Міжнародна організація по стандартизації
Головна мета ISO полягає в розробці міжнародних стандартів і активному сприянні їх добровільному прийняттю і використанню для досягнення максимально можливого рівня ефективності промисловості і торгівлі в усьому світі.
Основні напрямки діяльності ISO.
Розробка та публікація міжнародних стандартів у всіх галузях технічної та економічної діяльності (за винятком електротехніки та електроніки).
Сприяння прийняття міжнародних стандартів національним системами стандартизації.
Міжнародне співробітництво.
Склад ISO:
У даний час членами ISO є 120 країн, а її діяльність пов'язана з 500 міжнародними організаціями. У число нових членів ISO увійшли деякі країни СНД, у тому числі Білорусія, Україна, Туркменістан та Узбекистан. В рамках ISO працює 185 технічних комітетів. Основними органами ISO є Генеральна асамблея, Рада і Виконавче бюро (комітет). На рис. 1.13 представлено структуру ISO і кольором виділені комітети ISO, в яких Україна представлена Держстандартом.
Рис. 1.13 Структура ISO
Рада (див. рис. 1.13) складається з 18 представників комітетів-членів. П'ять з них призначаються автоматично з числа тих, хто займає перші п'ять місць в ранжуванні складу ISO. Зараз це DIN (Німеччина), AFNOR (Франція), ANSI (США), BSI (Великобританія), JISC (Японія). Інші 13 членів Ради обираються на Генеральній асамблеї ISO строком на 2 роки. Секретаріати технічних органів ISO ведуть 34 країни (Німеччина - 20% секретаріату, Великобританія - 18%, США і Франція по - 13%).
Провідні фірми прагнуть володіти секретаріатами в своїй області, не рахуючись з фінансовими витратами, що дозволяє їм перетворювати свої національні стандарти в міжнародні з тими вимогами, які ці фірми вже освоїли і, таким чином, досягається вигідне для них участь у міжнародному поділі праці.
Міжнародна електротехнічна комісія (iec)
Головна мета IEC полягає в розробці міжнародних стандартів у сфері електротехніки та електроніки і активному сприянні їх добровільному прийняттю і використанню.
Склад IEC:
Членами IEC є 41 національний комітет. В якості таких національних комітетів виступають національні організації з стандартизації. Це, в основному, промислово розвинені країни, а також ряд країн, що розвиваються. У цих країнах проживає 80% населення земної кулі, що споживає 95% світового виробництва електроенергії і використовує майже 90% усіх випущених виробів електроніки й електротехніки.
Структура технічних органів IEC така ж, як і ISO, тобто технічні комітети (ТК), підкомітети (ПК), робочі групи (РГ). У IEC діє понад 85 ТК, 114 ПК і більше 600 РГ. У діяльності кожного ТК бере участь в середньому від 15 до 25 країн.
Значна більшість ТК і ПК очолюють європейські країни і передусім Франція, Німеччина, Великобританія, що входять в Європейський Союз (ЄС), що має важливе технічне, торговельне та економічне перевага для цих країн.
Європейська стандартизація Цілі європейської стандартизації
Узгодженість національних стандартів в країнах-учасницях Європейського Союзу
Єдине прийняття країнами-учасницями ЄС міжнародних стандартів
Розробка єдиних європейських стандартів в тих областях, де не прийняті міжнародні стандарти.
Вирішення питань стандартизації в рамках ЄС здійснюється рівноправними європейськими організаціями зі стандартизації, несхожими по сфері діяльності:
- СЕN - Європейський комітет зі стандартизації (Comite europeen de normalisation);
- CENELEC - Європейського комітету з стандартизації в електротехніці (Comite europeen de normalisation en electrotechnique).
Європейські організації зі стандартизації, як і відповідні міжнародні організації по стандартизації є цивільно-правовими об'єднаннями згідно бельгійському або французькому праву. Кожна країна має тільки одного офіційного представника, який виражає всі інтереси цієї країни в галузі стандартизації. При погодженні на європейському рівні (особливо при прийнятті європейських стандартів) представники мають голоси відповідно до їх економічного рівня. Кількість голосів кожної країни Європейського союзу представлено в табл. 1.6. Такою ж кількістю голосів країни Європейського Союзу володіють у Раді Міністрів Європейського Союзу – законодавчому органі ЄС. Приписи ради міністрів Європейського Союзу рівносильні законами держав-партнерів. У нього також входять по одному представнику від кожного з 18 урядів.
Таблиця 1.6
Кількість голосів країн-учасниць Європейського Союзу, що враховуються при узгодженні питань на європейському рівні
Франція – 10 Німеччина – 10 Великобританія – 10 Італія – 10 Іспанія – 8 |
Австрія – 5 Бельгія – 5 Греція – 5 Нідерланди – 5 Португалія – 5 Швеція – 5 Швейцарія – 5 |
Данія – 3 Фінляндія – 3 Ірландія – 3 Люксембург – 2 Ісландія – 1 |
Функціонування внутрішнього європейського ринку значною мірою базується на основі європейських стандартів.
Політикою європейських нормувальних комісій є прийняття за основу міжнародних стандартів (переважно без змін) при розробці європейських стандартів.
Європейські стандарти згідно з регламентом європейських комісій повинні переводитися в національні збірники стандартів країн-учасниць Європейського Союзу без змін. При цьому скасовуються ті національні стандарти, які від них відрізняються.