Розділ II Лінгвістичні засоби вираження простору почуттів в українській та англійській поезії

Дослідження мовних явищ у цих різноманітних, різномовних творах має важливе значення для розвитку поетичного стилю й літературної мови взагалі. Воно допомагає глибше зрозуміти стилістичні можливості кожної досліджуваної мови, її функціонально-диференційні особливості. Слово, як відомо, займає центральне місце в мові художньої літератури, є основним матеріалом, що направляє рух уявлень, почуттів, думок. Перед тим, як перейти до аналізу поетичних творі, хочемо пояснити, чому твори саме даних авторів були взяті нами в якості прикладу. Найбільш цікавими для нас були твори, що відносять до любовної лірики. В англійській мові ми досліджували роботи класиків цього жанру, а в українській поезії ми вибрали саме твори Н.Супруненко, поетеси сучасності, бо її поезія просто переповнена саме засобами вираження простору почуттів в різноманітних іпостасях[15].

2.1 Вираження простору почуттів в англійській поезії

Почнімо з англомовної поезії. Наприклад, в творчості Е.Діккінсон ми знаходимо такі приклади вираження простору почуттів, як « Life is over there – / Behind the Shelf», The Stillness in the Room the Stillness in the Air». Це ми можемо зобразити у вигляді такої схеми «У is there S ». Описуваний нижче простір відноситься до світу дійсності, а саме до простору речей , що оточують людину. За класифікацією Л.Бабенко ми відносимо його до точкового, внутрішньо обмеженого простору: «Behind the Shelf», « in the Room» Це простір певного місця, що має осяжні межі, спостережуваний простір. А ось «in the Air» за цією класифікацією відноситься до космічного простору, який характеризується вертикальною орієнтацією, є далеким для людини простором.

В творчості Е.По, а саме у вірші «Silence» ми знайшли дуже яскравий приклад вираження простору почуттів :

There are some qualitie – some incorporate things,

That have a double life,

У цьому уривку автор намагається не лише виразити простір почуттів в якомусь певному художньому просторі, а й в самих почуттях формує вираження окремого простору(підпростору першого простору, який відноситься саме до області ірреального, власне людського простору. Щодо класифікації за О.Селіверстовою, як простір, так і його підпростір відносяться до власне простору почуттів[12].

У творчості Дж. Байрона ми виділяємо:

1) in this heart a hope be dear,

2) in these eyes there lurk a tear,

Ці приклади ілюструють вираження почуттів в ірреальному внутрішньому світі людини( за О.Селіверстовою). За Л.Бабенко це психологічний простір суб’єкта. При відтворенні його локалізаторами зазвичай виступають номінації органів чуття. Була використана стандартна як для англійської, так і для української поезії конструкція «in S there is Y»

3) A long, long kiss of youth, and love,

And beauty, all concentrating like rays

Into one focus,

Всі почуття фокусують, концентруються в одному певному місці. Ми не маємо уявлення про простір, але на підсвідомості розуміємо, що цей простір належить ірреальному світові.

5) Birds, yet in freedom, shun the net

Which Love around your haunts hath set;

6) In flattering dreams I deemed thee mine;

7) In silent anguish I sustain;

А в інших прикладах автор використовуючи обставину місця описує наявність У в просторі.

Розглянемо твори К. Розетті:

1) Memory

I nursed it in my bosom while it lived,

I hid it in my heart when it was dead.

Завдяки обставині місця, автор зображує почуття у глибинні свого єства, свого серця: «in my bosom», « in my heart». За Л.Бабенко це психологічний, внутрішній простір людини.

2) ..Crushed in my deep heart where it used to live.

3) I have a room where into no one enters

Save I myself alone:

There sits a blessed memory on a throne,

There my life centers.

А це яскравий приклад (за класифікацією Л.Бабенко) простору соціального, простору суб'єкта–діяча. Це свій для людини, освоєний нею простір, в якому в основному протікає її свідоме життя, здійснюються події, що мають суспільно-громадську обумовленість. Модальність зображення подібного простору може бути різною: від пафосної, оптимістичної до пониженої, іронічної.

4) Were nothing at all in all the world.

Not a body and not a soul:

Not so much as a grain of dust

Or drop of water from pole to pole.

К.Розетті заперечує наявність об’єкта в будь-якому з просторів. Такий самий спосіб вираження відсутності об’єкта в просторі ми будемо спостерігати і у творчості Н.Супруненко.

П.Шеллі був поетом, який зачаровував і зачаровує зараз глибиною і різноманіттям способів зображення почуттів у просторі. Розглянемо найяскравіші приклади з проаналізованих нами його поезій:

Therе were sweet dreams in the night

Of Time long past:

* * *

…I love thee; yes, I feel

That on the fountain of my heart a seal

Is set, to keep its waters pure and bright

For thee, since in those tears thou hast delight.

Він також користувався саме географічним простором, простором реального природного світу (за О.Селіверстовою). Простір почуттів виражається за допомогою обставини місця.