4.2. Учасники й етапи проведення форфейтингових операцій
Учасниками форфейтингових операцій є:
Форфейтор – особа, якій клієнт здійснює продаж векселів, виданих або акцептованих боржником
Форфейтером може бути банк або інша фінансова установа, а також фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, що відповідно до закону має право здійснювати форфейтингові операції.
Клієнт – постачальник товарів (робіт, послуг), що продає банку або іншій фінансовій установі векселя, видані боржником (покупцем).
Боржник – покупець товарів, що має грошову заборгованість перед постачальником товарів (робіт, послуг).
Гарант - банк або інша фінансова установа, що приймає зобов'язання оплатити вартість векселів векселедержателю у разі їх несплати основною зобов'язаною за векселем особою.
Гарантом, як правило, є діючий на міжнародному ринку банк, розташований у країні імпортера.
Взаємини між учасниками міжнародної форфейтингової операції та їх дії можна показати на наступній схемі:
Клієнт
(експортер)
Форфейтор
7
8
9
10
11 12
1
2 3 митний кордон
4
Покупець
(імпортер)
Гарант
(банк імпортера)
5
Рис. 7.1 Схема здійснення міжнародного форфейтингу
1 - Укладання зовнішньоторговельного контракту, за яким імпортер зобов'язується здійснювати платежі за допомогою комерційних векселів, авальованих (гарантованих) банком імпортера.
2 – Поставка товару
3 - Передача імпортером оформлених векселів або акцептованих тратт експортеру
4 - Укладання імпортером договору авалю або гарантії з банком.
5 - Надання гарантії по векселях.
6 - Укладання експортером договору форфейтингу зі своїм банком, який зобов'язується за комісію фінансувати поставки продукції шляхом виплат по врахованим їм векселям.
7 - Продажа векселів без права регресу банку-форфейтору.
8 - Оплата номінальної вартості векселів за винятком дисконту.
9 - Пред'явлення векселя до платежу.
10 - Погашення векселя або відмова в оплаті векселів.
11 – У разі відмови імпортера в оплаті векселів пред'явлення векселя до платежу гаранту.
12 – Оплата векселя гарантом.
У власне самій форфейтинговій операції можна виділити декілька етапів.
Етапи здійснення форфейтингової операції
Перший етап – підготовка операції.
На цьому етапі експортер, не маючи можливості самостійно запропонувати імпортеру середньостроковий кредит для фінансування покупки товару, знаходить банк, що надає форфейтингові послуги, та вступає з ним у переговори.
Метою експортера в цих переговорах є з'ясування того, чи є в принципі можливість організації форфейтингового фінансування з покриття його витрат з експорту. Форфейтор, у свою чергу, у процесі перегоіворів знайомиться з усіма необхідними подробицями майбутньої операції, та сповіщає експортера, чи можливо або ні таке фінансування й називає приблизні дисконтні ставки.
У процесі попередніх переговорів експортер з’ясовує:
а) вимоги форфейтора до гарантії або авалю;
б) можливий розмір дисконту. Якщо його величина з’ясовується ще до укладання контракту з імпортером, у експортера є можливість включити його суму у вартість контракту.
Форфейтор, у свою чергу:
розглядає заяву експортера;
збирає інформацію про можливу операцію, тобто з’ясовує наступні питання:
Яким є обсяг фінансування, валюта, строк?
Хто є імпортером та гарантом, і з якої вони країни?
Чим оформляється борг, тобто що підлягає форфетуванню: простий або переказний вексель?
У який спосіб застрахований борг?
Періоди погашення векселів, суми погашення.
Вид експортованих товарів, тобто чи є експорт легальним?
Коли буде здійснюватися поставка товару?
Коли надійдуть документи, що підлягають дисконтуванню?
Після того як форфейтор одержить відповіді на перелічені вище питання, він проводить кредитний аналіз у процесі якого з’ясовує:
Яка кредитоспроможність гаранта?
Чи можна буде надалі продати папери за прийнятною ціною?
Є чи які-небудь сумніви в кредитоспроможності, компетентності експортера або імпортера й на чому вони ґрунтуються?
Чи є можливість покупки даного боргу з урахуванням уже наявних у портфелі форфейтера цінних паперів?
Яка при цьому очікується ступінь ризику?
Після цього форфейтер або відмовиться від укладання угоди, або погодиться та визначить ціну фінансування (фіксовану ставку дисконту).
Другий етап – документальне оформлення операції й підписання угоди між експортером і форфейтором.
Після того, як досягнута попередня домовленість про угоду, форфейтор посилає документи із пропозицією (телексом або листом) експортерові, що повинен письмово підтвердити свою згоду.
Основними умовами договору форфейтингу є:
найменування сторін;
об’єкт факторингу (склад і вартість векселів), умови та строки їх передачі;
рівень дисконту, з яким форфейтор здійснює придбання векселів;
порядок оплати форфейтером вартості векселів;
порядок вчинення індосаменту на користь форфейтера;
форма та умови надання гарантії за векселями;
умови дострокового розірвання договору форфейтингу;
відповідальність сторін;
дата і місто укладення договору.
Коли договір буде підписаний сторонами, експортер повинен підготувати серію переказних векселів або підписати угоду про прийняття простих векселів від покупця. При цьому експортер робить напис на векселі «без права регресу».
На даній стадії експортер повинен також одержати гарантію виконання або аваль на свої векселі.
Обидва види страхування – і гарантія, і аваль - виступають як обіцянка оплатити певну суму в зазначений строк у випадку неплатежу початкового боржника. Але між ними є певні розбіжності.
При видачі гарантії обіцянка оплатити борг приймає форму підписаного гарантом самостійного документа, що повністю викладає умови угоди. У ньому обов’язково мають бути наступні реквізити: ким видана гарантія; юридична адреса гаранта; номер гарантійного листа; об'єкт гарантії (тобто повністю викладені умови угоди - сума, дата поставки продукції, термін платежу й ін.). Важливо, щоб у гарантії спеціально були зазначені не тільки повна сума, але й кожний строк платежу й сума, що приходиться на цю дату погашення, оскільки саме на основі цих даних розраховуються витрати на дисконтування. Більше того, гарантія повинна бути повністю трансферабельной, що мається на увазі саме собою, якщо гарантія не містить іншого. Нарешті, істотно, щоб гарантія була повністю відособлена від основної угоди.
Така гарантія важлива не тільки для зниження ризику форфейтера, але й для того, щоб при необхідності мати можливість переобліку зобов'язань на вторинних ринках боргових зобов'язань.
Аваль у міжнародній практиці можна розглядати як безвідкличну й безумовну гарантію оплати на певну дату, що видається гарантом так, якби він сам був боржником. Це гарна форма страхування для форфейтера. Аваль виписується прямо на кожному векселі або тратті, для чого досить зробити напис «per aval» і підписатися під ним (на переказному векселі необхідно вказати також найменування початкового боржника, на користь якого зроблений аваль). Порівняно з гарантією аваль має перевагу, яка полягає, насамперед, у тому, що він невідокремлений від векселю. Крім того, оформлення авалю значно простіше, ніж гарантії. Його простота і ясність дають можливість уникнути багатьох ускладнень, що пов'язаних з наданням гарантій. Тому форфейтер звичайно віддає перевагу авалю при виборі способу страхування форфейтингової операції. Однак варто мати на увазі, що законодавством деяких країн аваль не визнається.
Таким чином, результатом даного етапу здійснення форфейтингової операції є підготовка всіх документів, на основі яких форфейтер може зробити дисконтування, тобто виконати умови форфейтингової угоди.
Третій етап – виконання умов форфейтингової угоди, тобто:
продажа (передача) експортером векселів форфейтору;
Передача векселів форфейтору здійснюється з вчиненням індосаменту, який обов’язково супроводжується застереженням «без обороту на мене». Тим самим клієнт знімає з себе зобов’язаня з погашення векселів у випадку їх несплати основними зобов’язаними особами – покупцем або гарантом.
оплата вартості векселів;
Оплата вартості векселів здійснюється на користь клієнта у розмірі, меншому за їх номінальну вартість на суму дисконту, що визначений у договорі форфейтингу.
З боку експортера операція на цьому завершується, оскільки він уже одержав оплату за поставлені товари повністю, і за умовами договору з форфейтером укладена з ним угода оборотної чинності не має. Форфейтингові операції рідко здійснюються із плаваючим дисконтним відсотком. А для решти участників вона має продовження.
пред’явлення векселів до платежу основній зобов’язаній за векселем особі;
отримання платежу за векселем від імпортера.
У тому разі, якщо покупець не здійснює платіж, погашення векселів здійснює гарант. При відмові в оплаті векселів форфейтор як пред’явник векселів до платежу здійснює їх опротестування.
Плата за послугу форфейтору звичайно ділиться між експортером та покупцем і має покривати: вартість наданих грошових коштів; страхове покриття від різних видів ризиків - комерційного, політичного, валютного, процентного; прибуток форфейтингової компанії.