Питання для самоконтролю:

1. Назвіть причини створення НЕПу?

2. Які зміни відбулися під час політики НЕПу?

3. Коли відбулося створення СРСР? Які країни увійшли до складу СРСР?

4. Назвіть основні причини створення СРСР?

5. Що таке політика «українізації»?

6. Які ідеї передбачла політика «українізації»?

7. Які наслідки мала політика «українізації»?

Рекомендована література:

1. Верстюк В. Ф., Гарань О. В., Гуржій О. І., Даниленко В. М., Євтух В. Б. Історія України. – К., 1997. – 416 с.

2. Дерев'янкін Т. За часів непу: від "воєнного комунізму" до ринкових відносин. 1991. – 88 с.

3. Жуковський А., Субтельний О. Нарис історії України. – Л., 1993. – 230 с.

4. Котляр М., Кульчицький С. Шляхами віків: довідник з історії України. – К., 1993. – 382 с.

5. Крушинський В.Ю., Левенець Ю.А. Історія України: події, факти, дати. – К., 1993.– 276 с.

6. Пиріг О.А. НЕП: більшовицька політика імпровізації. – К., 2001. – 274с.

7. Субтельний О. Україна: історія. – К., 1991. – 462 с.

8. Турченко Ф.Г. Новітня історія України: 1917 – 1945. – К., 2000. – 384 с.

9. Хрестоматія з історії України. – К., 1993. – 258с.

Українська рср в умовах радянської модернізації (1928-1939рр.)

1. Індустріалізація: причини та наслідки.

2. Колективізація. Голод 1932-1933 рр.

3. Репресії 30-х рр.

1. Індустріалізація: причини та наслідки.

У грудні 1925 р. ХІV з’їзд РКП(б) проголосив курс на індустріалізацію: передбачалося прискорення промислового росту Радянського Союзу і досягнення ним у короткі строки рівня розвитку економічно розвинутих країн світу. Індустріалізацію передбачалося здійснювати плановими методами (п’ятирічками).

Курс на індустріалізацію був об’єктивно необхідним, оскільки СРСР залишався економічно відсталим і знаходився у ворожому зовнішньому оточенні.

Шляхи і методи індустріалізації були обрані невірно, вони суперечили об’єктивним економічним законам.

Якщо до 1929 р. індустріалізація здійснювалася прискореними темпами, то з 1929 р. – форсованими, над швидкими. На 1929 р. було заплановано 32% приросту промислової продукції, на 1930 і 1931 рр. – по 45%, на 1932 р. – 36%. Радянське керівництво хотіло одночасно подолати економічну відсталість і побудувати соціалізм на декілька років. Сталін назвав 1929 р. роком “великого перелому” і “стрибка в соціалізм”. Ці плани були нереальними і економічно необґрунтованими. Заплановані показники не були досягнуті. Щорічний приріст промислового виробництва в ці роки у середньому складав 15,7%, а в 1933 р. скоротився до 5%;

Індустріалізація передбачала не пропорційний розвиток економіки, а максимальне нарощування важкої промисловості за рахунок легкої та харчової, сільського господарства;

Індустріалізація здійснювалася екстенсивним шляхом, не за рахунок новітньої техніки і технологій, а за рахунок будівництва великої кількості підприємств, збільшення кількості працюючих (ентузіазм народу, соціалістичні змагання);

У ході форсованої індустріалізації радянське керівництво мало намір здійснити тотальне одержавлення економіки, оскільки згідно з комуністичною доктриною радянська влада могла базуватися лише на державній власності. Ліквідовано багатоукладність економіки.

Наслідки індустріалізації.

1) здійснення індустріалізації за рахунок сільського господарства призвело до посилення тиску на селян; збільшився продподаток, заборонялася вільна торгівля;

2) форсована індустріалізація обумовила перехід до насильницької колективізації, результатом якої мало стати забезпечення країни дешевими продуктами харчування;

3) випереджаючий розвиток важкої промисловості спричинив посилення диспропорцій між промисловістю і сільським господарством, між важкою і легкою промисловістю. Відбулося падіння життєвого рівня народу;

4) відбувся перехід від непу до командно-адміністративної економіки. Монополізм державної власності, відсутність конкуренції і матеріальної зацікавленості призвели до уповільнення темпів розвитку господарств;

5) з індустріалізацією пов’язаний початок масових репресій. Першою політичною справою став так званий Шахтинський процес 1928 р. над інженерними кадрами шахт Донецького басейну.

Позитивні досягнення індустріалізації:

- Україна із аграрної країни перетворилася в індустріально-аграрну;

- У 1940 рівень промислового потенціалу у порівнянні з рівнем 1913 р. збільшився у сім разів;

- За обсягом виробництва важкої промисловості Україна випереджала ряд розвинутих західноєвропейських країн. Вона посідала друге місце в Європі по виробництву машин (після Англії) і виплавці чавуну (після Німеччини).

- За три довоєнні п’ятирічки в Україні з’явилися сотні великих і середніх заводів, фабрик, шахт, електростанцій.