зникли полабська та прусська мови, у результаті асиміляції в колишньому Ра-дянському Союзі зникло понад 90 мов, а колонізація у США знищила чимало індіанських мов. Був чорний календар і у житті української мови.

Читець 1 ЧОРНИЙ КАЛЕНДАР УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ " 1720 р. - цар Петро І видав указ про заборону книгодрукування українською мовою. " 1754 р. - вийшов указ Катерини II про заборону викладання українською мовою в Києво-Могилянській академії. " 1769 р. - Синод розпорядився відібрати українські букварі у тих, хто їх мав. " 1775 р. - ліквідація Запорозької Січі, яка була фундатором і опорою Києво-Могилянської академії. " 1811 р. - закрито Києво-Могилянську академію. На той час Україна мала 24 друкарні, Росія - 2. " 1817 р. - постанова про викладання у школах Західної України лише поль-ською мовою. " 1847 р. - розгром Києво-Мефодіївського братства, початок жорстокого переслідування української мови, літератури, культури. " 1863 р. - циркуляр міністра внутрішніх справ Валуєва: заборона видавати книги українською мовою. 1876 р. - Емський указ: " заборона друкувати книги українською мовою, ввозити їх із-за кордону; " заборона друкувати ноти для українських пісень; " заборона українського театру. " 1884 р. - закрито всі українські театри. " 1892 р. - скорочено видання художніх творів українською мовою. " 1895 р. - заборона української дитячої книги. " 1908 р. - Синод видав указ, у якому культурна й освітня діяльність на Україні визнана шкідливою. " 1917 р. - початок національно-культурного відродження українського народу. " 1924 р. - українська мова вперше дістала можливість вільно розвиватися. " 1926 р. - з'явився лист Сталіна про шкідливість українізації. " 1920 р., 1933 р. - голодомор в Україні. " 1938 р. - три четвертих української інтелігенції було знищено.

Ведучий 2 Майже 38 мільйонів українців проживають в Україні. Політика денаціоналізації, яка велася на території України як у минулому, так і за радянських часів, призвела до того, що українці стали забувати свою мову, цуралися її, стали цуратися і своєї нації, стали манкуртами.

Читець 2 До українців Я до себе кажу і до кожного з вас: - Говори! Говорімо усі, хоч ми й добре навчились мовчати! Запитаймо у себе: відколи, з якої пори Почали українці себе у собі забувати? Запитаймо й про те, як ми дружно дійшли до буття, У якому свідомості нашій збагнути незмога, Чом солодшим од недуг нам видався час забуття Рідних слів, і пісень, і джерел, і стежок від порога? Українці мої! То вкраїнці ми з вами чи як? Знаю добре, що й вам вони теж не солодкі гостинці Але мушу казати, бо серце, мов свічка, сплива, Коли бачу, як люто себе зневажають вкраїнці. Я вже й сам ладен мовить: "Воно тобі треба?.. Стерпи!" Тільки ж хочу, вкраїнці, спитати у вас нелукаво: Ради кого Шевченкові йти було в Орські степи? Ради кого ховати свій біль за солдатську халяву? Та хіба ж не впаде, не закотиться наша зоря І хіба не зотліє на тлін українство між нами, Коли навіть на згарищі долі й зорі Кобзаря Ми і досі спокійно себе почуває хохлами? Українці мої! Дай вам Боже і щастя, і сил, Можна жити й хохлом і не згіркне від того хлібина. Тільки хто ж колись небо похилить до ваших могил. Як не зраджена вами, зневажена вами Вкраїна…

Ведучий 1Наша українська мова належить до найбагатших мов світу. Багато зробили для її вдосконалення визнані представники Народу, освічені люди різних часів - письменники, вчені, видавці ... Ми з вами одержали у спадщину багату, розвинену, гнучку українську літературну мову. Нею можна висловлювати все: від найскладніших і найновіших термінів до різноманітних відтінків людських почуттів. Чи знаєте ви скількома словами обходитесь у своєму житті? Вчені підрахували, що звичайна людина вживає а середньому до 4 тис. слів. О.С.Пушкін і Т.Г.Шевченко використовували близько 20 тис, слів. В 11-ти томному "Словнику української мови" зареєстровано понад 135 тис. слів, але це лише загальновживані слова. А існують ще терміни, діалекти.

Ведучий 2 Дбаючи про рідну мову, відомий український поет М.Т.Рильський закликає:

Читець 3 Як парость виноградної лози, Плекайте мову. Пильно й ненастанно, Політь бур'ян. Чистіша від сльози Вона хай буде.

Ведучий 1 Живе наша мова - і наш голос звучить у вселенському хорі народів. Отже, живий наш дух, жива наша пісня, наша історія, наша єдність, наша одність. Бо наша мова - це ми, українці, - добрий, чесний, працьовитий народ, що тисячоліттями живе на берегах Дніпра і Дністра, там, де була колиска індоєвропейських народів. Пізнання мови - це пізнання народу його єства, його душі, його витоків та історичних шляхів - усього того, чим народ цікавий для інших народів. Адже народи, як і окремі люди, виявляють інтерес і повагу лише до того, хто являє собою особистість - своєрідну і неповторну. Годі розраховувати на пошану інших тому, хто не має поваги до себе. А Симеон Новий Богослов ще у XII столітті повчав: "І власний твій дух, або душа твоя, вся є в усьому розумі твоєму, і все слово твоє - в усьому духові твоєму, нероздільно і нерозливано. Українська мова - душа української нації. А в душі - сила слова, будучність".

Читець 1 Мово моя українська - Батьківська, материнська, Я тебе знаю не вивчену. Просту, домашню, звичну. Не з-за морів прикликану, Не з словників насмикану. Ти у мене із кореня - Полем мені наговорена, Дзвоном коси прокована. В чистій воді смакована. Болем очей продивлена. Смутком багать продимлена, З хлібом у душу всмоктана В полі людськім намокнута, З кров'ю моєю змішана. І аж до скопу залишена в серці моїм. В. Бичко

Ведучий 2 Кажуть, людина щаслива, якщо її розуміють. У навчальному закладі, бібліотеці ви навчаєтесь бути щасливими людьми. Бо від того, наскільки ви знаєте мовні закони, вмієте чітко й переконливо висловити свої думки і зрозуміти інших, залежить ваше майбутнє. Справжня людина виростає з любові до рідної матері, до родини, до рідного краю, до рідної мови та культури. Нехай же вивчення мови стане для вас сходинкою до майбутніх успіхів, до самоствердження. Користуйтесь рідною мовою, плекайте, шануйте, ніколи і ніде не забувайте цей найдорожчий скарб.

Ведучий 1 І на останок хочеться нагади всім слова Володимира Сосюри:

Читець 2 Вивчайте, любіть свою мову, Як світлу Вітчизну любіть, Як стягів красу малинову, Як рідного неба блакить. Нехай в твоїм серці любові Не згасне священний вогонь, Як перше промовлене слово На мові народу свого. Як сонця безсмертного коло, Що креслить у небі путі, Любіть свою мову й ніколи Її не забудьте в житті....

Ведучий 2 „Поки живе мова в устах народу, - казав К.Ушинський, - до того часу живий і народ”. Бережіть свою рідну мову, вдосконалюйте своє мовлення!

Ведучий 1 На все добре і хай вам щастить!

(Лунає «Пісня про мову» Т.Петриненка).