
- •Змістовий модуль 7. Міжнародні форфейтингові операції
- •4.1. Сутність і етапи проведення міжнародних форфейтингових операцій
- •4.2. Учасники й етапи проведення форфейтингових операцій
- •4.3 Визначення номінальної вартості векселів, які підлягають форфейтуванню
- •Переваги й недоліки форфейтингового фінансування
Змістовий модуль 7. Міжнародні форфейтингові операції
Сутність і особливості міжнародних форфейтингових операцій.
Учасники й етапи проведення форфейтингових операцій.
Визначення номінальної вартості векселів, які підлягають форфейтуванню.
Переваги й недоліки форфейтингового фінансування.
4.1. Сутність і етапи проведення міжнародних форфейтингових операцій
Форфейтинг, як і факторинг, є операцією із продажу дебіторської заборгованості, тобто вимог на оплату наданих покупцеві товарів і послуг. Його поява і розвиток у 60-ті роки ХХ ст. пояснюється двома причинами: по-перше, зростанням конкуренції на ринках товарів та послуг і, як слідство, комерційного кредиту у вигляді відстрочення платежу, що надається продавцем і звичайно оформлюється простим або переказним векселем. По-друге, стрімким розвитком торговельних відносин з новими регіонами (Азія, Східна Європа), внаслідок чого фірми-експортери вже не могли надавати покупцям кредити в необхідному обсязі за рахунок власних коштів. Продовження запозичень у комерційних банків приводило до незадовільної структури балансу, що у свою чергу, обмежувало кредитну лінію. Природним виходом з даної ситуації з'явилося виникнення між продавцем і покупцем посередника, що купував векселя, акцептовані імпортером, і таким чином, кредитував експортера. Це означало виникнення нового виду кредитно-посередницьких операцій – форфейтингу.
Форфейтинг (англ. forfeiting, франц. à forfait – відмова від прав) – це кредитування зовнішньоторговельних операцій у формі покупки в експортера боргу, що виражений в обротному документі, погашення якого відбувається у певний період у майбутньому без права регресу (обороту) на нього.
Таким чином, форфейтинг являє собою фінансову операцію із рефінансування дебіторської заборгованості за експортним товарним кредитом шляхом передачі (індосаменту) переказного векселя на користь банку (форфейтинговій компанії) зі сплатою останньому комісійної винагороди. Банк-форфейтор бере на себе зобов'язання з фінансування експортної операції шляхом виплати за врахованим векселем (простим або переказним).У результаті заборгованість покупця за комерційним кредитом трансформується в заборгованість фінансову (на користь банку).
Механізм форфейтингових операцій використовується у фінансових операціях – з метою швидкої реалізації довгострокових фінансових зобов'язань та в експортних угодах – для сприяння надходженню готівки експортеру, що надав кредит іноземному покупцю.
У сутності форфейтингу поєднуються елементи таких кредитних операцій, як:
факторинг (в обох випадках здійснюється переуступка грошових вимог, тобто дебіторської заборгованості фінансовій установі);
врахування векселів (оскільки дебіторська заборгованіть оформляється у формі векселів (переказних або простих), які купуються на дисконтній основі, тобто шляхом їх врахування).
У той же час форфейтинг має властивості, що відрізняють його від інших кредитних операцій. Можна виділити головні з них:
Основними оборотними документами, що використовуються в якості форфейтингових інструментів, є прості векселя, що оформлені імпортером, або переказні (тратти), що виставлені на боржника бенефіціаром і акцептовані боржником.
Форфейтингові операції застосовуються при поставках в кредит товарів на великі суми. Тому вони здебільшого пов’язані з реалізацією машин, обладнання та інших товарів інвестиційного призначення.
Охоплюють строк від 6 місяців до 5-6 років, тобто належать до середньострокових кредитних угод. Внаслідок цього борг розбивається на частини, оформлені окремими векселями звичайно на строк близько 6 місяців.
Якщо при одержанні вексельного кредиту, векселі використовуються як гарантія позички, то форфейтер практично купує їх.
Форфейтингові операції здійснюються без права регресу, тобто покупець боргу бере на себе зобов'язання про відмову (форфейтинг) від регресної вимоги до експортера при неможливості одержання боргу з боржника. Постачальник же несе до кінця тільки відповідальність за дефекти встаткування, що поставляється, і за правильність сум, що вказуються у векселі.
При форфейтуванні векселів майже завжди потрібно банківське страхування у вигляді аваля або гарантії.
Через розходження у валютах векселя й платежу, а також щоб уникнути втрат від операцій з нестабільними валютами майже завжди при форфейтингу висувається вимога, щоб векселя, що ураховуються, були виписані в доларах США, євро або швейцарських франках. У випадку використання інших валют застосовується застереження ефективного платежу.
Таким чином, хоча між факторингом, вексельним кредитом та форфейтингом є багато спільного, але ж і є суттеві розбіжності. Більш повно розходження між форфейтинговими та факторинговими операціями представлені в таблиці 7.1.
Таблиця 7.1
Порівняльна характеристика факторингу й форфейтингу
Факторинг |
Форфейтинг |
Об'єкт операції - переважно рахунок-фактура. |
Об'єкт операції - переважно вексель (простий або переказний). |
Короткострокове кредитування (до 180 днів). |
Середньострокове кредитування (від 180 днів до 5-6 років). |
Сума кредиту обмежена можливостями фактору. |
Сума кредиту може бути досить високою в наслідок можливості синдицирування. |
Фактор авансує оборотний капітал кредитора 70-90% суми боргу. Інші 10-30% надходять на рахунок кредитора тільки після погашення боргу покупцем продукції за винятком комісії й відсотків. |
Форфейтер виплачує суму боргу повністю за винятком дисконту. |
Фактор або залишає за собою право регресу до кредитора або відмовляється від цього права, але й у цьому випадку при експорті товарів політичні й валютні ризики несе експортер. |
Форфейтер несе всі ризики несплати боргу, включаючи політичні й валютні ризики при експорті товарів. |
Операція може бути доповнена елементами бухгалтерського, інформаційного, рекламного, збутового, юридичного, страхового й іншого обслуговування кредитора (клієнта). |
Не припускає якого-небудь додаткового обслуговування. |
Можливість перепродажу факторингового активу фактором не передбачена. |
Передбачається можливість перепродажу форфейтером форфейтингового активу на вторинному ринку. |
Не потрібно поручництва від третьої особи. |
Потрібна гарантія третьої особи або аваль. |
Припускає кредитування під вже існуючу грошову вимогу, або під вимогу, що виникне в майбутньому, але чітко позначене в договорі фінансування під поступку грошової вимоги. |
Можливе кредитування під поступку фінансового векселя, випущеного з метою акумуляції коштів, для реалізації інших цілей не обмежених торговельними. |
Обидва методи кредитування по-своєму унікальні й затребувані економіками різних країн.
Доцільність використання того або іншого методу визначається метою, що переслідує кредитор (продавець, експортер). Факторингове обслуговування найбільше ефективно для малих і середніх підприємств, які традиційно зазнають фінансових труднощів через несвоєчасне погашення боргів дебіторами й обмеженості доступних для них джерел кредитування. Форфейтинг найбільш ефективний для великих підприємств, які мають за мету акумуляцію грошових коштів для реалізації довгострокових і дорогих проектів.