Контрольні питання

1. Назвіть основні правила техніки безпеки при роботі в лабораторії.

2. Назвіть основні правила користування електроприладами.

3. Яких правил треба дотримуватись для запобігання пожежі в лабораторії?

4. Коротко опишіть заходи першої допомоги у разі виникнення нещасних випадків.

Робота 2. Відбір первинних зразків ґрунту та підготовка їх до лабораторного аналізу

Основні відомості. Для дослідження великих мас матеріалів (ґрунту, добрива тощо) відбирають невеликі їх кількості, які називаються зразками або пробами. При цьому часто потрібно визначити середній вміст елементів або речовин у всій масі матеріалу. В цьому випадку відбирають так звану середню пробу (середній зразок, змішаний зразок). Змішаний зразок складається з 20–40 точкових проб, відібраних рівномірно на всій площі елементарної ділянки. Елементарною ділянкою називається площа, з якої відбирається один змішаний зразок ґрунту. На розмір таких ділянок впливає як рівень строкатості ґрунту, так і особливості його використання. Зразок повинен бути з ділянки, яка однорідна за походженням ґрунту, протягом багатьох років однаково удобрювалась, оброблялась, з вирощуванням однакових культур.

Згідно з державним стандартом, для зони українського Полісся з переважаючими дерново-підзолистими ґрунтами максимально допустимою є елементарна ділянка площею 8 га.

В лісостепу, де переважають сірі лісові ґрунти, чорноземи опідзолені та типові, розмір елементарної ділянки може бути збільшений до 25 га, а в степу на чорноземах звичайних і південних, каштанових ґрунтах – до 40 га.

На зрошуваних землях Полісся елементарна ділянка зменшується до 2 га, а в лісостепу і степу – до 5 га. На осушених масивах Полісся і лісостепу елементарні ділянки зменшуються відповідно до 3–5 гектарів.

В овочевих сівозмінах площею до 10 га змішана проба відбирається з ділянки в 1 га, а якщо овочеві культури вирощуються на більшому масиві, то розмір їх може сягати 5 га.

На середньо- і сильноеродованих дерново-підзолистих і сірих лісових ґрунтах площа таких ділянок становить 1–2 га, а на чорноземах і каштанових ґрунтах – 3 га.

При польовому обстеженні фермерських господарств площа елементарної ділянки встановлюється з врахуванням більш інтенсивного використання землі, зональних ґрунтово-кліматичних особливостей, складності рельєфу, однорідності ґрунтового покриву, ступеня вираженості ерозійного процесу, рівня застосування добрив та загальної площі наділу. В залежності від останньої розмір земельної ділянки становить: при загальній площі до 50 га – 1 га; 21–100 га – 2 га; 101–300 га – 3 га.

За формою елементарні ділянки повинні наближатись до прямокутників із співвідношенням сторін 1:2.

Іноді для дослідження відбирають не середні, а індивідуальні зразки, зокрема, під час відбору зразків ґрунту з кожного генетичного горизонту. Як середні, так і індивідуальні зразки, які відібрано безпосередньо з маси досліджуваного матеріалу, називаються первинними, або вихідними, зразками (пробами).

З первинної проби відбирають так звану лабораторну пробу, тобто частину матеріалу того ж складу, призначену для лабораторних досліджень.

Для проведення окремих аналізів з лабораторної проби відбирають її невеликі частини, які називаються аналітичними пробами.

Матеріали й обладнання: лопати, ступки з товкачиками, лупи, технохімічні ваги, сито для просіювання ґрунту (діаметр отворів 1 мм), шпатель, скляні банки з притертою пробкою, бюкси.