Уманського Державного Педагогічного Університету

Імені Павла Тичини

Інститут соціальної та економічної освіти

Факультет

Фізичного виховання

ІНДЗ

На тему: «Роль категорій «сором і розкаяння» в моральній оцінці

вчинків людини.»

Виконала:

студентка фізичного факультету

2 Курсу 21 групи Войтович в.

Перевірив:

Викладач кафедри

Суспільних дисциплін

Максимчук О.В.

Умань – 2014

ПЛАН

Вступ.

I.Розділ :Моральна зрілість і моральна свідомість,як основні елементи вивчення моралі.

1.Моральна зрілість.

2.Моральна свідомість.

II. Розділ : Чесність і совість як сутність людини.

1.Чесність.

2.Совість.

3.Докори совісті.

Висновок.

Список використаної літератури.

I.Розділ :Моральна зрілість і моральна свідомість ,як основні елементи вивчення моралі

1.Моральна зрілість.

Морально зрілій особистості притаманний високий рівень моральної свідомості й самосвідомості, що проявляється в стійкості переконань і вірності своїм ідеалам, в адекватності розуміння й оцінки інших й себе, в глибині поваги й справедливої вимогливості до оточуючих й до себе, в самостійності й правильності рішень, що приймаються, послідовності добровільних вчинків, моральній надійності, здатності протистояти внутрішнім спонукам, умінні врахувати зовнішні обставини, розумно піднятися над ними. Поза розвинутою свідомістю й самосвідомістю немає й не може бути морально повноцінної особистості, здатної осягти своє місце в світі й сенс життя, морально самовизначитися й реалізувати свою соціальну сутність .

Вивчаючи природу вчинків діяльності людини визначаємо в ній теоретичну і практичну сторону моральної свідомості. Особистість дитини проходить 5 стадії розвитку моральної свідомості.

І стадія – низький (перед моральний)

1 рівень: дитина слухається щоб уникнути покарання;

2 рівень: дитина слухається користуючись егоїстичними мотивами власної

вигоди;

ІІ стадія – середній (конвенційний)

3 рівень: модель «хорошої» дитини, яка прагне одержати схвалення з боку

значимих для неї людей.

4 рівень: установка на підтримання встановленого порядку і фіксованих

правил.

ІІІ стадія – для якого характерний ступінь високий високих моральних знань почуттів, які стали переконанням особистості, керівництвом у сфері моральної діяльності.

ІV стадія: дитина усвідомлює відносність і умовність моральних правил та вимагає його логічного обґрунтування.

V стадія: сформовано стійкі моральні принципи, дотримання котрих забезпечується власною совістю, незалежно від зовнішніх міркувань.

Недарма психологи стверджують: «З’ясувати які вчинки за змістом і формою здійснить людина – це значить сказати про неї головне»

Отже теоретична сторона моральної свідомості – це моральні уявлення, моральні знання, моральні судження, моральні почуття.

Практична – вчинкова діяльність у момент вибору.

Поведінка у ситуації, коли людина не стоїть перед вибором не може дати повного уявлення про рівень моральності особистості. Вчинкові – поведінковий компонент є обов’язковим показником рівня сформованості моральної свідомості, адже між моральними судженнями і моральною поведінкою часто спостерігається розбіжність. Вчинок стає показником міцності, глибини і дієвості морального переконання. Окремі вчинки складають поведінку дитини. Поведінка стає зрозумілою тоді, коли вихователь володіє інформацією про те, що дитина знає про свою поведінку, чому вона так поводиться і що їй потрібно знати щоб поводитися гідно.

Для становлення моральної свідомості необхідно, щоб кожна дитина пройшла всі 5 етапів морального розвитку. Не можна перескочити на рівень автономної моралі, поминувши до моральний і конвенційний…