Міжнародний жіночий день

8 Березня

Святково прикрашена сцена: на столиках рушники, квіти, над сценою лозунг — «Міжнародний жіночий день, 8 Березня!»

Звучать позивні, на сцену виходять ведучі.

Ведучий 1 З добрим, прекрасним, сонячним днем, шановні гості, дорогі друзі, любі жінки, шановні викладачі!

Ведучий 2 Зі святом вас! Прийміть найщиріші вітання зі святом весни, ніжності і кохання – Міжнародним Жіночим днем,8 Березня!

Ведучий 1 Весна – найпрекрасніша пора року. З її приходом оживає природа, повертаються із далеких країв птахи, зодягаючись у зелень, квітнуть дерева. І не дивно, що саме на початку цієї прекрасної пори, коли все пробуджується, оживає, набирає сили, жінок всього світу вітають з чудовим святом 8-го Березня.

Ведучий 2 Дорогі жінки! Поздоровляємо вас з святом 8 Березня! Ви поєднали в собі все: і теплоту душі, і ніжність, і гармонію витонченості, жіночності.

Ведучий 1 8 березня. Саме в цей день людство вшановує жінку, жінку-матір, жінку-світоч, жінку-трудівницю, жінку-берегиню.

Мати... Це перше слово, яке з радістю та усмішкою вимовляє дитина.

Ведучий 2 Ми вітаємо жінок, наших мам, бабусь, сестер, викладачів, майстрів виробничого навчання, вихователів усіх працівниць нашого навчального закладу. Всіх кого ми знаємо і не знаємо. Всіх хто живе поруч з нами і далеко від нас. Низький уклін Вам, дорогі жінки.

Ведучий 1 Мамина колискова звучить найніжнішою музикою, і тоді, коли посрібляться наші скроні, не мав би світ стільки геніїв, стільки великих мужів, якби над їхнім дитинством не тремтіло б серце матері. Мати – корінь життя, та квітка, промінь якої ніколи не в’яне, а розцвітає з плином літ все ясніше. Міцно тримає жінка свічку життя, затуляючи її тендітний вогник от подихів вітру, подиху зла.

Ведучий 2 Хай же буде на Землі довіку прославлена в пісні хорошій Ваша материнська любов.

Ведучий 1 Прийміть у подарунок до свята 8 Березня, пісню “Цвіте черешня в мами на городі”

(звучить пісня “Цвіте черешня в мами на городі”)

Ведучий 1 Вітайте жінку: матір і кохану, Живу, чарівну, грішну і святу. Без неї світ таким убогим стане, Цініть її терплячу доброту! Вітаймо жінку – джерело любові У свята і у будні, повсякчас. І не жалійте ніжності у слові, Вона стократ повернеться до вас.    

Ведучий 2 Вітайте жінку – Берегиню ладу Даровану у радості й біді. Приймайте, як належне, її владу І станете сильнішими тоді. Вітаймо жінку – єдність протиріччя. Серця свої складаймо їй до ніг. У ній живе вся мудрість віковічна, Вітаймо жінку – щастя оберіг!

(виходять чоловіки, працівники)

Вчитель 1 Нашим дамам в день весняний Шле привіт сама весна Дзвін струмків і спів птахів Вам усім дає вона.

Вчитель 2 Ми щиро вітаємо наших жінок- вчителів Із світлим і радісним сонячним днем Бажаємо щастя, тепла і радості Сьогодні, завтра, на кожен день.

Вчитель 3 Хай у ваші дороги Не увійдуть тривоги І не буде горя на вашім путі, Хай любов і щастя, Радість і повага, Йтимуть разом із Вами поруч у житті.

(Учні підносять працівницям ПТНЗ букет квітів)

Ведучий 1 Шановні жінки! Прийміть вітання від директора нашого навчального закладу

(на сцену виходить директор)

Ведучий 2 А. Демиденко “Жіноча доля” читає ____________________________

(або звучить пісня «Жіноча доля»)

Ведучий 3 Жінка – величне, дивне, ніжне слово. Тобі вклоняємось сьогодні знову. Ти – господиня гарна, Добра, ніжна мати, Яка не може жити в світі марно, Все вміє і все хоче знати...

Ведучий 2 Ми любимо тебе, о добра жінко! Бабуся, мама і сестричка-намистинка, І вчителька моя, найкраща в світі, Сьогодні ми тобі даруємо пісні і квіти.

(Звучить пісня «Чорнобривці»)

Ведучий 1 «Всі протилежності сходяться в серці жінки», - сказав Вольтер. Від неї, від її любові та нелюбові залежить дуже багато. Залежить і доля чоловіків.

(Учні виконують жартівливу пісню "Ой там, на товчку, на базарі” )

Ведучий 2 Найкращі квіти хочеться В цей день принести вам, Найкращі всі слова . Щоб більше линуло в житті пісень І лиш весна в душі цвіла.

Ведучий 1 Легенду про силу материнської любові розповість __________________________________________________________

Учень Був у матері єдиний син – добрий і вродливий. Дуже любила його мати. По краплинці збирала йому росу для вмивання, найтоншим шовком вишивала сорочки. Виріс син і одружився з дівчиною небаченої краси. Привів молоду дружину в рідну хату. Незлюбила та свекруху, зненавиділа її. Тож боялася мати показуватися невістці на очі, все сиділа в сінях. А потім у клуню переселилася. Але й це не заспокоїло жорстоку молодицю. Каже вона чоловікові: «Коли хочеш, щоб я жила з тобою, убий матір, вийми з грудей серце». Не здригнулася душа сина: так зачарувала його врода дружини. Каже він матері: «Наказала мені дружина вбити вас, мамо… а не послухаю – піде від мене». Заплакала мати й відповідає: «Ну що ж, синку, роби так, як велить серце». Пішов син з матір’ю в діброву, наламав сухого хмизу, розпалив вогнище. Убив матір, поклав серце в жар. Спалахнув сучок і тріснув, полетіла жаринка, ударила в обличчя синові, обпекла боляче. Скрикнув той, закрив долонею обпечене місце. Стрепенулося серце материнське, що горіло на повільному вогні, прошепотіло: «Синочку мій рідний, тобі боляче? Зірви листок подорожника, ось росте біля вогнища, приклади до обпеченого місця. А до листка подорожника приклади серце материнське… Потім у вогонь покладеш…». Заридав син, схопив гаряче материнське серце, уклав його в розкраяні груди, облив пекучими сльозами. Зрозумів він, що ніхто й ніколи не любив його так гаряче й віддано, як рідна мати. І такою величезною і невичерпною була та любов материнська, таким всесильним було бажання бачити сина радісним і щасливим, що ожило серце, загоїлася рана. Підвелася мати і притисла кучеряву голову сина до грудей. Осоружною стала йому дружина-красуня, не міг він повернутися до неї. Не вернулася додому й мати. Пішли вони удвох степами широкими та й стали двома могилами високими. Тож недаремно кажуть у народі, що материнська любов найсвятіша.

(Звучить пісня «Мама рідненька»)

Ведучий 1 О жінко! Загадка одвічна, Водночас сильна і тендітна. Тобі присвячували вірші І почуття свої найкращі.

Ведучий 2 Ти – берегиня свого роду, За тебе йшли в вогонь і в воду, Стрілялись на дуелі мужньо, До тебе прихиляються, коли сутужно.

Ведучий 1 До вашої уваги усмішка П. Глазового "Як Кузьму провчила жінка його мила”

Повернувсь Кузьма з роботи, освіжився в ванні, Одягнув нову піжаму та й ліг на дивані. Лежить собі, проглядає журнали й газети. А дружина варить, смажить, готує котлети. Пообідав Кузьма смачно, запалив "Казбека". — Ну чого ти, — пита жінку, — така недалека? Тільки в тебе і балачки про борщі й олію, І ні слова про театри, про драматургію. А є жінки! Збоку глянеш — ходить, як Аїда. Драматургів усіх знає аж до Евріпіда. Так і сипле: Тіто Гобі, Карузо, Фелліні, Есамбаєв, Магомаєв, Кобзон, Паганіні… А ти яка? Ти ж не тямиш в цьому ні бельмеса. Ти ж не можеш відрізнити Брамса від Бернеса. Давно тебе не бачив я в хорошому платті. Тиняєшся у тапочках, в дешевім халаті. Ти забула, що є в світі жіночі принади — Перманенти, манікюри, духи та помади. Я хотів би бути мужем культурної дами, А ти чавиш помідори, бряжчиш друшляками, Що побачиш — вишні, сливи, — пхаєш у консерви… Я не можу, розумієш? Здають уже нерви. Через добу повернувся наш Кузьма додому. Зустрічає його жінка в платті голубому. Очі чорним підведені, на губах помада. Закрутило Кузьмі в носі від духів "Еллада". Плаття модне, вузесеньке, облягає форми, Ще й коліна не прикриті — такі тепер норми! Посадила Кузьму в крісло, сіла проти нього. Як французька кінозірка, виставила ноги. У Кузьми від здивування потилиця змокла. А дружина запитує: — Ти читав Софокла? Тобі, може, до вподоби п'єси Евріпіда? — Сопе Кузьма: — Відчепися! Подавай обідать. Нащо мені Евріпіди? Нащо їхні п'єси? — А ти ж казав, що у мене дрібні інтереси, Що немає шику-блиску, манери негарні. Я сьогодні простирчала півдня в перукарні. Перукар просив, між іншим, щоб прийшла я знову. Запевняв, що я похожа на Любов Орлову. Не було у мене часу возиться з обідом, Так я тобі й замінила обід Евріпідом.

Ведучий 1 Божа Матiр, Мати-Україна, рідна ненька — це три матерi, що освічують наше життя. В образi Матерi осягаємо розумом своїм рідну вишневу Україну, оспiвану тисячами жіночих материнських сердець. І нарештi, Мати — родовідниця, котра зi своїм молоком, зi своєю журливою колисковою влила в нашi душi прекрасне чуття українського народу. За них, за цих трьох матерiв, дитяча молитва.

(Виходять учні)

Молитва за маму Є в мене найкраща у свiтi матуся, За неї до тебе, Пречиста, молюся. Молюся устами, молюся серденьком, До тебе, небесна Ісусова ненько. Благаю у тебе дрiбними словами Опiки та ласки для любої мами. Пошли їй не скарби, а щастя і долю, Щоб днi їй минали без смутку, без болю. Рятуй від недуги матусеньку милу, Даруй їй здоров’я, рукам подай силу. Щоб вивели дiток у світ той, у люди. Щоб нами раділа — пишалася всюди. За це я складаю в молитвi долонi До тебе, Царице, на сонячнiм тронi.

(Звучить пісня «Присяга трьом матерям»)

Ведучий 1 Весна у природі – це завше як диво, Так само і жінка буває вродлива, Буває примхлива, буває зрадлива… Нехай тільки кожна з Вас буде щаслива.

Ведучий 2 Воістину небесна і земна Заквітчана і терном і барвінком Свята і грішна, рідна і чарівна Повіки будь, благословенна жінко!

Ведучий 2 Жінка буває так на весну схожа: То тиха й привітна, а то й непогожа. То скропить сльозою, то сонцем засвітить, То прагне зими, то порине у літо.

Ведучий 1 Вірш «Сльози» – читає__________________________

(виходять жінки-викладачі)

Викладач 1 Жінкам потрібно дуже мало: Від радості, щоб серце заспівало. Їм, справді, треба небагато: Були б здорові діти й була хата, Щоб донечки красунями зростали, Сини лиш радість мамам дарували. Щоб поруч завжди було надійне плече Щоб гроші були і дещо іще.

Викладач 2 Щодня ми чути хочемо зрання: «Добридень, сонечко, моя кохана…» Щоб квіти дарували нам щодня, Щоб друзів у житті було багато. Нам усміх треба й сонце серед неба… Ні, нам жінкам, багато дуже треба!

(Звучить пісня Океана Ельзи «Така як ти..»)

Ведучий 1 Хай стелиться вам доля рушниками, Хай береже від злого майбуття, Із всiх дорiг вертайтеся до мами, Тодi щасливим буде все ваше життя.

Ведучий 2 Зі святом, рідні, кохані, шановні, прекрасні. Нехай весна живе у вашому серці. Щодня, за будь-якої погоди та при будь-якому настрої. А настрій - нехай вам забезпечують ті, хто поряд, хто любить вас і кого любите ви. Хай множиться щастям ваше життя, кохайте і будьте коханими! Здоров’я вам, родинного затишку, добробуту, гарного настрою на довгі літа!