Збирання зернових та зернобобових культур

Зернові культури збирають в основному двома способами – роз­діль­ним і прямим комбайнуванням, а останнім часом і способом обчісування. Підбирають і обмолочують вал­ки самохідними комбайнами з підбирачем через 2-7 днів після ско­шу­ван­ня. Втрати зерна за підбирачем не повинні перевищувати 0,5 %. Напрямок руху агрегату на підбиранні та обмолочуванні валків має збігатися з напрямком руху жаткового агрегату. На під­би­ран­ні здвоєного валка з прокосів напрямок руху комбайна повинен збі­га­тись з напрямком першого прокосу. Агрегат слід вести так, щоб валок надходив на середину підбирача. У випадках, коли ши­ри­на валка не більше 1,6 м, його можна підбирати краєм підбирача.

Прямим комбайнуванням збирають культури з підсіяними бага­то­річними травами, а також низькорослі та розріджені, але не за­бур`янені.

Спосіб збирання культур із застосуванням обчісуючих жниварок полягає в обчісуванні колосків без зрізання стебла, яке залишається на полі.

Спосіб руху агрегатів, прийнятий при розрахунку норм при довжині гону до 300 м – по колу, а при довжині гону понад 300 м – загінковий.

Обмолочене зерно відвозять автотракторним транспортом.

На збиранні зернових, гороху, насінників трав збиральний аг­ре­гат обслуговує тракторист-машиніст (трактор) або комбайнер (ком­байн).

До їх обов`язків входить щозмінне технічне обслуговування та інші підготовчо-заключні роботи, керування агрегатом, контроль за

вивантаженням урожаю, перевірка якості роботи, регулювання, очи­щення робочих органів агрегату протягом зміни.

Збиральний агрегат не повинен простоювати через відсутність транспорту. Розвантажувати бункер слід на зупинці.

Норми продуктивності і витрати палива розраховані на нормальні умови збирання прямостоячих незабур`янених посівів, що мають кондинційну вологість (16-18%) рослинної маси.

Однак в окремі періоди збирати урожай доводиться в складних умовах – полеглі і забур`янені зернові культури, з підвищеною вологістю рослинної маси. Якщо спостерігаються ці явища, то при розрахунку норм необхідно застосовувати поправочні коефіцієнти.

Для уточнення норм необхідно користуватись такими формулами:

Н_п = Н_пз × К_{в.з, (5.2)}

Н_п = Н_пз × К_п, (5.3)

де Н_п – норма продуктивності, яка відповідає конкретним важким умовам збирання; Н_пз – норма продуктивності, затверджена в господарстві з урахуванням сталих і диференційованих нормоутворюючих чинників; К_в.з – загальний поправочний коефіцієнт, що враховує одночасно вологість рослинної маси та її забур`яненість;К_п – поправочний коефіцієнт, який враховує полеглість стеб­лостою.

При збиранні полеглих зернових продуктивність комбайнів зменшується за рахунок того, що комбайнерам доводиться знижувати робочу швидкість у місцях полягання рослин.

Норму продуктивності на збиранні полеглих зернових уточ­ню­ють за допомогою поправочного коефіцієнта і визначають за фор­му­лою:

Н_п = Н_пз (f + f_n х i_n), (5.4)

де f – частина прямостоячих зернових до їх скошування; f_n – частина полеглих зернових до їх скошування; i_n – поправочний коефіцієнт на нерівномірність стеблостою.

Поправочний коефіцієнт на полеглість ниви дорівнює:

К_п = f + f_n × i_n, (5.5)

Якщо полеглі зернові скошені у валки, то при їх підбиранні й обмолочуванні продуктивність комбайна також знижується і визначається за формулою:

Н_п = Н_пз(f + f_n × i_n), (5.6)

де f – частина прямостоячих зернових до їх скошування; f_n – частина полеглих зернових до їх скошування; i_n – поправочний коефіцієнт на нерівномірність валків.

При збиранні зернових у важких умовах одночасно з нормами продуктивності слід також коригувати норми витрат палива. Між поправочними коефіцієнтами норми продуктивності (К_в.з і К_п) і витрат палива (К_т) спостерігається зворотна залежність: К_т = 1: К_п. При цьому береться більше значення коефіцієнта, на яке коригується норма.

Норма витрат палива для важких умов збирання (q_c) дорівнює:

q_c = q × К_{т, (5.7)}

де q – норма витрат палива для звичайних умов, л/га.

За даними матеріалів паспортизації полів визначають сталі нор­мо­утворюючі чинники: середній клас довжини гону закріпленої гру­пи полів і узагальнений поправочний коефіцієнт на місцеві умови. Перед початком збирання експрес-методом визначають ди­фе­­рен­цій­­овані нормоутворюючі чинники – урожайність і соло­мис­тість куль­тури. Далі знаходять норму продуктивності стосовно мар­ки ком­байна, ширину захвату з урахуванням способу (підби­ран­ня вал­ків або пряме комбайнування) і технології збирання незернової частини врожаю.

Якщо зернові культури прямостоячі, чисті від бур`янів і во­ло­гість хлібної маси становить 10-20 %, то норми не коригують. У ви­пад­ку збирання вологих і забур'янених посівів норму продуктивності уточ­нюють за допомогою об`єднаного поправочного коефіцієнта К_в.з (_.табл. 5.3).