2. Педагогічний акт як організаційно-управлінська діяльність. Функції педагога (призначення педагогічної професії).

Особливий вид соціальної діяльності, направлений на організацію передачі від старших поколінь молодшим накопичених людством культури і досвіду, створення умов для їх особистого розвитку і підготовки до виконання соціальних функцій в суспільстві називається, педагогічною діяльністю.

Стосовно до навчального процесу керування являє собою цілеспрямований, систематичний вплив викладача на колектив студентів і окремого студента для досягнення заданих результатів навчання.

Керувати – це не придушувати, не нав’язувати процесу хід, що суперечить його природі, а навпаки, максимально враховувати природу процесу, погоджувати кожен вплив на процес з його логікою.

Відмінні риси керування навчальним процесом полягають у наступному:

• свідомий і планомірний вплив, що завжди переважає стихійну регуляцію;

• наявність причинно-наслідкових зв’язків між керуючою підсистемою (викладач) і об’єктом керування (студент);

• динамічність (здатність) керованої підсистеми переходити з одного якісного стану в ін;

• надійність, тобто здатність системи керування виконувати задані функції за певних умов протікання процесу;

• стійкість – здатність системи підтримувати намічений режим функціонування, незважаючи на різні зовнішні і внутрішні збудження.

Процес керування виступає одночасно як циклічний і безупинний. Ціль – дія – результат – нова мета – така схематична картина безупинного управлінського процесу. Вона застосовна до наукового і навчально-виховного процесів.

Ефективне керування процесом навчання можливе при виконанні визначених вимог:

1. формулювання цілей навчання;

2. установлення вихідного рівня (стану) керованого процесу;

3. розробка програми дій, що передбачає основ­ні перехідні стани процесу навчання;

4. одержання по визначених параметрах інформації про ­ стан процесу навчання (зворотний зв’язок);

5. переробка інформації, отриманої по каналі зворотного зв’язку, вироблення і внесення в навчальний процес корекційних впливів.

Керування процесом навчання передбачає визначення місця кожного учасника цього процесу, його функцій, прав і обов’язків, створення сприятливих умов для найкращого виконання своїх задач.

Н.Ф.Тализіна відзначає, що своєрідність навчання як системи керування складається насамперед у тому, що керований процес навчання, засвоєння – здійснюється завжди конкретною особистістю. Складність і різноманіття особистісних факторів такі великі, що при складанні основної програми навчання вони не завжди можуть бути враховані. При масовому навчанні основна програма в кращому випадку може бути адаптована лише до деякої системи типових особливостей для визначеної групи студентів. У процесі ж навчання конкретної групи студентів можуть бути виявлені якісь додаткові особливості, облік яких дозволить їм швидше досягти поставленої мети.

У процесі керування засвоєнням знань викладачу потрібно встановити, чи навчилися студенти узагальнювати і співставляти факти, робити висновки, критично аналізувати одержані відомості; знати, як засвоюють вони матеріал підручника, чи вистачає їм часу на засвоєння, і т.д. Для реалізації ефективного процесу навчання необхідна така теорія, яка розглядає процес навчання як формування пізнавальної діяльності учнів, оперуючи системою незалежних характеристик цієї діяльності і знанням основних етапів її становлення як переходу з плану суспільного досвіду в план досвіду індивідуального.