3. Початок українського національного відродження. Діяльність “Руської Трійці”.

Зачинателі національного відродження в Західній Україні вийшли із середовища греко-католицького духовенства. У 1816 р. священик Іван Могильницький заснував у Перемишлі “Клерикальне товариство” з метою розповсюдження релігійних текстів українською мовою. І.Могильницький створив “Граматику” українсько мови, довів, що українська мова є рівноправною слов’янською мовою. А не діалектом російської чи польської мов.

У 30-і рр. ХІХ ст. центр діяльності, спрямований на пробудження національної свідомості західних українців, переміщується до Львова, де з 1830 по 1837 рр. діяв культурно-освітній гурток “Руська трійця”. Його засновниками були студенти Львівського університету Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький. За мету вони ставили боротьбу проти національного гноблення, виступали за поширення знань про українську історію, традиції, перетворення української мови на літературну. У 1837 р. гурток видав альманах “Русалка Дністрова”. Майже весь тираж якого був конфіскований. При цьому начальник поліції Львова зазначив “... ці божевільні тут хочуть відродити давно мертвий і похований русинський народ”. У цій збірці опубліковані українські народні пісні, історичні пісні, жіночі, колискові, оригінальні поезії і прозові твори і ін. Усім своїм змістом, живою народною мовою “Русалка Дністрова” пробуджувала любов до рідної культури й землі, піднімала національну самосвідомість західноукраїнського населення. Почуття єдності його з усім українським народом. Вона оспівувала героїчну визвольну боротьбу народу проти іноземних поневолювачів і національного гноблення.

4. Революція 1848 р. В Галичині.

Значним поштовхом до розгортання визвольного руху стала революція 1848-1849 рр., яка охопила Австрійську імперію. Центром революційних подій у західноукраїнських землях був Львів. Тут у травні 1848 р. українська інтелігенція та уніатське духовенство створили першу в Західній Україні українську політичну організацію – Головну Руську Раду на чолі з єпископом Г.Яхимовичем. Вона вимагала ввести в школах Східної Галичини навчання українською мовою, закони й урядові розпорядження публікувати українською мовою, дозволити українцям займати державні посади, греко-католицьке духовенство зрівняти в правах з католицьким, усі чиновники, призначувані в Східну Галичину, повинні знати українську мову, Західну (польську) і Східну (українську) Галичину поділити на дві окремі адміністративні одиниці. Головна Руська Рада почала видавати свою газету – “Зорю Галицьку”, що була першою у Львові газетою українською мовою. У жовтні 1848 р. ГРР був скликаний у Львові перший з’їзд діячів науки і культури – Собор руських учених. На з’їзді було створено “Галицько-Руську матицю” – товариство для видання й розповсюдження дешевих книг та поширення освіти серед народу. У 1849 р. ГРР відкрила у Львові Народний Дім з українською бібліотекою, музеєм, книжковою крамницею і народним клубом.

У листопаді 1848 р. відбулося збройне повстання у Львові з вимогою утворення української автономії. Революційним рухом були охоплені Буковина і Закарпаття. Характерною особливістю національного відродження в Галичині була політизація, що виявилась у поєднанні як суто національних, так і політичних вимог, створенні нових організацій, діяльність яких спрямувалась на задоволення національно-політичних потреб українського народу.

Основні підсумки революції:

1) ліквідація в Австрійській імперії кріпосного права, проголошення конституційного правління та громадянських прав;

2) було покладено початок політичній боротьбі населення Західної України за своє національне і соціальне визволення.