5. Професійно обумовлені вимоги до особистості педагога.

Професійно обумовлені вимоги до вчителя в педагогіці виражаються термінами “професійна придатність” і “професійна готовність”.

Під професійною придатністю розуміють сукупність психічних і психофізіологічних особливостей людини, які необхідні для досягнення успіху в обраній професії.

Під професійною готовністю – психологічну, психофізіологічну, фізичну готовність (тобто професійну придатність) та науково-теоретичну і практичну підготовку педагога.

Досвід, що був накопичений упродовж сторіч, а також наукові дослідження в галузі педагогіки дозволили визначити професіограму вчителя.

Професіограма педагога – це своєрідний паспорт, ідеальна модель вчителя, викладача, вихователя, еталон, який містить сукупність особистісних якостей, педагогічних і спеціальних знань, умінь і навичок, які необхідні для виконання своїх професійних функцій.

Відповідно до професіограми, вчитель в процесі роботи повинен вирішувати освітні завдання; завдання виховання і розвитку особистості учнів, визначених державними нормативними документами в галузі освіти (законами, доктринами, концепціями, програмами тощо).

Професіограма включає діяльнісно-рольові характеристики праці вчителя, тобто ті знання, уміння і навики, якими має володіти педагог.

У професіограмі визначені суб’єктно-діяльнісні характеристики педагога: наявність дидактичних, конструктивних, перцептивних, комунікативних, організаторських здібностей; гуманістична спрямованість, позитивне відношення до педагогічної діяльності, бажання працювати зі студентами.

Педагог повинен володіти особистими якостями, необхідними для роботи: любов і пошана до дітей, уміння зрозуміти їх запити і інтереси, вимогливість і справедливість, доброзичливість і терпіння.

Протипоказаннями до участі в педагогічній діяльності є важкі психофізіологічні і емоційні розлади організму, а також низький морально-етичний рівень особистості.

Професіограма коректується відповідно до змісту підготовки вчителя по кожній спеціальності, а також з урахуванням змін вимог суспільства до педагога. Процес досягнення рівня, відповідного вимогам професіограми, називається професійним зростанням, яке у вузі не починається і не закінчується, а лише йде інтенсивніше.

Професійний розвиток педагога тісно пов’язаний з рядом чинників:

• усвідомлення цінності педагогічної праці;

• усвідомлення необхідності професійної освіти;

• адекватний аналіз умов педагогічної праці;

• орієнтування у вимогах суспільства до вчителя і прогнозування їх змін;

• виділення професійної мети і узгодження її з іншою життєвою метою;

• розуміння своїх можливостей і недоліків, які можуть вплинути на досягнення мети;

• знання шляхів подолання недоліків;

• розуміння зовнішніх перешкод на шляху до мети;

• усвідомлення сенсу професійної педагогічної праці.

Все це переконує в тому, що професійне становлення педагога нерозривно пов’язано з його особистісним зростанням.

Учені пропонують різноманітний набір особистісних якостей, важливих для професії педагога. Робляться спроби виділити найсуттєвіші з точки зору ефективності педагогічної діяльності. Правомірним, на нашу думку, є виділення домінантних, периферійних, негативних і професійно недопустимих якостей.

Домінантними вважають якості, відсутність кожної з яких унеможливлює ефективне здійснення педагогічної діяльності; периферійними - якості, які не здійснюють вирішального впливу на ефективність педагогічної праці, проте сприяють її успішності; негативними – якості, що призводять до зниження ефективності педагогічної діяльності, а професійно недопустимими – ті, що ведуть до професійної непридатності вчителя. Розглянемо склад цих груп особистісних якостей детальніше.