
- •Управління якістю Лекція 1. Проблеми якості та управління нею на сучасному етапі розвитку суспільства
- •Харків – 2012
- •Виникнення і розвиток управління якістю як галузі знання і предмета практичної діяльності
- •Основні етапи розвитку систем якості.
- •Аналіз існуючої практики менеджменту.
- •Україна. Національний конкурс якості.
- •Якість, вимоги до якості.
- •Принцип відображення якості.
- •Петля якості (принцип життєвого циклу)
- •Основні визначення і поняття менеджменту якості Понятия «управління якістю» і «система управління якістю».
- •Загальний висновок, зроблений Ллойд Регістром: підприємства, що впровадили систему якості, в 2-3 рази ефективніші в порівнянні з конкурентами, які не використовують систему якості.
- •Стандарт iso 8402 дає наступне визначення:
- •Стандартизація вимог до якості Рівні стандартизації й види стандартів.
- •Класифікація стандартів відповідно до рівнів стандартизації
- •Стандарти обов’язкового й добровільного використання..
- •Міжнародна стандартизація.
- •Міжнародна організація по стандартизації
- •Міжнародна електротехнічна комісія (iec)
- •Європейська стандартизація Цілі європейської стандартизації
- •Європейський комітет по стандартизації (cen)
- •Порівняльний аналіз принципів е.Демінга, Дж.Джурана, ф.Кросбі, д.Реббіта і п.Бергха, а також принципів поліпшення якості, прийнятних для України
- •Література
Виникнення і розвиток управління якістю як галузі знання і предмета практичної діяльності
Термін «якість» використовується широко і більшість людей з ним знайомі. Цей термін має позитивне значення і часто застосовується при просуванні товарів і послуг на ринку. При цьому, звичайно, не існує ніяких обмежень для використання терміну і надаване йому значення буває різним.
Однак, якщо цей термін застосовується для професійного управління якістю, необхідно розробити більш конкретне визначення з метою виключення неправильного розуміння, плутанини і змішування понять, які часто зустрічаються, наприклад, в області маркетингу.
У нашому повсякденному використанні цього терміна ми думаємо про продукцію, випущену відповідно до дуже високих стандартів. Роллс-ройс є високоякісним продуктом, але при професійному використанні цього терміна Фольксваген Жук також може бути високоякісним продуктом, якщо він відповідає технічним умовам, визначеним продавцем, і очікуванням покупця.
Якість – це філософська категорія. Вважається, що вона вперше була піддана аналізу давньогрецьким мислителем Аристотелем ще в III столітті до нашої ери. На його думку, те, що існує саме по собі, те й утворює якість. Причому, якість стоїть на другому місці після суті. Якість розглядається Аристотелем:
- як перша видова відмінність сутності;
- як характеристика станів сутності;
- як властивість речі.
Таким чином, за Аристотелем, категорія якості проявляється у багатьох відношеннях. Перший вид якості виражає стійкість предмета, його відмінності від інших речей. Другий і третій – це стани, властивості, які здатні змінюватися і переходити один в одного (тепло – холод; хвороба – здоров'я тощо). Аристотелевське розуміння якості на багато століть визначило подальший розвитку уявлень про якість.
Основна увага зверталася на його предметний характер.
Ідея системного розуміння якості належить Гегелю і Марксу.
У філософській системі Гегеля вихідними логічними моментами буття виступає якість, кількість і міра. Гегель виявив діалектику якості і кількості, їх взаємовизначеність. «Якість, - підкреслює Гегель, - є, перш за все, тотожна з буттям визначеність. Третій ступінь буття, міра, є єдність перших двох, якісна кількість ».
Таке співвідношення розуміння якості і кількості відкривало можливості функціонального підходу до якості, висловом його через кількісні показники, що стало значущим в ХХ сторіччі. Є аналогічні, сучасні філософські визначення. Відзначимо, що категорія якості відображає важливу сторону об'єктивної дійсності об'єкта – визначеність. Якість об'єкта, як правило, не зводиться до окремих його властивостей, а пов'язана з об'єктом, як цілим, охоплюючи його повністю, і невіддільна від нього; тому поняття якості пов'язується з буттям предмета.
У табл. 1.1 наведено різні формулювання поняття «якість».
Таблиця 1.1
Формулювання поняття «якість»
Автор |
Зміст поняття якості |
|
|
|
Якість є, перш за все, тотожна з буттям визначеність. Третій ступінь буття, міра, є єдність перших двох, якісна кількість |
|
Включає два елементи: «рівновага», «гроші» (якість = рівновага + гроші). Відтак, якість тотожна поняттю «висококласний», «дорогий». |
|
Якість має два аспекти:
|
|
Якість – це властивість, яка реально задовольняє користувача. |
|
«Якість» - це «сукупність характеристик об'єкта, що відносяться до його здатності задовольняти встановлені і передбачувані потреби». |
Багато слів, які використовуються повсякденно, застосовуються у сфері якості в специфічному або обмеженому значенні.
Так, продукція – результат діяльності чи процесів (це може бути щось матеріальне або нематеріальне). Продукція класифікується як обладнання, програмне забезпечення, перероблювальні матеріали (сировина, рідини, гази, листи тощо), послуги.
Для вираження найвищого ступеню в порівняльному або кількісному значенні при проведенні технічних оцінок термін «якість» не використовується ізольовано. Щоб висловити ці значення, необхідно застосовувати якісний прикметник: відносна якість (ступінь переваги), рівень якості, міра якості.
Складовими якості товару є:
функціональна відповідність (здатність товару правильно вибрати базову функцію);
додаткові функції (діапазон можливостей товару окрім базової функції);
відповідність (дотримання норм і стандартів на заявленому рівні);
надійність (відсутність поломок або дефектів в роботі протягом заданого терміну);
довговічність (корисний термін служби товару або частота його використання до виходу з ладу);
сервіс (діапазон, швидкість і ефективність послуг, що забезпечують до, під час і після продажу);
естетичність (дизайн, вигляд, колір, смак тощо);
сприймана якість (репутація, імідж товару або марки).
Щодо якості послуг виділяють:
компетентність (організація володіє необхідними навичками і знаннями, щоб надати послугу);
надійність (стабільність роботи організації);
чуттєвість (система не виходить з ладу при незвичних запитах);
доступність (легкість контакту з співробітниками організації);
розуміння (сприйняття специфічних потреб споживачів);
комунікація (своєчасне інформування споживачів на доступній мові);
довіра (репутація організації);
безпека (захист від ризику фізичного та морального);
привабливість (ввічливість, уважність, дружелюбність);
відчутність (матеріальна привабливість приміщень і форми персоналу).